Я народилась 25 квітня 1983 року у місті Макіївка Донецької області. Мій тато, Лисенко Анатолій Володимирович, закінчив льотне училище у місті Кременчук, потім льотну академію у Ленінграді і працює командиром повітряного корабля. Моя мама, Лисенко Людмила Миколаївна, закінчила Донецький політехнічний інститут і працює інженером-конструктором в ВАТ ПКТІ « Газоапарат ».

       У дитячий садок я ніколи не ходила, тому що у мене є дві молодші сестрички і до п’яти років нас виховувала мама. Спогади про дитинство залишилися самі теплі й добрі. Ми дуже весело проводили час. Коли мама вийшла на роботу, нашим вихованням зайнялася бабуся, яка навчила нас читати й писати. Коли мені було п’ять, вона почала водити мене з сестрою на бальні танці. Ми навіть виступали в Палаці піонерів на новорічних виставах. Було дуже цікаво й весело, але років у вісім я перестала займатися, тому що наша вчителька переїхала.

       У сім років я пішла у перший клас ЗШ №25 м. Макіївки. Вивчення шкільних предметів не представляло особливої складності, і атестат про неповну середню освіту я одержала з відзнакою. Потім я перейшла в СЗШ №43 м. Донецька. Школу я закінчила із золотою медаллю.

       Шкільні роки проминули непомітно, проте залишили дуже багато вражень. Наша вчителька географії постійно організовувала різні поїздки й екскурсії. Ми їздили в Слав’яногорськ, у заповідники Хомутовська степ і Кам’яні могили. Дуже цікавою була екскурсія в анатомічний музей. Постійними були походи на природу, у музично-драматичний театр ім. Артема й т.і. Ми проводили новорічні вистави в молодших класах, ставили твори відомих українських письменників. Іноді я брала участь у різних олімпіадах. За зайняте перше місце у районній олімпіаді по географії я була занесена в почесну книгу талантів «Обдарованість» Київського району м. Донецька. Однак самим неймовірним досягненням була моя участь у міських змаганнях з баскетболу. Взагалі в спорті мене залучала аеробіка, а в студентські роки –плавання.

       У 2000-му році я прийняла участь в рейтингових випробовуваннях ДонНТУ та вступила на спеціальність «Гірниче обладнання» (МАШ) ФЕМА. У моїй родині я стала першовідкривачем цієї професії, тому що моя молодша сестра також тепер навчається на цієї спеціальності. Мене завжди залучали точні науки, тому їхнє вивчення не становило особливої праці. Основним досягненням за час навчання є заняття другого місця в регіональній олімпіаді з опору матеріалів, хоча дуже хотілося одержати перше. Також я брала участь у різних конференціях, днях науки.

       У 2004-му році я одержала диплом бакалавра по інженерній механіки з відзнакою. У тому ж році вступила до магістратури. Науковим керівником моєї роботи є професор, д.т.н., завідувач кафедри «Гірничі машини» Семенченко А.К. Тема магістерської роботи: «Розробити стенд для експериментального визначення складових сили різання на різцях в конкретних гірничо-геологічних умовах. Ця тема цікава тим, що в ній можна реалізувати свій творчий потенціал, показати отриманні знання в області проектування і конструювання гірничих машин.

       Плани на найближчі роки. По-перше, спочатку необхідно успішно захистити диплом магістра. Мені дуже подобається обрана професія, тому що майбутня робота буде носити творчий характер, де крім точних теоретичних розрахунків завжди можна проявити фантазію при розробці нових машин і вузлів, удосконалюванні конструкції вже існуючих. По-друге, хотілося б одержати вищу освіту по другій спеціальності для підвищення рівня власних знань. Тут мене захоплює психологія або право. По-третє, окрім англійської мови, яку я вивчаю, хочу освоїти німецький.

       Плани довгострокового періоду. Років через десять і більше хочу бачити себе успішною й шановною жінкою, коханою дружиною й люблячою матір’ю.

       «Стратегічні» плани. Хочу спроектувати машину нового технічного рівня, тим самим внести свій внесок у розвиток вугільної промисловості.