Якщо ви потрапили сюди випадково, то попереджаю, далі піде життєпис одного з магістрів нашого чудового університету (ДонНТУ)... Як ви все ще тут? Ну що ж, мабуть доведеться розповідати.
Як і слід було очікувати нічого незвичайного в моємо народженні не було, як і багато міл'ярдів до мене я народився в різностатевих батьків (тато, мамо — привіт!) у відповідний термін (ну принаймні я сподіваюся, що він був таким). А всі ці нудні події відбувались у м. Донецьку (на той момент ще в СРСР) 17.04.1983 р. Ніякими видатними подіями моє життя в той період не затьмарювалось, і продовжувалася вся ця благодать аж до 1.09.2000 р. (тобто до того часу, як мене відправили на передову лінію боротьби з гранітом науки).
Ранні шкільні роки супроводжувалися періодичними спробами мене чому-небудь навчити (змуений помітити, що здебільшого успішними, але не завжди, не завжди ...). З раннього дитинства дитина (тобто я) виявляла певні схильності до точних наук, що при випадку й експлуатувалося навчальним закладом. Повинний помітити, що особливих результатів це не приносило (ні на ранніх етапах, ні на наступних), при наявності відсутності мотивації і додаткової підготовки я таки потрапляв у 1-у десятку (часом навіть у 1-у трійку), але без особливого ентузіазму. Як і в інших дітей, що рано зацікавилися хімією і мали доступ до хім. реактивів (спасибі бабусі) хім. досвіди у ранньому дитинстві доставили мені, сусідам і школі чимало приємних миттевостей ...
У більш пізні роки я продовжив своє знайомство з хімією і почав його (знайомство звісно) з комп'ютерами. Як і багато починаючих програмістів я почав його з продукту мозку Б. Гейтса — (перепрошую за вираз) Бейсіка. А от продовження було не дуже звичайне — я відразу перейшов на Assembler для 0х86 серії. Власне я й обходився двома цими мовами аж до того моменту, як на 1-му курсі Університету ми вивчили Pascal, але про це пізніше.
Отже, ми плавно і непомітно підійшли до фінальної частини моєї біографії, а саме — до Інституту (саме так, з Великої літери). І хоча я його тільки закінчую (які ми оптимісти), але вже впевнений, що це були самі веселі й незабутні часи мого життя.
З приводу вступу до Університету нічого цікавого розповісти не можу, як і більшість студентів, я поступив за рейтингами (чого й іншим абітурієнтам раджу). На першому ж курсі нас прийнялися навчати!!! Сподіваючись хоча б з цих бовдурів зробити студентів (ці спроби відбуваються кожного року із змінним успіхом). Власне саме життя в інституті нічим особливим не відрізнялася — звичайні гулянки, що переривалися заняттями в університеті і сесіями (повинний помітити, що останні більш приємні (сесії звісно), тому що з тими ж зусиллями — результат набагато більший). Отже пробиваючи через кам'яний ґрунт науки ми таки добралися до фіналу (ну, принаймні, вийшли на фінішну пряму). Дані мемуари є заключною роботою (природно не вважаючи диплома і практики перед ним), яку ваш покірний слуга виконує на благо даного навчального закладу.
Для тих хто пробравши через усе вищевикладене залишився з нами, я розповім про магістерську роботу, яку планую завершити до зими 2005 р. Якщо вас і це не злякало, то приступимо.
Отже, тема моєї магістерської роботи — "Автоматизоване проектування мікропрограмних пристроїв керування Мілі із перетворенням об'єктів". Керівником даної роботи є професор нашого університету д.т.н. Баркалов А.А. Власне об'єктом роботи є оптимізація мікропрограмних пристроїв Мілі використовуючи методику, що називається "перетворення об'єктів". Слово "автоматизація" у назві роботи, насправді означає обсяг роботи перевищуючий вищевикладене, оскільки буде необхідно розробити програмне забезпечення, що виконує синтез цих самих пристроїв керування у будь-якому САПР (ну якщо замахуватися по максимуму то й сам САПР, але це далеко йде за межи даної роботи).
Дана робота не є чимось революційним сам по собі, однак, наскільки я знаю, подібних проектів ще не було, оскільки активний розвиток дані пристрої одержали порівняно недавно — з розвитком технологій PLIS, FPGA і їм подібних. Всі існуючі САПР (опеньків таки не буду затверджувати в 100% вірогідності цієї інформації) розроблені або під специфічні пристрої - наприклад мікроконтролери; або є універсальними продуктами, що знижує їхня цінність при роботі з конкретною задачею. Так що на даний момент часу ця тема здається мені досить перспективною, а головне вона має практичне застосування.
