Біографія •

            26/06/1982 ::: Народжений в СРСР, у місті Єнакієвому в простій радянській сім'ї металурга та викладача математичних наук.
             Мати - Анохіна Ірина Олексіївна, 1959 р.н., освіта - вища медична та вища математична, навпрочуд ініціативна людина, в будь-якій роботі цінує свободу дій, тому не працює за спеціальністю.
             Батько - Бодня Микола Іванович, 1953 р.н., інженер-металург, якби-то слова "надійність" не існувало, його варто було б придумати для нього.
            27/06/1982 - 31/08/1989 ::: Безтурботне та наївне, щасливе дитинство, що в глобальному плані ознаменувалось якби-то "початком" великоі перебудови та ліквідацією величезного плакату на будинку міської ради "Вся Власть СовЬтам", хто такі - тоді не знав, беспечно відвідував дитячий садок, наїдав щіки, багато читав, одержав міопію слабого ступеня
              1/9/1989 - 19/06/1999 ::: Шкільні роки в гімназії з поглибленим вивченням англійської мови. Н-да... Усе б нічого, та тільки пішов я одразу до другого класу, тому дуже вагався щодо того, як мене примуть, все обійшлось, зустрічаємось іноді на вулиці - і майже марно намагаємось пригадати, хто кого мутузив або смикав за коси, а хто був у кого по-дитячому, але "страшенно серйозно" закоханий. У іншому я до 11 класу залишався людиною достатньо контактною, але, занурений у якісне одержання обов'язкової середньої освіти, не брав участі ні в колах самодіяльності типу "Ще не вмерла Незалежна Україна", ні в танцях-шманцях на міській дискотеці, але на той момент залишався дуже свідющим отроком и жахливим максималістом, за що одразу прошу вибачити. Успіхи були, й не малі, тільки батькам неінтересно було дивитися у мій щоденник через засилля відмінних оцінок, а друга чверть кожного року приносила багато вільних днів за олімпіади, як і багатобарвні грамоти. Приємно було, однак. Хвалити себе інтересно, але нудно, тому наведу лише останні факти шкільного періоду: ......
    У ...надцятий раз став першим в міських олімпіадах з фізики, математики, російської мови.
    Став неочікувано для себе переможцем обласної олімпіади з фізики
    І нарешті: предметом великої гордості є 2-е місце у обласній олімпіаді з російської мови та літератури - все ж таки непогано було знати іноземну мову, яку використовую у 98% випадків передання вербальної інформації.
        ВСЕ! Або майже все.
    Гімназію я закінчив з золотою медаллю і непоганим знанням англійської мови. Проте, на той момент я вже мав випробування пройти тестування за програмою "Студенти за обміном", у якій досяг видатних результатів, але Нью-Йорк мені не обіцяли, аби що клошари Техасу (зовсім серйозно! - організатори програми не страхували від того, що рік доведеться провести не зі столичними yuppie, а наприклад, в невеличкому містечку у простецькій школі), тому, зваживши усе "за" і "проти", я зміг знайти силу і надломити мрію будь-якого мешканця "постсовкового Єнакієвого" - побачити далеку недосяжну Америку.
    Далі розпочалось літо вступних іспитів... Мотивація у виборі інституту з'явилась вже післе вступних іспитів. У школі я бачив себе майбутнім дипломатом або економістом. Але на перших попит обмежений, а останні зараз неренасичили ринок у нашій рідній країні, тому обрав спеціальність "Автоматизовані системи управління", вирішив бути інженером, бо ті ж економісти прогнозують бум на "технарів" у найближчі 20 років.
             1/9/1999 - терерішній час ::: Студентські роки в технічному університеті, диплом бакалавра комп'ютерних наук з відзнакою, реалізація бажання і прагнення одержати другу освіту - економічну, за спеціальністю "Фінанси", магістратура ДонНТУ. Одногрупники характеризують мене як людину комунікабельну, що готова працювати у колективі, але відповідати лише за власними обов'язками, що легко адаптується до нових ситуацій, за вдачею - найчесніші помічають холеричність и несхований потяг до іронії, так би мовити - зі своїми тараканами у голові (або скелетом у шафі - згідно з англійською інтерпретацією). У перспективі прагну одержати ступінь магістра та знаннями та наполегливістю забезпечити собі фундамент для розгорнутої діяльності якщо не в сегменті високих технологій, то у якості світоча фіскальної політики. На найближчі 15 років загадувати не варто, особливо у нашій країні, однак намагатимуся зберегти почуття гумору, не втратити віру в людину як істоту розумну, досягти впевненості, що гроші це не найголовніше, коли плутаєш номер телефону із станом рахунку в "Reiffeisen Bank". У спеціальності "Автоматизовані системи управління" є майбутнє за умов, що держава не забуде про систему освіти, а у викладачів не зникне бажання у тому ж темпі працювати із студентами. За це їм велике людське спасибі и трикратний чолобитний уклін.

Краткий зміст магістерської роботи •