Шушкова Олександра Геннадіївна Ф-т КІТА Sa_sha@ukrtop.com Тема магістерської роботи: :"Моніторинг і контроль атмосфери промислового району Донбасу по визначених шкідливих компонентах" Керівник: доц. Жукова Т.П.       English      Русский

Отож . Моя історія... Почну з кінця, ну... усі починають з початку , а я поставлю усе з ніг на голову і почну з кінця.

Майбутнє моє:  світле :) (сподіваюся, на той час Сонце не згасне). А якщо серйозно, то сьогоднішня мета - закінчити Університет, знайти цікаву роботу. Цікава робота, у моєму розумінні - це робота, якій я буду хотіти приділяти весь свій час. І нагадування, що робота - не вовк, буде викликати побожну знемогу перед недосконалими, але неминучими подвигами.

Майбутнє спеціальності:  далеке :) Я, щоправда, вважаю, що наша спеціальність буде розвиватися далі. Фахівці широкого профілю потрібні завжди і скрізь, особливо компьютерщики. Так що дерзайте хлопці. Усе у вас попереду.

Моя магістерська:  тему дивитеся вище (чого повторюватися). Керівник у мене чудова жінка, доцент нашої кафедри "Автоматизованих систем керування " Жукова Тамара Порфиріївна. Навіщо все це? Тому що раніше не робилося, а зараз одержало розвиток. Тому що ми, нарешті, оглянулися і подивилися на те, що робимо і до чого це веде . Тому що треба ж комусь постежити за нашою діяльністю. Спробувати зупинити шкоду, що ми наносимо природі.

Опис роботи:  Моніторинг - це система спостережень, оцінки і прогнозу стану природного середовища , що дає необхідну інформацію для керування якістю навколишнього середовища. Щоб забезпечити ефективну оцінку і прогноз, моніторинг повинний включати спостереження за джерелами забруднення, забрудненням природного середовища й ефектами від цього забруднення. Основу системи моніторингу складають регулярні спостереження, а також математичне моделювання забруднення атмосфери, засноване на результатах вимірів Забруднюючих Речовин. От я і займаюся розрахунками забруднення.

Досягнення у ВУЗі:  напевно, нікого не здивую, якщо скажу, що нічого такого не зробила (от, хіба що, навчилася набирати текст сліпим десятипальцевым методом :) Чим можу пишатися, так це чотирма семестрами підряд на відмінно і як наслідок, підвищеною стипендією. Але головне для мене це мої друзі. Університет дозволив знайти безліч людей подібних мені за духом. Я вважаю це найважливішим досягненням.

Рік вступу:  1999

Причини вибору:  бажання жити подалі від батьків - мрія всіх підлітків, але не на стільки, щоб вони не змогли мені допомагати. Це причина, по якій я приїхала в Донецьк. Обговорення майбутньої професії з батьками почалося ще за два роки до закінчення школи, але на мій вибір нічого не впливало. Навчалася я середньо, без трійок, але особливих переваг якомусь одному предметові не віддавала. Мені усе давалося легко. Програмування у мене не було, але мене цікавили комп'ютери. Я ходила на курси по Corel Draw, у мене були книги по Basіc, та й розвиток комп'ютерів у нашій країні дозволяв розраховувати, що швидко це не закінчиться й у цієї галузі є майбутнє. Якщо є майбутнє, виходить, у майбутньому потрібні фахівці, тобто варто починати зараз.

Школа:  її я завжди згадую з двоїстим почуттям. З одного боку я рада, що її закінчила, а з іншого - мені не вистачає тієї простоти спілкування, легкості життя, якщо можна так сказати. Отож про школу. Пішла я в ОШ №73 р.Горлівки (жила я там) у 1989 р. Дитиною я була непосидючою і батьки дивувалися, як я спокійно сиділа на уроках, але на перервах я розважалася. Перша шкодниця - я, перша стояти в куті - теж я. До п'ятого класу я приносила грамоти за навчання і незадовільно по поведінці. Як уже сказала, навчалася легко. Просто знаходила загальну мову з учителями. Просто спілкувалася з однокласниками. Захоплення в мене були найрізноманітніші. Почалося усе з танців. Займалася я ними чотири роки, потім було захоплення театром. Найяскравіший мій спогад - це участь у спектаклі "Сніжна королева", де я грала стражника в царському палаці, а потім розбійника. Це захоплення перемінилося наступним, що стало головним у моєму житті. Я записалася (мама порадила) у секцію боротьби самбо і дзюдо. Боротьба стала для мене сенсом життя на наступні сім років. Не буду розповідати про усі свої невдачі і досягнення. Скажу тільки, що являюся кандидатом у майстера спорту по самбо серед юніорів і маю перший юнацький розряд по дзюдо. Паралельно з цим устигла кілька років позайматися в клубі "Що? Де? Коли?", пізніше альпінізмом, а переросло це в прагнення навчитися грати на гітарі. Весь цей час я встигала ще й учитися (не забули, що я в школі?), допомагати вдома (ми живемо в своєму будинку), займатися молодшою сестрою і займатися найулюбленішою справою - читанням. Думаю, про школу досить?

До школи:  не знаю навіть, що і розповідати. Навряд чи я відрізнялася чимось від інших дітей. Невгамовною енергією в цьому віці володіють усі. Бажанням досліджувати все і вся куди тільки дотягтися можна і не можна теж. Так що в цьому плані я була звичайною дитиною, що заподіює безліч неприємностей своїм батькам. У цьому ж віці одержала подарунок (про що, до речі дуже просила) - молодшу сестру. Так... садок я не пам'ятаю зовсім. У наслідок своєї невгамовності народилася я раніш терміну і дитиною була хворобливою, по цьому мене простіше було залишити з бабусею (якої я теж доставляла купу неприємностей), чим лікувати наслідки відвідування дитячого садку. От і все, напевно. А так, ну ви зрозуміли, що я все таки...

Народилася:  28 січня 1982 року в місті Донецьку (от збіг). Живу от уже 17 років у Горлівці , а останні п'ять у Донецьку (навчаюсь тут). Допомагають мені в усьому (і народженні теж :) мої батьки - тато, Шушков Геннадій Геннадійович і мама, Шушкова Тетяна Миколаївна... ну і куди ж я без сестри, з якою ось вже 16 років намагаюся знайти спільну мову, Шушкової Іріни Геннадіївни.

P.S.:  По гороскопу я Водолій, у 2004 році стукнуло мені 22. Друзі говорять, що вредина, але дутися на мене довго неможливо :Р