Штукарін
Іван
Ігоревич

магістр Факультету Обчислювальної Техніки та Інформатіки
Донецького Національного Технічного Університету

група ВТ-97Г.

Адреса для листування: shtukarin@mail.ru

Russian English

Дисертація Електронна бібліотека Посилання


Тема магістерської дисертації: "Система автоматизування проектування програмного забезпечения организації інтерфейсу із оперативним персоналом в автоматизованих системах керування технологічними процесами".

Керівник: Гусєв Борис Семенович.

Народився 23 жовтня 1981 року в місті Донецьк, де продовжую мешкати по сей час.

Шкільні роки

Про дитинство у мене залишилося багато спогадів, при чьому далеко не усі у рожевих тонах)))).

Вся проблема була в тому, що я - третя дитина у родині. Цє означає, що з момента народження я знаходився під неприсипною увагою двох своїх старших братів (причому один з них усього на 1 рок старіше за мене), кожен з котрих намагався внести свою посильну лепту в мое виховання, формирування особистості та становлення характеру…

Але мої дитячі злигодні не обмежелися двома домашніми "вихователями", без которих, певна річ, я почував би себе на той час спокойніше та безпечніше. У віці 5 років я був видергнут з спокійної та комфортної домашньої обставини та на 2 роки департирований в жарку східну страну. А точніше - в Індию, город Бхілаї, штат Матхіапрадеш. Батько бул командирован туди по работі, а у подібні відрядження спеціалисти (тоди ще Радянського Союзу) виїзджали із сім'ями.

Коли батько із колегами допомагав індусам розвивати металургійну промисловість, я від нічого робити пійшов у 1-й клас. Мені тоді було 5 роців. Але це не викликало ніяких проблем або труднощів, тому що на той час я вже повільно читав по-англійски (звичайно, у межах свого словникового запаса).

Таким чином, перші два роки історії свого навчання я провів у екстремальних умовах. Я по сей час дотримуюсь думки, що навчатися неможливо, якщо "взимку" температура +25 за Цельсіем в тіні, а літом на солнце довго знаходитися неможливо.

Певна річ, відвідання цієї страни залишило враження, які неможливо забути. Доторкатися до речей, бачити будівлі та артефакти, які були древніми на той час, коли у всьому теперішньому "сучасному цивилізованну світі" кам'яний топор считался вважався чудом!!

В Індии я захопився тім, що сучасна наука ще не в змозі осмислити, а у недалеком минулом - заперечувала. Піздніше цей інтерес винудив мене із пристрастю перечитувати Ніцше та Кавку, Фрейда, всі боліш-менш серйозні книги з окультних наук, релігій та антірелігій.

Потім, років у 15, я, подібно до одного персонажа Хайнлайна, озброївся усіма религійними трактатами та работами з філософії, психології та подібними книгами, до яких только зміг добратися, вирабив для себе достатньо усвідомлену філософію та життєву концепцію. Можливо, із-за цього я не стерплюю усі загальноосвітні предмети як філософія, психологія, соціологія, etc.

Посля повернення із Індии я продовжив своє навчання у середній загальноосвітній школі №9. Там довчился до 8-го класу.

У 9-й клас я пішов у Донецький Технічний Коллеж (або Дитяча Трудова Колонія - так ми для себе расшифровували абревіатуру назви). Там я відчув тихий жах, тому що інтегральне числення та практично весь курс вищої математики, котрий читався нам в Університеті, я пройшол за 9-10 класи. В принципі, там же і почав інтересуватися інформатикою. В Коллежі взагалі було багато веселого. По-перше, семестрова система навчання, завдяки котрой переход до Университету особливо не вплинув на мене та не збив мене з панталику, як це було з багатьма выпускниками шкіл. По-друге, викладачи вже там дали нам відчути усю "красу" студентського життя, тому інститутські напряги із навчанням мене теж не збентежили.

