Мова: Англійська Російська
Головна сторінка Корисні посилання Електронна бібліотека
Магістерська
робота
На
тему:
"Розробка
методів видалення домішок кольорових металів з
розплавів заліза"
автор:
Миронов
Денис Юрійович
студент
Фізико-металургійного факультету
E-mail: didie@ukrtop.com
керівник: к. т. н., доцент кафедри
"Електрометалургія
і конвертерне виробництво сталі"
Костецький
Ю.В.
Ціль роботи: Розробка
методів видалення домішок кольорових
металів з розплавів заліза.
Для рішення
поставленої задачі необхідно:
Провести аналіз існуючих методів по видаленню домішок кольорових металів.
Вибрати з них найбільш перспективний, ефективний і економічно вигідний з урахуванням існуючих технологій.
Удосконалити обраний метод або запропонувати і розробити свій спосіб по видаленню домішок кольорових металів з розплавів на основі заліза.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. У світі усе більша кількість стали виплавляється в електропечах. Так, на період до 2010 року прогнозують поступове збільшення частки електросталі в загальному світовому обсязі виробництва до 40%, проти 33% у 1999 році. Причому цей приріст очікується в основному за рахунок розширення сортаменту, зокрема, на аркушевий прокат.
Як відомо, основним шихтовим матеріалом при виробництві стали в дугових печах є металевий брухт. Його частка в завалці як правило складає 75-100%. Технологія плавкі, витрати на виробництво і деякою мірою якість виплавленого металу залежить від хімічного складу використовуваного брухту.
Зокрема, це стосується змісту домішок кольорових металів у готовій сталі, що у більшості випадків не можуть бути вилучені з розплаву в рамках існуючих технологій виробництва електросталі.
У залежності від спорідненості до кисню і температури випару домішки кольорових металів, що надходять у сталеплавильні агрегати разом з металобрухтом, можуть бути розділені на наступні групи:1) Елементи, що володіють високою спорідненістю до кисню й окисляються до слідів у перші періоди плавки (Al, Ti, Zr, B, V);
2) Елементи, спорідненість яких до кисню близько до такому для заліза, і розподіляються між шлаком і металом у залежності від активності їхніх оксидів у шлаку (Mn, Cr);
3) Елементи, що володіють меншою спорідненістю до кисню, чим залізо, і практично що цілком залишаються в розплаві (Cu, Ni, Sn, Mo, Co, N, As, Sb);
4) Елементи, що віддаляються зі шлаку і металу унаслідок своєї легкоплавкості і летючості – Zn, Pb.
Найбільших труднощів викликає задача забезпечення необхідного рівня концентрації для елементів третьої групи, тому що скорегувати їхній зміст у меншу сторону під час електроплавки практично неможливо на даному технологічному рівні.
Слід зазначити, що кольорові метали можуть попадати в металеву ванну не тільки з металобрухтом, але і з іншими шихтовими матеріалами, наприклад, феросплавами.
У зв'язку з цим при переробці брухту з підвищеним змістом домішок кольорових металів істотне значення має організація контролю за хімічним складом використовуваних шихтових матеріалів.
Можна виділити три основних джерела металевого брухту для виплавки стали:– власні відходи металургійного виробництва;
– відходи металообробки;
– амортизаційний брухт.
Найбільш якісний брухт із погляду хімічного складу надходить з перших двох джерел. Однак логіка розвитку технологій у металургії і машинобудуванні свідчить про те, що обсяг цих ресурсів не буде збільшуватися. Таким чином, амортизаційний брухт у найближчій перспективі буде єдиним кількісно зростаючим джерелом брухту. При цьому саме цей тип брухту характеризується підвищеним змістом домішок кольорових металів.
Збільшення обороту амортизаційного брухту веде до збільшення змісту забруднюючих елементів у готовій сталі і їх поступовому нагромадженні.
Незважаючи на оптимістичні результати досліджень по очищенню твердого брухту від домішок кольорових металів цей підхід не дозволяє вирішити проблему надходження домішок кольорових металів із шихтою в сталь у принципі. Оскільки, з однієї сторони не забезпечується повне видалення твердих чи домішок матеріалу покрить, а з іншого боку – концентрація домішок, що знаходяться в розчиненому стані, не може бути зменшена такими методами.
Тому, для зниження концентрації домішок кольорових металів, що знаходяться в металобрухті, застосовують метод розведення, тобто вводять у шихтовку плавки чистий по домішках брухт, або чавун, або альтернативні джерела заліза, не утримуючі домішки кольорових металів (наприклад, залізо прямого відновлення).
Також для видалення розчинених у металі домішок кольорових металів може бути застосований один з наступних способів:– випар;
– фільтрація;
– сульфідування.
У зв'язку з цим проблема забезпечення необхідного рівня чистоти по кольорових металах залізовуглецевих розплавів є дуже актуальної для сучасної електрометалургії стали.
Наукова новизна. Аналіз технологічних можливостей обробки залізовуглецевих розплавів сульфідними шлаками дозволяє зробити припущення про можливість його застосуванні для видалення небажаних домішок з розплаву. Проведені попередні експерименти підтверджують це, вони показали принципову можливість видалення міді методом сульфідування. У середньому ступінь видалення міді склала порядку 25.23%.
Практична застосовність. Спосіб видалення міді з залізовуглецевих розплавів за допомогою сульфідних шлаків є відносно простим, дешевим і доступної в рамках існуючої технології.Перелік моїх публікацій
1. Пути обеспечения качества электростали при утилизации скрапа с повышенным содержанием примесей цветных металлов- Ю.В.Костецкий, Д.Ю.Миронов, кафедра ЭМиКПС, ДонНТУ
2. Удаление примесей цветных металлов хлоридами и фторидами- Д.Ю.Миронов, В.С.Ходячих, В.Г.Скрябин- кафедра ЭМиКПС, ДонНТУ
Бібліографічні посилання
1.Кудрин, В. “Перспективные способы удаления примесей цветных металлов из железоуглеродистых расплавов”. Труды I конгресса сталеплавильщиков: Москва, 1993; pp.130-132.
2.Herman, J.; Leroy, V. “Influence of Residual Elements on Steel Processing and Mechanical Properties”, Iron & Steelmaker 1996, 12, с.35-43.
3.Nilles, P. “Recycling and Virgin Materials in the Changing European Steel Industry”, Iron & Steelmaker 1997, 4, 33-40.
4.Lead and zinc control by DRI charging in EAF steelmaking/ Ameling, D., Steffen, R., Stercken, K./ IISI-TECHCO 31. – 1999. – №4. – p.26-27.
Головна сторінка Корисні посилання Електронна бібліотека