МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ПІДРИЄМСТВА.

Механізм формування інвестиційних ресурсів підприємства. Інвестиційна політика української держави повинна бути націлена на відтворення інвестиційного процесу, якого можна досягти шляхом децентралізації управління економікою та розширення повноважень регіонів. Для оновлення інвестиційних процєсІв та розвитку економіки України необхідно:

- затвердити приватну власність, в більшості секторів економіки держави,

- впровадити розвиток конкуренції як обов'язкову умову регулювання ринку;

- утворити сильну інституціонально- правову систему з дійовим механізмом між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади;

- знизити частку державних Інвестицій у виробничі галузі;

- направити державні Інвестиції у стратегічно важливі інвестиційне привабливі галузі економіки.

Згідно із Законом України "Пре інвестиційну діяльність", інвестиції — це всі види матеріальних, інтелектуальних цінностей, які утворюють прибуток та соціальний ефект. Проблема розвитку інвестиційної діяльності полягає у функціонуванні мотиваційних механізмів формування інвестицій.

Виділимо мотиваційні фактори, які підвищують внутрішні та зовнішні

інвестиційні ресурси:

- утворення ефективної законодавчої системи управління та захист

прав власності;

- вдосконалення відповідної податкової, амортизаційної, освітньої та

соціальної політики.

Трансформація економіки нашої країни потребує формування досконалішої податкової системи. Досвід та практика показують, що ще не було відповідних податкових форм, які, з одного боку, стимулювали б розвиток економіки, з іншого, — гарантували б необхідні надходження в бюджет" держави. Форма оподаткування Б Україні має багато спільних рис з системою податків в країнах Західної Європи, але, по суті, вони відрізняються виконанням покладених на них функцій.

Досвід застосування пільг в політиці оподаткування економіки розвинених країн переконує, що найбільш ефективний стимуляційний вплив на інвестиції забезпечують такі заходи;

- інвестування підприємств, які спеціалізуються на фінансуванні невеликих наукомістких підприємств;

- податкове формування за рахунок неоподаткованого прибутку підприємства спеціальних цільових резервних фондів, призначених для реалізації інвестиційних програм;

- інвестиційні знижки з податку на прибуток в розмірі частки капіталовкладень на розширення виробництва за рахунок власних ресурсів;

- пільгове оподаткування оновленого асортименту промислової продукції чи послуг, що надаються.

Однією зі складових, що підвищують інвестиційні ресурси, є амортизаційне патика Сучасні правила розрахунку амортизації більш прогресивні, але механізм їх застосування не забезпечує позитивного вирішення проблеми В ринковій економіці, коли вартість обладнання визначається рівнем морального старіння, зміною в кон'юнктурі ринку та інфляції, механізм розрахунку амортизаційного фонду повинен бути достатньо гнучким для того, щоб забезпечити стратегію інвестиційної активності та економічного підйому.

Країни з ринковою економікою використовують велику кількість динамічних методів прискореного списання основного капіталу:

-"Ігнорування" зміни рівня цін;

- облік змін в амортизаційному періоді;

- наявність амортизації на базі оновленої вартості обладнання та її величини прогнозування;

- плавна реакція на зміни рівня, цін. Найбільш розповсюдженими серед них Е;

- кумулятивний метод,

- метод зменшую чого залишку

- система прискореної компенсації витрат.

Фактором збільшення інвестиційних ресурсів Е також політика мотиваційного стимулювання. Мотиваційні стимули, які застосовуються в даний час на українських промислових підприємствах, ігноруються, а це, у свою чергу, призводить до поглиблення негативних тенденцій постійного скорочення виробництва, звільнення працівників, згортання виробництва в цілому. Відзначимо декілька причин та наслідків ігнорування мотиваційних стимулів:

1) низька зарплата та невизначеність економічної політики призвели до нульової величини збереження в структурі прибутків звичайного українського споживача або замовника продукції;

2) низький рівень заробітків, доступність імпортної продукції скорочує платоспроможний попит населення на вітчизняну продукцію,

3) низька оплата праці, скорочення виробництва підвищують "відплив" висококваліфікованих кадрів з базових галузей промисловості, що призводить до втрати напрацьованого інтелектуального та фундаментального трудового потенціалу.

Вищевказані проблеми сьогодні можна лише частково вирішити, розробивши відповідні підходи та механізми, впровадивши відомі системи стимулювання праці. Вдосконалювати систему оплати праці в сучасних умовах раціонально за допомогою таких напрямків:

1) розробка механізму регулювання мінімальної зарплати на основі відновлення робочої сили;

2) визначення розміру середньої погодинної зарплати з урахуванням норм, визнаних світовою практикою, з коригуванням на коефіцієнт рівня продуктивності праці;

3) встановлення принципово нової системи оплати праці, яка грунтується на єдиних тарифних ставках та окладах, незалежно від галузі та форми власності, доповнення її системою доплат по кваліфікації, умовах праці та ризиках.

4} забезпечення динаміки зміни зарплати залежно від ефективності виробництва, кількості та якості праці з урахуванням певної верхньої межі витрат на оплату праці в певному товарі.

5) формування фондів оплати праці для кожної виробничої одиниці на основі конкретних обсягів виробництва та комплексних розцінок виготовлення продукції та надання послуг.

Для більш ефективного залучення іноземних інвестицій пропонуємо

такі напрямки:

- розширення форм залучення інвестицій в економіку (концесійні договори, угоди про розподіл продукції, інвестиційні угоди з вітчизняними та іноземними підприємствами);

- зміцнення національної валюти, стабілізація українського ринку

цінних паперів;

- розвиток системи інформаційного, маркетингового та консалтингового забезпечення інвестиційних програм та проектів тощо.

Зазначимо, що певні офіційні заходи для покращання Інвестиційної політики з Україні вже передбачені й застосовані в Програмі стратегічного розвитку"Україна-2010"та в Указі Президента "Про основні напрямки Інвестиційної політики на 1999-2001 роки". До таких заходів відносяться, по-перше, утворення спеціальних економічних зон (СЕЗ), по-друге. повернений капіталу, нелегально вивезеного за кордон, по-третє, участь в різносторонніх міжнародних угодах. Коротко зупинимося на кожному з указаних заходів.

1 гк свідчить світовий досвід, метою формування спеціальних економічних зон є залучення інвестицій для утворення нових робочих місць

та забезпечення працевлаштування працівників промислових підприємств, які звільняються у зв'язку зі скороченням виробництва чи достроковою зупинкою функціонування підприємства; вирішення екологічних проблем; постачання на внутрішній ринок високоякісної промислової продукції та надання послуг; покрашення використання природних та трудових ресурсів тощо.

2. Повернення нелегально вивезеного капіталу визначено одним з пріоритетних завдань Програми стратегічного розвитку держави "Україна -2010".

3. Для держави, зацікавленої у залученні іноземних інвестицій, важливе значення має участь в багатосторонніх міжнародних угодах, метою яких є забезпечення захисту прав інвесторів та зниження можливих ризиків у зв'язку з капіталовкладеннями в інші країни.

Також відзначимо, що, згідно з Указом Президента України "Про заходи по покрашенню інвестиційного клімату в Україні" від 12.07.2001 р. № 512/2001 Кабінет Міністрів України затвердив Програму розвитку інвестиційної діяльності в Україні на 2002-2010 рр. В Програмі передбачені комплексні заходи відносно подальшого розвитку Інвестиційного клімату в Україні. Всього вказано 15 найменувань заходів, в тому числі:

1) подальша дерегуляція підприємницької діяльності та лібералізація ділової активності та цій сфері, а саме: шляхом забезпечення мінімізації втручання органів виконавчої влади в господарську діяльність підприємців, підвищення персональної відповідальності керівників органів виконавчої влади за видання нормативно-правових актів, що негативно впливають на ринкове середовище та інвестиційний клімат в Україні;

2) забезпечення подальшого реформування податкової системи, в тому числі шляхом зменшення податкового навантаження, оптимізації та підвищення прозорості процедури адміністрування податків, безумовного дотримання прав платників податків.

3} подальше зміцнення банківської системи України, підвищення рівня концентрації банківського капіталу, збільшення обсягів дострокового кредитування реального сектора економіки, практичне впровадження механізмів іпотечного кредитування, стимулювання залучення грошових вкладів населення, створення небанківських фінансових установ, стимулювання надходження іноземного капіталу в банківську сферу;

4} пожвавлення інвестиційної діяльності в спеціальних економічних зонах та територіях пріоритетного розвитку, на яких впроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності, передусім на депресивних територіях.

Міністерству економіки, Міністерству іноземних справ України, Державному комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення доручено розробити проект програми "інвестиційний імідж України" з метою створення позитивного інвестиційного Іміджу України за кордоном.

Враховуючи викладене, зазначимо, що для зростання рівня економіки нашої держави необхідні: нова система оплати праці та встановлення цін на енергоносії та сировинні ресурси (це повинно стати основою для формування базових цін верхнього рівня). Тому слід переоцінити майно та встановити реальну вартість на основний та обіговий капітал підприємства, а створення ефективної амортизаційної системи забезпечить реальну зацікавленість підприємців в оновленні основного капіталу.

Безумовно, деякі кроки покращення інвестиційного клімату в Україні призведуть до збільшення рівня безробіття, проте це відбудеться за рахунок прихованого безробіття. Також зміна податкова політики, утворення системи трудових стимулів сприятливо вплинуть на розвиток мотиваційних факторів формування інвестиційних ресурсів та виникнення нових робочих місць на українських промислових підприємствах Ці та інші заходи з покращення інвестиційного клімату в Україні мають безпосереднє значення для підвищення рівня конкурентоспроможності продукції даних підприємств.