| Головна сторінка ДонНТУ | Сторінка магістрів ДонНТУ | Офіційний сайт ЕТФ |
Tityev@ukr
Народився 27 вересня 1983 року в місті Дзержинськ Донецької області.
Батько — Титяєв Костянтин Андрійович за національністю українець, рік народження 1954, має не закінчену вищу освіту, в теперішній час працює підземним електрослюсарем по ремонту стволів на шахті „Торецька”.
Мати — Титяєва Світлана Анатолівна за національністю руська, рік народження 1957, закінчила Дружковський машинобудівний технікум, працює на ВАТ ДЕМЗ „Сенсор” у відділі технічного контролю.
Сестра — Титяєва Ольга Костянтинівна, рік народження 1986, студентка Донецького національного технічного університету (ДонНТУ).
У дошкільний період виховувався у я/с „Чебурашка” м. Дзержинська, де навчився читати та писати, так що у шкільні стіни вступив підготовленим, здивувавши тим самим свою першу вчительку.
01.09.1990 року пішов у загальноосвітню школу №9 міста Дзержинська, в якій отримав початкову освіту. У школі дуже подобалися уроки труда, де я своїми руками майстрував різноманітні дрібнички та побутові предмети, приймав участь, по цій дисципліні, у міській олімпіаді, де зайняв друге місце. Але найбільш мою увагу привертали уроки фізкультури, тому що там я мав змогу дати вихід енергії, яка накопилася. Чесно кажучи, до восьмого класу навчання мене мало цікавило, просто вів безтурботне дитяче життя, як, напевно, кожний хлопчисько, яке залишило у моїй пам’яті незгладимі враження. Потім я остепенився і почав, як говорять, будувати своє життя сам, тому що зрозумів — треба отримати гарну освіту, щоб залишити після себе гідний слід та не заплямувати репутацію своїх вчителів. Перший рік зразкового навчання дався мені дуже тяжко, я буквально довів своїх однокласників до „білої гарячки” глупими та безглуздими питаннями з математики, геометрії та іншим дисциплінам, які не взяти „голими руками”. Але потім справи пішли на поправку, і я зміг утвердитися у статусі старанного, сумлінного учня, а, як відомо, талант — це 99% копіткої праці над собою.
Закінчивши дев’ять класів з добрим атестатом (дві четвірки), вирішив продовжити навчання у рідній школі, тому що „краєм вуха” чув від старшого покоління, що ці два роки будуть для мене незабутніми і не пожалкував про своє рішення. У 10-11 класах поглиблено вивчав такі предмети: математика, геометрія, історія, креслення. У період з дев’ятого по одинадцятий клас щорічно приймав участь у шкільних та міських олімпіадах з історії та географії, де завжди займав призові місця, за що був нагороджений грамотами. Приймав участь у шкільних спектаклях „Наталка-Полтавка” (І. Котляревського) та у епізоді з роману-епопеї „Війна і Мир” (Л.Н. Толстой), майже три роки був членом шкільного хору, виступи якого показували навіть по міському телебаченню.
З раннього дитинства мене тягнуло до спорту: футбол, баскетбол, карате, важка атлетика і це далеко не повний список, але себе зміг повністю реалізувати у боксі, де отримав перший розряд. З шістнадцяти років захоплююсь колекціонуванням монет, тобто являюся нумізматом. Десь у періоді 18-19 років почав писати вірші, але тільки тоді, коли приходить натхнення, ні де не друкувався. У душі я романтик, тому дуже люблю проводити вільний час у вузькому колі друзів на природі біля багаття під мелодичні звуки гітари. З восьми років займаюсь літньою та зимовою рибалкою, найбільш пам’ятний трофей, володарем якого я став, — лящ на 3.5 кілограми.
