Народилась я 20 квітня 1980 г. в сонячний недільний день (хоча о 21.00 сонця вже не видно) в місті Донецьк (сход Ураїни), колись квітуче місто троянд.

В дитячий садок мені не пощастило ходити, я сиділа вдома с бабусею і чекала вечора, коли усіх друзів батьки забирали з садка. В дитинстві, як разповідала матуся, я була товариською і веселою дитиною, без будь яких комплексів. Майже такою шебутною и азартною сподуваюсь залишилась і зараз.

В 1987 р. як і всі діти я вступила до школи № 62 Куйбишевського району. Усе своє свідоме життя я бралася за все, що тільки попадалося під руку і звертало мою увагу. Це й в'язання, і вишиванння, і гра на фортепіано, і танці, і хор, пізніше гра на гітарі. В дитинстві ми навіть організували свій театр и кожний літній місяць, вивішували афіши на під'їздах хатин, збирали глядачів на свої спектаклі і казки. Але зі всіх цих моїх захоплень, в які я свій час заглиблювалась з повною самовіддачею, я зупинилась на самому дорогому мені - пісні і вокалу (але про це пізніше).

Отже, я відвеліклася. В період шкільного життя я крім того, що займалась усім перерахованим вище, любила влаштовувати з однокласниками різноманітні вечори, концерти, свята, конкурси краси і КВК, до яких ми самостійно писали сценарії, перереробляли вірші відомих пісень, малювали плакати і ставили танці. В загалі, хто любить цим займатись, чудово мене зрозуміє, тому що знає, як інтересно и весело буває на репетиціях. А коли вдається свято, це ще більше задоволення.

В 1996 році Куйбишевським ісполкомом (відділом зі справ молоді) проводився відбір 10-класниць для участі в конкурсі краси "ЧАрівність-96". І, звичайно ж, я попала і туди. Конкурс присвячувался святам Нового гоку і Різдва і за сценарієм нашого керівника Шмати Ярослава Михайловича мы повинниі були проявити себя з різних сторон: і в танцях, і в актерській майстерності, у вмінні вести себя на сцені... І хоча я не виграла цей конкурс, участь в ньому і знакойомство з новими людьми вже само по себі інтересно.

Але я все про творчість, а, напевно, вже час повернутися до навчання (школа все ж таки). В принципі проблем с навчанням в мене не було. Одним из моїх улюблених предметів була - математика, зі шкільними завданнмия легко справлялась. Але в цьому, мабуть, у велика заслуга моеї улюбленої вчительки Соловьової Злати Олександровни. В загалі вчитися було легко і школу я закінчила з золотою медаллю.

І настав один з найважливіших періодів в житті каждої людини - вибір професії і вступ до вищого учбового закладу. В принципі мені було однаково, куди вступати (окрім того, щоб бути економістом). А тому, що матиматику я знала краще інших предметів и вона мені подобалась, то я вступила до ДПІ (тоді ще) на спеціальність Телекомунікації і зв'язок, яка щойно відкривалась. Привернула до себе не стільки спеціальність, а те, що наш выпуск буде першим, адже нововведення завжди інтересні.

Спочатку шокували і дивували система навчання, форми звітності... Але людина до всього звикає. А після першої складеної сесії все встало на свої місця, нововведення перестали бути чимось дивним, а навчання стало повсякденним і сухим.

Але творча душа, якій часто були чужі технічні науки (хоча я не можу сказати, що вони мені не давались), з кожним роком все більше тягло до музики і не просто як чассопроводження або хобі, а як до справи, яким я хотіла би займатись все життя.

І ось в 1999 р., як і будь який щасливий випадок, доля неочікуванно подарувала мені зустріч з дивним Педагогом з вокалу - Ванинською Людмилою Валерьянівною. Ії вмінняя і точні "рецепти" в галузі постановки голосу і манери виконання пісень дали мені величесзний поштовх для подальшого розвитку. А коли в 2000 р. відбувся мій вокальний дебют на звітному концерті нашої студії естрадної пісні ДМ "Юність" (де я займаюсь і зараз), я відвула себя щасливою, як ніколи. І хоча я відчувала, що досягла ще далеко не такого рівня, як хотіла би, але початок був покладений. І я все з більшим натхненням зануряюсь в всесвут музики і почуттів, яких вона меня дарує кожен день.

Не проходить зараз і дня, коли б я не співала - в ванній кімнаті, за мікрофоном вдома, просто на вулиці або в тролейбусі на мене навіть люди обертаються, і взимку, сама себя инколи зупиняю, тому що співати на морозі шкідливо. Коли добрий настрій, пісня підіймає мені його ще вище, коли похмура погода або паганий настрій - від будь-якої пісні стає легше на сердці.

Але я знов відвеліклась. Отже навчання моє минало розміренно и спокійно. Після 4 курсу я отримала червоний диплом бакалавра і на 5 курсі вступила до магістратури.

На 4 курсі в рамках НДРС (науково-дослідницька робота студентів) ми з моїм керівником Бесарабом Володимиром Івановичем почали дослідження синхронных цифрових мереж SDH. Це і лягля в основу моєї магістерської роботи на тему "Динаміка в регіональних SDH-мережах і розробка принципів управління ними". На кафедрі дослідженням даної теми ще займається також ст. преп. Воропаєва В.Я. і ії студенти в рамках НДРС і дипломних проектів.

На даний момент я не бачу свого майбутнього в межах своеї спеціальності, може бути тому, що маю мало практичних навиків в роботі. Але повинна сказати, що мої надії під час вступу на нову спеціальність не справдилися, тому що нечітко отработані і випробовані учбові програми дают про себе знати.

В майбутньому я все ж таки мрію продовжити свою вокальну діяльність на більш професійному рівні і вступити до Харковського інституту культури на відділення естрадного вокалу.

e-mail: FlyingGirl@narod.ru

||ENG||UKR||RUS||