Історія ЦТЕ МТЗ ДФ ВАТ "Укртелеком"

Сайт ЦТЭ МТС ДФ ОАО "Укртелеком": www.mtm.donetsk.ukrtelecom.ua

Ссылка на этот документ: www.mtm.donetsk.ukrtelecom.ua/ua/about/history/history/

На жаль архiвних матерiалiв пiсляреволюцiйного перiоду i до початку Великої Вiтчизняної вiйни по телефонному зв`язку мiста Сталiно не зберiглось. Перiод 40-60 рр. вiдновлювався по спогадам ветеранiв зв`язку.

В центрi адмiнiстративної частини мiста на перехрестi вулицi Марьїнской i Комсомольського проспекту розташован будинок АТС, значення якого трудно переоцiнити. В 1940 р. в цьому будинку була смонтована i введена до експлуатацiї АТС машинной сiстеми ємкiстю 2000 номерiв.

Будiвництво АТС и мережi виконувала будiвельна компанiя "Союзтелефонбуд". Телефонна каналiзацiя була побудована тiльки в центральнiй частинi мiста. На Калiнiвку, Смолянку, зал. вокзал кабелi були пiдвiшенi на опорах.

Якiсть будiвельно-монтажних робiт було бездоганним, суворо по "Правiлам". Арматура в телефонних колодязях пофарбована, стiни колодязiв побiлiни, свинцевi кабелi змазани технiчним вазелином, перепаяни i старанно викладенi на консолях. Пiддержувати мережу в такому станi - це була свята святих нас зв`язкiвцiв.

Спалахнула вiйна. Багато робiтникiв МТМ пiшли на фронт. Залишившимся випала доля эвакуiровати станцiю.

Пiсля визволення мiста Червоной Армiєй вiйсковi будiвельники пiдступили до вiдновлення будинку АТС, т.я. воно було спалено. Вже на третiй день пiсля визволення мiста зв`язкiвцi пiдступили до вiдновлення зв`язку. В пiдвалi спаленого будинку АТС смонтували один комутатор ємкiсттю 100 номерiв, проложили кабель ємкiсттю 100 пар вiд комутатора до шахты АТС и окiнечили 100-парними боксами. Кабелi в кросi були спалены, але кабелi в канализацiї зберiглись. Iз розгалужувальних муфт в шахтi прозвонкой вiдобрани по декiлька пар к розподiльним шафам (вони скрiзь зберiглись) i, таким чином, в мiнiмальному обсягу мiсто одержало зв`язок.

Електрична блок-станцiя, яка знаходилась во дворi АТС, зберiглась. Вiд неї одержувала електроенергiю телефонна станцiя i навiть забезпечували освiтленням розташований поруч будинок обкома партiї, де знаходились первiсно i всi iншi радянськi органи та организацiї. Пiсля одержування телефонних комутаторiв почали монтувати, також в пiдвалi АТС, ручну станцiю ємкiстю 800 номерiв. Телефоннi комутатори були демонтовани з телефонної станцiї м. Ленiнграда. Комутатори були мюльтиплевые, з штепселями дiаметром 3 мм, якi працювали дуже нестiйко. В комнатi, де був перший комутатор, установили вже нормальний крос, що полегшило роботу монтерiв-кросирувальникiв. В 1940 - 1941 р. для обслуговування лiнейних споруд АТС мало одну автомашину "полуторку", одну легкову машину, а також орендували одну лошадь с возком. Пiсля визволення мiста вiд нiмецьких загарбникiв також використовували конську тягу i була своя вантажна i легкова машини. Потiм перейшли на обслуговування транспортом автотранспортної контори.

Ручна телефонна станцiя пропрацювала недовго i як тiльки були вiдремонтованi другий i третiй поверхи будинку в них установили АТС машиной сiстеми ємкiстю 2000 номерiв, яка також пропрацювала тiльки до 1951 року, коли силами будiвельного загона вiйськової частини була смонтована АТС кроковой сiстеми (АТС-3), єдина на усе мiсто. Велику долю навантаження брали на себе ведомчi телефоннi станцiї вугiльної промисловостi, а також металургiйного заводу та iнших пiдприємств.

Технологiчний зв`язок на пiдприємствах вугiльної промисловостi, металургiї, енергетiки i транспортi, наiбiльш розвиненний на той перiод, закликаний був забеспечивати i потреби мiста за межами зони обслуговування АТС-3 Мiнистерства зв`язку.

В шiстдесяти рокi рiшенням виконкома розвинута програма житлового будiвництва, практично во всiх районах мiста: Калiнiнськом, Ленiнськом, Кiровськом, Будьонiвськом i Петровськом. В кожному мiкрорайонi, що будувався, визначились будинкi, першi поверхи яких вiдведени для розмiщення районих АТС. Це був перiод бурхливого розвитку шахтарськой столицi i iї iнфраструктур. Розвиток засобiв зв`язку, як структури керування, виконком придавав особливе значення. Банковськи кредiти дозволили за порiвняльно короткий строк побудувати в районах новобудов 5 районих АТС з мережами, а за рахунок централiзованих джерел фiнансування побудувати мiжстанцiйну мережу. Ємкiсть телефонної мережi зросла на 42 тис. номерiв.

