Гейєр Віктор Георгієвич
( 1903 - 1990 )
Професор, доктор технічних наук, завідувач кафедрою рудникових гідропневматичних установок і гідравліки ДПІ ( 1939 - 1944, 1964 - 1990 ).
Заслужений діяч науки та техніки України.
Лауреат Державної премії СРСР.
Створювач наукової школи пневмогідравличного піднімання твердих матеріалів.
Авторскі свідотства
Опубліковані роботи
В.Г. Гейєр народився 11 листопада 1903 р. у м. Віниці. 17-річним підлітком почав працювати слюсарем, а потім токарем механічних майстерень. У 1926 р. по путівці шахткому шахти "Капітальна" ( "Червона Зірка" ) Чистяковського рудоуправління молодий токар поступає в Донецький гірничий технікум , який у 1927 р. був перетворений в Донецький гірничий інститут. З тих пір життя та діяльність В.Г. Гейєра безперервно зв"язано з ДПІ та розвитком наукових досліджень в Донбасі.
Перші праці В.Г. Гейєра надруковані на початку 30-х років і присвячені розробкі теорії шахтних водовідливних установок з використанням відценторвих насосів. Ним були запропоновані способи побудови індивідуальних характеристик шахтних насосів у відносних величинах, вивчені впливи параметрів окремих вузлів насоса на його технічні характеристики. Результати цих досліджень стали основою кандидатської дисертації В.Г. Гейєра, захищеної в 1935 р.
Спільно з академиком В.С. Паком і член-кореспондентом К.С. Борисенком був проведений великий об"єм досліджень по встановленню основних параметрів шахтних вентиляційних установок і обгрунтуванню доцільності та можливості засосування для провітрення шахт потужних відцентрових вентиляторів, які потім стали основним засобом провітрення глибоких шахт.
Творча енергія В.Г. Гейєра посійно була направлена на полегшення важкої праці гірників і створення засобів автоматизації стаціонарних установок вугільних шахт.
У 1937-1940 рр. В.Г. Гейєр провів перші дослідження ерліфтних установок, бачучи в них не тільки засіб шахтного водовідливу високої надійності, а і засіб механізації очистки водозбірників та підйому гірничої маси із шахти. У ці роки проведені перші дослідження шахтної гідропідйомної установки з камерним завантажувальним апаратом.
Результати досліджень в області теоретичних основ автоматизації шахтних водовідливних установок і ерліфтного гідропідйому були узагальнені в учбовому посібнику для студентів гірничих вузів "Рудничні водовідливні установки", виданому в 1941 році.
У 1940 році В.Г. Гейєр почав працювати над докторською дисертацією. Проти Велика Вітчизняна війна помішала його задуму.
В роки війни в складі 8-ї саперної армії він керував будівництвом оборонних споруд по Дніпру, Донцю навколо Ростова, працював по евакуації Донбасу і на відновленні шахт у прифронтовій зоні та Ворошиловградської області. Після визволення Донецького басейну від німецько-фашистських окупантів у складі центральної комісії, яку очолював академик Л.Н. Тернигорів, брав активну участь у відновленні вугільної промисловості. Він був науковим керівником центральної лабораторії наркомвугілля при Донецькому індустріальному інституті по відкачуванню вугільних шахт Донбасу і одночасно виконав великий об"єм досліджень по визначенню оптимальних параметрів насосів, гідроелеваторів та ерліфтів.
Діяльність та наукові праці В.Г. Гейєра в області відкачування затоплених шахт Донбасу були високо оцінені урядом, удостоївшим його Державною премією СРСР першого ступеня.
У 50-х роках В.Г. Гейєром спільно з академіком В.С. Паком були видані два підручника та два навчальні посібники для студентів гірничих вузів. Ці підручники перекладені на грузинську, болгарську, румунську, угорську та китайську мови.
У 1952 р. В.Г. Гейєр успішно захистив докторську дисертацію, у якій розробив теорію гідрокомпресорів.
У 1970 р. ним, у соавторстві з доцентом В.С. Думіним, А.Г. Боруменським і А.М. Зорею видан ще один підручник для гірничих вузів "Гідравліка та гідропривод".
Наукова діяльність В.Г. Гейєра нерозривно зв"язана з підготовкою кадрів найвищої кваліфікації. Під його науковим керівництвом підготовлено п"ять докторських та більше 40 кандидатських дисертацій.
На протязі 15 років В.Г. Гейєр успішно працював проректором по науковій праці ДПІ.
В.Г. Гейєр брав активну участь у громадській роботі, був членом редколегії журналу "Вугілля України", замісником головного редактора міжвідомчого республіканського науково- технічного збірника "Розробка родовищ корисних копалин".
Багаторічна і плідна діяльність В.Г. Гейєра відзначена одинадцятьма урядовими нагородами. Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора і Вітчизняної війни 2-го ступеня,14 медалями. Удостоєний Почесного Знака "Шахтарська Слава" всіх 3- х ступенів.