Назад на головну сторінку ... Корисні посилання Електронна бібліотека
Магістерська робота
тема:
"Дослідження впливу хімічного складу шлаку
та
температури на кінетику зневуглецьовування металу на
межі метал-шлак й розробка методів по
їх регулюванню"
автор: Шалімов Денис Миколайович
(спеціальність “Металургія
чорних металів”)
E-mail: Shalimov@ukrtop.com
керівник: кандидат технічних наук, професор
кафедри
Електрометалургія
та конвертерне
виробництво
сталі
Димніч А.Х.
Ціллю
магістерскої роботи
є:
вивчення впливу хімічного складу шлаку
й температури шлаку на кінетику зневуглецовування металу на
межі шлак-метал, а також розробка методів по
його регулюванню .
Для
отримання вказанної цілі
у магістерскій роботі
були вирішені слідуючи
задачи:
1. Сучасний стан питання й задачи дослідження.
2. Розроблена методика проведення досліджень.
3. Проведено дослідження кінетики взаємодії залізовуглецевистих крапель металу з окислювальним газом.
4. Досліджені особливості протікання реакції зневуглецьовування на межі метал-окислювальний шлак .
5. Вивчен вплив температури й хімічного складу шлаку на кінетику окислення вуглецю на межі розділу шлак-метал.
Загальна характеристика роботи
Кінетичному аналізу взаємодії вуглецю, розчиненому у рідкому залізі, з окислювальними газами (О2, СО2, Н2О) присвячена велика кількість досліджень. Результати більшості робот узагальнені у монографіях, які присвячені розгляданню цього питання. Однак важкість питання й недостатнє врахування супутніх факторів приводить авторів до неоднозначних висновків о ланцюгах, лімітуючих швидкість процесу. В частковості, при обдуванні поверхні розплаву, який містить зрівняльна великі концентрації вуглецю (0,5% й більше), киснем й двуокиссю вуглецю у якості стадії, лімітуючої швидкість окислення, найчастіше других називають дифузією окислювача у газі або адсорбційно-хімічним актом. Оскільки вказані етапи є послідовними ланцюгами єдиного гетерогенного процесу, то перехід від дифузійного режиму к кінетичному можлив лише у широких межах зміненння параметрів, при яких швидкість дифузії, не ускладнюється іншими етапами, перейшла від значень на порядок величини меншу ніж швидкість кінетичної стадії, до величин, на порядок більших. Такого суттєвого розрізнення в умовах розглянутих опитів у різних дослідників зазвичай не було. Тому причини неоднозначних висновків слід шукати у методичних упущеннях при проведенні опитів, яки ускладнюють виявлення режиму, та в ігноруванні де яких кінетичних особливостей реакцій при розгляданні результатів.
Принципову значимість питання о ланцюгах, лімітуючих швидкість реакцій для теориї сталеплавильних процесів підкреслюють необхідність його біль докладного подальшого вивчення.
Бібліографічні посилання
1. Франк-Каменецкий Д. А. Диффузия и теплопередача в химической кинетике. –М.:Наука, 1987. – 502 с.
2. Дымнич А. Х., Семенов Н. П., Герчеков Д. С. и др. Кинетика окисления углерода из капель сплава железа, находящихся в окислительном шлаке// Изв. АН СССР. Сер. Металлы. – 1977., №2. – 36-42 с.
3. Никитин Ю. П., Есин О. А., Хлынов В. В. и др. исследование кинетики выгорания углерода электрохимическими методами// Изв. вузов. Сер. Черная металлургия. – 1962, №5. – 1962, – 16-24 с.