Дитинство

Я, Кванін Ярослав Анатолійович, народився 1 квітня 1982 року в місті Донецьк, Донецької області, Україна. Тато  -  Кванін Анатолій Павлович. Мати  -  Кваніна Маргарита Русланівна. Сестра  -  Кваніна Інна Анатоліївна.

З самого народження зарекомендував себе як дуже активна дитина. У той час як багато дітей вчились ходити я, у віці 9 місяців, побіг. Читати та писати навчився рано. К 5 рокам знав багато віршів Пушкіна, Єсеніна, Некрасова. Вже в цьому віці виявляв цікавість до логічних ігор, мозаїкам, конструкторам. За різнобічне виховання велике спасибі бабусям- Кліщової Дар’ї Андріївні та Стрижової Антоніні Олександрівні, милої душі людям. У садку усі вихователі були в захваті від мене та пророкували успішне навчання в школі.

Шкільні роки

У школі АОШ№2 подобалися всі дисципліни. Особливу перевагу віддавав математиці, хімії, фізиці і літературі. Регулярно брав участь в олімпіадах по математиці і займав призові місця. За любов до цього предмета спасибі Гриценко Тетяні Вікторівні.

У школі учився добре, хоча і не був відмінником лише тому, що виявляв інтерес не тільки к навчанню, але і к багатьом гурткам та секціям, у яких і був активно задіяний. Це дозволяло направити мою енергію в цікаві для мене сфери і давало різнобічний розвиток, відкриваючи в мені сховані здібності, за що я дуже вдячний своїм батькам. А задіяний я був у більшості секцій міста. Кікбоксом, як і народними танцями, почав займатися з першого класу після того, як мені були подаровані дійсні боксерські рукавички. Отримані навички були спрямовані на захист слабких і справедливості . У тій же час став грати в шашки і шахи, любов до яких була щеплена моїм батьком. Грав у шаховому клубі, де й одержав 2 юнацький розряд за цима напрямками. Інтерес до таких захоплень як плавання, гурт образотворчого мистецтва, картінг, ракетне моделювання, вивчення англійської мови, прокинувся в мені в 5-10 класах .

У 1999 році закінчив музичну школу за фахом „гітара”. Після подарунка дідуся, а потім і мами у виді такого прекрасного музичного інструмента я просто зобов'язаний був навчитися на ньому грати, хоча до цього мені дарували акордеон. Розміщене вдома фортепіано і прекрасна гра на ньому мами та сестри теж не залишило мене байдужим. З тих пір і зародилася любов до класичних музичних добутків і музики в цілому.

10-11 клас пройшли в пошуках відповіді на питання: яку професію одержувати і де продовжувати подальше навчання. Одне я знав напевно - додаткове вивчення математики й англійської мови не перешкодять, чим я і був ретельно зайнятий. Успішно здавши всі іспити, закінчив школу, одержавши атестат з декількома четвірками.

Мотиви вступу до ДонНТУ та вибору спеціальності

До 10 класу я мріяв вступити або до Донецького Інституту Внутрішніх Справ, або до Донецького Національного Університету, але обов'язково стати успішним юристом. Переглянувши всі «за» і «проти» я вирішив ненадовго почекати з мрією. Інтерес до англійської мови, якою я з 8 класу додатково займався з репетитором, математиці й економіці зіграли не останню роль у моєму виборі. У квітні, за місяць до закінчення школи, я вже дійсно знав, що зв'яжу своє подальше навчання з економікою і, вибравши один з найкращих Вищих Навчальних Закладів, поїхав вибирати спеціальність і подавати документи. Я сказав батькам, що не хочу забувати математику, і був би дуже радий, якби моя спеціальність сполучала два улюблених мною предмета. За порадою тоді ще мало відомого мені проф Носєнко Ю.Л. і моєї улюбленої мами я вирішив зупинитися на спеціальності «Міжнародна економіка», за що зараз дякую їм та Богові. Я вважав що, здобувши дану спеціальність, я зможу поєднати приємне та цікаве мені з максимальною самовіддачею і користю надалі моїй країні і моєму народові, будучи на передових позиціях, у центрі найзначніших подій і етапів моєї країни. Навчання показало, що мій вибір як Вищого Навчального Заклада, так і спеціальності був досить успішним. Про це свідчить як спілкування з колишніми шкільними приятилями і знайомими з інших Вищих Навчальних Закладів, яких я намагаюся не забувати, так і результати всеукраїнської студентської олімпіади в 2004, м.Львів під керівництвом Файвішенко Л.В., у якій мною було здобуто п'яте місце.

За весь період навчання у мене з’явилась велика кількість знайомих, деякі з яких стали моїми кращими друзями. Не можна забути і безцінний досвід спілкування з такими видатними викладачами, віртуозами у своїй справі, та й просто гарними людьми…їх багато, от лише деякі з них: Носєнко Ю.Л., Усачьова Г.М.,Тодорова Н.Ю., Хоменко Я.В., Клименко Т.В., Олейніков О.А. Вони допомогли повірити в себе, свої сили, відчути «ґрунт» знань під ногами. Ці знання були успішно закріплені наступним рядом пройдених практик: