EN

RU

Наукова робота  Електронна бібліотека  Перелік посилань

Датою мого народження став чудовий весняний день 31 березня 1980 року, але наскільки він чудовий, я усвідомив трохи пізніше, коли підріс. Тоді же я дізнався, що місто, в якому мені призначене було з'явитися на світ, носить назву Красноармійськ. Саме тут я був прийнятий до рядів школярів загальноосвітньої школи №9 і прийнявся "точити зуби", щоб у майбутньому з успіхом "гризти граніт науки", але про майбутнє пізніше.

"Точив" я з властивим дитячим бешкетництвом але й з усією серйозністю, яка в мене могла тільки бути в той час. Завдяки наявністю в нашому місті музичної школи, я регулярно поринав у прекрасний мир музики. Ці процедури справили на мене дуже сильне враження: я побачив світ з іншого боку, і те, що я побачив було здорово. Звичайно, розвитком у мені музичної грамоти і культури, музичного смаку я насамперед зобов'язаний своєї сім'ї та моїм вчителям.

За допомогою музичної школи, я одержав незамінний досвід виступів, часом і дуже відповідальних, перед великою аудиторією, відчув впевненість у собі і власних силах (і це не тільки завдяки відмінному закінченню цього першого, а я гадаю і не останнього, музичного етапу мого життя).

Після того як пролунав останній дзвоник, що сповістив про те, що дев'ятий клас школи закінчено, свої двері відчинив для мене Красноармійський ліцей "Надія". Наступні два роки я провів у гордому званні ліцеїста. Так, ми пишалися тим, що були одного звання з великим і геніальним Олександром Сергійовичем Пушкіним.

Звичайно, ліцейський дух у Царському Селі й у славному місті Красноармійську не можна порівнювати, але нашим вчителям удалося створити надзвичайну атмосферу в якій кожний з нас зумів виявити всі, чи майже усі, свої таланти. Величезну подяку я хотів би висловити першому директору ліцею Наталі Іванівні Дяченко.

Але закінчилися ліцейські роки і довелося приймати рішення про вступ до вищого навчального закладу. Практично відразу об'єктом уваги став Донецький Політехнічний Інститут: може вплинула його слава, а може й захоплені відгуки брата, який навчався в ньому, але так чи інакше рішення, про те, куди надходити, було прийняте. Але тепер назрівало інше питання: на якому ж із фахів зупинитися? З цим, було складніше. Перший рейтинговий іспит я складав на спеціальність ОТ (обчислювальна техніка), ну дуже мені подобалося працювати за комп'ютером, але на жаль не вийшло. І отоді, може волею випадку, документи на участь у наступному етапі рейтингових іспитів були здані на фах М (маркшейдерська справа), правда про те, що ховається під такою "таємничою" назвою фаху, я в той час не знав.

Цього разу пройти рейтинговий відбір вдалось і 1 вересня 1997 року, у званні першокурсника, мною були зроблені перші кроки по звивистому та дуже непростому шляху, який веде у Храм Науки.

Наслідком напруженої чотирьох річної праці стала пропозиція завідуючого кафедрою маркшейдерської справи Грищенкова Миколи Миколайовича про подальший розвиток своїх здібностей, як в області маркшейдерської справи так і в області комп'ютерної техніки. Я був за, тим більше, що тема для написання майбутньої наукової праці дуже тісно з цими здібностями перепліталася. Звучить вона так: "Розробка геоінформаційної системи прогнозування напруженого стану гірничого масиву в зонах впливу очисних робіт".

Якщо говорити про її актуальність, то можна сказати наступне: трагедії на шахтах Донбасу та інших вугільних басейнів є наслідками недостатнього наукового обгрунтування стану гірського масиву в зонах ведення як очисних, так і підготовчих робіт. Це призводить до виникнення гірських ударів та раптових викидів вугілля і газу в зонах впливу крайових частин пластів, що відпрацьовуються і целіків.
А метою моєї роботи є розробка, на основі існуючих методів розрахунку напружень і зсувів порід при розробці свит пластів, геоінформаційної системи для прогнозування напруженого стану гірського масиву, що дозволить більш об'єктивно й обгрунтовано вирішувати задачи щодо ефективного використовування захисних пластів для боротьби з гірськими ударами та раптовими викідами, побудові зон ПГТ (підвищеного гірського тиску) і кількісної оцінки напружень у цих зонах.

Потрібно сказати, що подібними дослідженнями в нашому університеті займався і займається ряд вчених: Зборщик М.П., Черняєв В.І., Грищенков М.М.

У якості наукових перспектив, як і кожний дослідник, я бачу відкриття і наукове обгрунтування нових законів за якими живе і розвивається людство.