Ноздренко Олександр Василоьвич
група М-00
Гірничо-геологічний факультет
Тема магистерскої работи: "Розробка комп'ютерної технології прогнозування напруженого стану гірничого масиву в зонах впливу очисних робіт"
E-mail: nozdrik@ukrtop.com
Керівник: доц. каф. "Маркшейдерска справа", к.т.н. Нестеренко Борис Іванович
Я з'явився на світ раннім морозним ранком 11 січня 1981 року. Ця подія відбулася в одному із самих чарівних міст Донецької області, маленькому, але дуже красивому місті Комсомольське. Незважаючи на свій молодий вік місто знамените, мабуть, на всіх просторах колишнього Радянського Союзу. А знамените місто тим, що тут знаходяться родовища вапняку, незамінного при виплавці стали.
Про дитинство в мене залишилися найясніші і радісні спогади. Мені пощастило народитися в дуже дружній родині. Мої батьки – Ноздренко Василь Васильович і Ноздренко Людмила Миколаївна – приклали всі зусилля, щоб ми з моїм старшим братом Володимиром зростали ні в чому не бідуючи, і за це їм особлива подяка.
1 вересня 1987 року на шостому року свого життя я вперше переступив шкільний поріг Комсомольської середньої загальноосвітньої школи №1. Чи варто говорити, що наступні вісім років я тільки цим і займався. За цей час я трохи приуспів у навчанні, але якось однобоко, тому що наскільки я любив точні науки, настільки і ненавидів гуманітарні. Хімія і математика були улюбленими предметами в школі. У 7 класі навіть виграв районну олімпіаду по хімії, але очевидно на цьому успіхи мої в даній науці і завершилися. А от математикою займаюся і донині, хоч і без усяких досягнень.
У славний Комсомольський індустріальний технікум я надійшов 01.09.1995р., здавши напередодні невимовне складну співбесіду з математиці. З цього дня я став студентом і навчався за фахом з довгої, але простою назвою: "Експлуатація і ремонт гірського електромеханічного устаткування і пристроїв автоматики". Саме в стінах технікуму я не тільки став студентом, але і уперше відчув дух волі, знайомий, напевно, будь-якому студенту. Багато в чому цьому сприяла та атмосфера доброзичливості, що створювали викладачі технікуму (як шкода, що деяких з них уже немає серед нас). Але усе коли-небудь закінчується, закінчився і час мого навчання. У липні 1999 року я одержав диплом молодшого фахівця, але не простий диплом, а диплом з відзнакою.
Отже, маючи "червоний" диплом я вирішив продовжити свою освіту і вибрав для цього математичний факультет Донецького національного університету. Але моя спроба вступу до цього університету закінчилася невдало, зате вдало завершилася спроба надходження на роботу. Черговий вересень я зустрів не зовсім звичайно для себе в посаді електромонтера електродільниці ВАТ "Комсомольського рудоуправління". Посада, звичайно, не аби яка, але на ній я проробив цілий рік із серпня 1999 по серпень 2000р.
Усе-таки мрія про вищу освіту мене не залишала. І от у липні 2000 року я подав документи відразу в два ВУЗи, а саме в Донецький національний технічний університет (тоді ще ДонГТУ) і в усе той же Донецький національний університет. Так, за рік роботи багато знань вилетіли з моєї голови, і як результат вступні іспити здані на трійки. Я засмучений! Але тепер я точно знаю, чого я хочу – я хочу бути маркшейдером, тільки трійки не дають мені спокою. У деканаті гірничо-геологічного факультету я дізнаюся, що для таких трієчників як я все-таки є можливість навчання – це робоча група. Ну, робоча група, так робоча група, усе рівно навчання в інституті, хоч і перериваєме роботою, та й усього-то один перший курс.
Перший рік навчання швидко пролетів. Другий курс навчання я почав вже в нормальній групі. На другому курсі я познайомився з гарною, милою, чарівною, привабливою, прекрасною, розумною (узагалі ж продовжувати можу довго) дівчиною, з якою і вирішив назавжди зв'язати своє життя. Отже, 17 серпня 2002р. я одружився з Кисельовою (нині Ноздренко) Мариною Ігорівною. Моя дружина студентка Донецький національний технічний університет , навчається на факультеті екології і хімічної технології за фахом "Технологія тугоплавких матеріалів".
У серпні 2004р., здавши необхідні іспити, я отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки "Гірництво" та здобув кваліфікацію бакалавра з гірництва.
У магістратуру пішов спонукуваний бажанням займатися цікавою дослідницькою роботою й одержанням більш глибоких знань за своїм фахом. Керівник моєї магістерської дисертації доцент, кандидат технічних наук Борис Іванович Нестеренко.
У найближчому майбутньому сподіваюся знайти гарну цікаву роботу, і може бути далі займатися наукою. А далі – побудувати будинок, виростити дітей і не забути посадити дерево.