Я народився 2 серпня 1982 року у місті Макіївка Донецької області, де зараз й проживаю. На момент мого народження батьки (Тато – Китаєв Мнір Надірович 1960 р. народження і мати – Китаєва Людмила Іванівна 1960 р. народження) були студентами Харківського інституту радіоелектроніки (ХІРЕ). До школи ходив у дитячій садок, де вже почав проявляти цікавість до знань - у домашній бібліотеці любив розглядати книжки з різними картинками. У зв'язку з цим дуже рано навчився читати.

          З 6-ти років почав ходити до школи №14. С першого класу цікавився художньою літературою, в результаті прочитав багато книжок (в основному пригодницкі, тому що в той час улюбленим автором був Жюль Верн). Захоплювався активними видами спорту: футболом, хокеєм, баскетболом, легкою атлетікою. Збирав марки та значки. К завершенню молодших класів почало тягти до точних наук, таких як фізика, математика. Також став проявляти цікавість до іностранних мов.

          Коли я був у 5-му класі в школі змінився директор і школа стала лицеєм. Класи поділили за перевагами самих учнів, тобто необхідно було обрати напрямок подальшого навчання: фізико-математичне або гуманітарне. Я обрав перше і с того часу став учнем фізико-математичного класу Макіївського міського ліцею.
           Коли з'вився новий директор змінилась не тільки назва навчального закладу, але й рівень навчання. У ліцеї почали пред'являти особливі вимоги як до вчителів, так і до учнів. З'явилось багато нових предметів. Навчання стало більш цікавим та глибоким. Що до мене, то я став більш дисциплінованим, більш відповідальним та допитливим. Брав участь в олімпіадах, але, на жаль, перших міст не займав. Брав участь у спортивних змаганнях. Почав поглиблено вивчати англійску мову (окрім шкільних зайнять додатково займався у вчителя англійської мови). К завершенню 11-го класу мав глибокі знання в математиці, фізиці, інформатиці.

          Таким чином, після закінчення ліцею особливих страхів що до вступу до вищого навчального закладу я не почував. Залишалось обрати в який університет поступати та на який фах. Відносно фаху я вже знав, що він у всякому разі буде торкатися електроніки, тому що усе моє дитинство було пов'язано з цим напрямком знань, спостерігалось активне упровадження в життя людей високих технологій (мікропроцессорна техніка, персональні комп'ютери, інтернет).
          У ций час один з моїх друзів вже був студентом ДонДТУ (тоді ще ДонДТУ) и давав добрий відгук про університет. Після того як я вивчив спеціальний випуск газети "Донецький Політехнік" я вирішив, що обов'язково буду студентом цього навчального закладу за фахом "Електронні системи" факультета Комп'ютерних Інформаційних Технологій і Автоматики (КІТА). Таким чином, у 1999 році після вдалих іспитів поступив до університету.

          Навчання в університеті (як і очікувалось) було дуже цікавим захоплюючим, але й набагато складним. З'явилось багато нових знайомих та друзів, як і нових предметів та учителів. Протягом усього навчання приймав участь в олімпіадах з електротехніки та електромагнітной техніки. Без будь яких труднощів сдавав усі заліки та іспити, хоча з декількома з них необхідно було попрацювати. У 2003 році отримав диплом бакалавра та поступив до магістратури.

          Навчання в магістратурі з'явилось інакшим. З'явилось більш самостійної роботи. Більша частина праці виходила на пошук та вивчення матеріалів відносно магістерської роботи. Також, з появою нового курсу необхідно було провести багато часу для вивчення web-технологій та відвідуванню інтернет.

          Після складання останньої сесії та проведення літніх канікул почнеться 11-й семестр, на початку якого планується пройти практику та активно продовжити роботу над дисертацієй.
          Після завершення навчання та захисту дисертації планую працювати за фахом на підприємстві ВАТ "Граніт" для отримання необхідного опиту.
          Відносно майбутнього, то тут важко загадувати, але, не думаю стояти на місті.