19.06 .00 року закінчив школу з відмінним атестатом. По закінченню одинадцятого класу бажав отримати професію пожежника, але за станом здоров’я прийшлось розтатися з мрією. Так 25.06.00 року здав документи у прийомну комісію ДонДТУ (Донецький державний технічний університет), зараз ДонНТУ, на спеціальність „Електричні станції”, куди 31.06.00 року був зарахований за результатами співбесіди на бюджетну форму навчання. Вибір ВУЗу та спеціальності били обумовлені рядом причин. По-перше, бажав навчатися у великому місті та, в той же час, у престижному навчальному закладі, який мав би добру репутацію не тільки у межах України. По-друге, навчавшись ще у школі, прослухав курс за програмою „Електротехніка” у Дзержинському навчально-професійному комбінаті та отримав посвідчення електрика, ця спеціальність мене зацікавила, і я вирішив продовжити освіту далі. По-третє, професія інженера-електрика має попит та більшу імовірність знайти після закінчення навчання роботу.
Перший семестр навчання в університеті був важким, тому що відвикав від дому, від сформованих звичок та притирався до нового оточення. Жив у гуртожитку №7 ДонНТУ. Спочатку раціонально розподіляти вільний час не вдавалося, тому що бажав погуляти по Донецьку, поспілкуватися з новими друзями, займатися спортом і, крім всього цього, встигати навчатися, у зв’язку з цим першу сесію здав з трудом, але на стипендію все ж витягнув. Потім студентське життя пішло своєю чередою, були і радості і розчарування, але приємного, к щастю, — більше.
01.07.01 вся наша група поїхала на ознайомлювальну практику на Зуєвську теплову електричну станцію, де вперше познайомився зі специфікою обраної професії. Після цієї події моя спеціальність мені сподобалася, і з’явилося прагнення стати першокласним спеціалістом у своїй області, тому знання з усіх предметів галузі, які нам викладали на подальших курсах, поглинав з великим задоволенням.
З другого курсу навчання став членом збірної по боксу ДонНТУ, за яку виступав протягом двох років. За роки навчання приймав активну участь у конференціях з історії, філософії, був нагороджений грамотою за роботу „Порівняльний аналіз векторної та традиційної широтно-імпульсної модуляції”. Ця робота взяла участь у вузівському конкурсі студентських наукових робіт 2004/2005 навчального року за розділом „Загальна електротехніка”.
25.07.04 з оцінкою „відмінно” склав державний екзамен за спеціальністю „Електричні станції”. 25.07.04 закінчив з красним дипломом ДонНТУ і отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки „Електротехніка” та здобув кваліфікацію бакалавра з електротехніки.
Вирішив далі продовжити свою освіту та пішов у магістратуру. Керівник моєї магістерської дисертації доцент, кандидат технічних наук, Дергільов Михайло Павлович, котрий закінчив у 1964 році Донецький політехнічний інститут за спеціальністю „Електричні станції, мережі та системи”. Тема моєї роботи „Аналіз процесів при дугових замиканнях фази на землю у системі власних потреб 6кВ ТЕС ”. В умовах сильної зношеності ізоляції електрообладнання електричних мереж усе гостріше стоїть питання підтримки надійності електропостачання споживачів. Рішення цієї проблеми у значній мірі залежить від правильного розуміння процесів при дугових замиканнях на землю, як найбільш частому виді пошкодження ізоляції. Саме цьому питанню і присвячується дана магістерська дисертація, де з використанням математичного та фізичного моделювання будуть вивчені процеси у мережах власних потреб при однофазних замиканнях на землю і на цій основі розроблені міри по підвищенню надійності роботи мереж у обстановці, яка склалася.
Після захисту магістерської дисертації планую улаштуватися на роботу за спеціальністю та намагатися поєднати теоретичну валізу знань, отриманих в університеті, з практикою, щоб стати висококласним спеціалістом. Своє професійне майбутнє буду намагатися зв’язати з енергетикою, тому що це відповідальна галузь виробництва, котра тримає на своїх плечах все промислове та економічне життя країни. З приводу своєї спеціальності скажу: „Добрі інженери-енергетики були та будуть потрібні всюди та завжди!”