Десь у цей час я захопився фантастикою: Гаррісона, Азімова, Стругацьких та усіх інших корифеев наукової фантастики читаю зопоями. В той же час сформировулалися моє відношення до музики (передпочитаю метал, психоделіку, рок та ненавиджу попсу та реп), до живопісі (не відношусь), до класичної літератури (не признаю) та іншим цінностям людського суспільства. Взагалі, перші 15 років життя, на мою думку, я перевів не зазря.

Мотиви вибору спеціальності “комп'ютерна інженерія” і вступу до Донецького Національного Технічного Університету

Як це вже зазначалося, я захопився інформатикою ще у 9-му класі. Але дуже швидко зрозумів, що програмування - дрібниці. Якщо маєш відповідний рівень розумового розвитку та логічного мислення, можливо при необхідності писати програми любого напрямку та будь-якої складності. Інша справа - апаратная платформа. По-перше, без неї у програмистів та и у всіх, звязаних із комп'ютерной технікой (але не комп'ютерних інженерів) просто не буде роботи, наприклад при сбої або перегоранні якой-лібо апаратури. По-друге, практично всі апаратно реалізовані функції працюють бистріше, більш якісно та надійно, ніж програмні. Яскравий приклад - 3D акселератори краще, ніж їх програмна ємуляція. До речі, знання та навики із програмування я отримав достатні.

Визначившись із спеціальністю, вже не було ніякої необхідності вибірати ВНЗ - з донецьких тільки Донецький Національный Технічний Університет (у той час, коли я вступав - ще ДГТУ) готовив таких спеціалістів. Насколько я могу судити, у виборі я не помилився.

Серед персональних досягненнь могу виділити:

Мотиви вибору теми дисертації

Тема магистерскої диссертації надиктована необхідністю. З 1999 року я працюю в НВТ "ДОНІКС" як спеціаліст з автоматизації виробництва. У ході роботи натовкнувся на повну непригодність сучасних мощних середовищ розробки ПЗ (таких як Borland Delphi або C Builder) для написання будь-яких більш-менш серйозних АСК ТП. Звичайно, вказані середовища дозволяют спростити до мінімума процес створення екранного інтерфейсу, забеспечивають серйозну подтримку баз даних (що необхідно для створення протоколів із можливостью ретроспективного анализу) та дають массу інших переваг у порівнянні із звичайними компіляторами. Однак процедури обробки сигналів з портів або з шин даних для ціх середовищ розробки не подаються навіть у літературі (оскільки вони не передбачени, наскольки я подозрюю), а кажен раз зпускатися до рівня ASSEMBLER'а та писати заново всю процедуру обробки після 5-го разу надоїдає))).
Таким чином, є гостра необхідність в утворенні комплексу піддтримки вказанных функцій. Було прийнято рішення у магистерьскій випускній роботі проанализувати проблему з наукової точки зору, спробувати виявити та классифікувати всі недоліки та переваги в сучасних системах автоматизації проектування програмного забеспечення, особливо у питаннях організациї інтерфейсу із оперативним персоналом в автоматизованих системах керування технологічними процесами, та на базі цього аналіза реализувати свій варіант подiбної системи.

Уявлення про майбутнє: спеціальність, сфера діяльності

Чесно говорячи, чіткої впевненності у майбутньому у мене немає. Маючи дві спеціальності (в моему випадку - ОТ та Фінанси), я чітко знаю, що без роботи я не залишусь у будь-якому випадку. Скоріш на все, у гіршому випадку я буду продовжати роботу за поточним напрямком - автоматизація виробництва. Ну а в іншому випадку перейду на роботу, яка буде находитися на стику двох освіт. А за можливістю уйду у вільну комерцію - почну своє діло. Та, вважаю, це буде розробка програм, приладів комунікації або електронних органайзерів для економічних, бухгалтерських, аналітичних або аудиторських цілей.


Остання редакція 29.04.2002


Диссертация Электронная библиотека Ссылки

Russian English