Районiрованна телефонна мережа створила умови для надання послуг зв`язку народногосподарчому сектору и населенню на всiй територiї мiста. О станi засобiв телефонной мережi мiста того перiода викладено в довiдцi начальника МТМ в адресу мiськома партiї i мiськвиконкома.

С П Р А В К А о состоянии средств городской телефонной связи в г. Донецке

До 1963 года развитие средств городской телефонной связи проходило очень медленными темпами. В 1962 году город предоставил в распоряжение АТС 5 больших помещений в первых этажах жилых зданий, и это резко ускорило темп строительства АТС. За последние 4 года в развитие телефонной сети вложено 3136 тысяч рублей, в том числе за счет госкапвложений 2286 тысяч и за счет ссуд Госбанка 850 тысяч рублей.

За это время проделаны следующие работы:

- построена новая АТС-4 в районе Донецких Черемушек;
- построена новая АТС-6 на 4000 номеров в Ленинском районе;
- построена новая АТС-7 на 2000 номеров в Кировском районе;
- построена новая АТС-2 на 3000 номеров в Пролетарском районе;
- расширена АТС-3 на 2000 номеров;
- расширена АТС-5 на 2000 номеров;
- смонтированы 5 домовых АТС по 100 номеров в центральной части города;
- расширена на 700 номеров АТС-3-94.

Состояние средств городской связи и рост ее по сравнению с 1963 г. видны из следующей таблицы:

Из таблицы видно, что монтированная емкость станций увеличилась за 4 года в 3 раза, число абонентов увеличилось почти в 2 раза, число таксофонов увеличилось более, чем в 2 раза.

Для мiжстанцiоного зв`язку було побудовано бiльш 3 тис. каналокiлометрiв мiжстанцiйних з`єднувальних лiнiй на базi каналоутворнювальной аппаратури КРР i "Кама". Цим був положен початок нової структури на мережi - цеху КРР, який вирiс до цеху сiстем передач. Це була перша черга будiвництва мiжстанцiйних з`єднувальних лiнiй МСС-I на базi каналоутворювальной апаратури.

В наступних чергах будiвництва МСС умiцнення пучкiв з`єднувальних лiнiй йшло як по шляху прокладки кабелiв ЗЛ для фiзичних ланцюгiв, так i нарощування системи ущiльнення нових поколiнь.

Розвиток мiжстанцiйного зв`язку на базi каналоутворювальной апаратури приведено в таблицi:

Розмiщення районних АТС во вбудованих примiщеннях житлових будинкiв мають свої переваги. Перш за все, це розмiщення АТС в центрi навантаження мiкрорайона. Комунальнi мережi - каналiзацiя i водопосточання, тепло i освiтлення прив`язано к жилому будинку. Таким чином витрати на будiвельну частину будинку АТС економiчно виправдано - проектування i будiвництво будинку, так як i всiєї усерединiквартальної телефонної каналiзацiї i усерединiбудинковiй розподмережi проводилось за рахунок коштiв УКБа мiськвиконкома. Окремим проектом вирiшувалось електропостачання АТС, але це вже входило до технологiї. Площi автозалу дозволяли розмiстити до 6-ти тис. номерiв обладнання АТС ДШ системи, кросса, регулiрувальной, кiмнати побуту. В пiдвалi будинку розмiщувались кабельна шахта, випрямiтельна, аккумуляторна, вентиляцiйна системи. Нiяких спецiальних примiщень для розташування лiнейного персоналу не передбачалось, що с самого початку будiвництва мережи створювало масу незручностей. Во дворi жилого будинку нiде було складати матерiали, все повинно було йти "з колес". Вже тодi увiйшло в моду прислiв`я заст. начальника з капбудiвництва областного управлiння зв`язку "нiде Бобiка прив`язати".

В першi днi експлуатацiї АТС во вбудованих примiщеннях з`явились такi фактори, як пiдтоплення пiдвалiв грунтовыми водами (АТС-4, АТС-7), що змусило обладнання випрямiтельних перенести на площi автозалiв. На обладнання автозалу часто поливали воду несумлiннi квартирознiмальники другого поверху, ще i на сьогоднiшний день в iнструкцiях чергових автозалу присутнi мiри протидiї в таких випадках.

Сьогоднi майже всi АТС во вбудованих примiщеннях (крiм АТС в Петровськом районi) "дивом" розмiстили обладнання АТС на 9 тисяч номерiв, плюс обладнання 10 тисяч комутаторних вузлiв. I треба вiтдати належне зусиллю експлуатацiї, що в таких, лагiдно висловлюясь, стиснутих умовах обладнання цiх АТС продовжує працювати безвiдмовно. Звичайно, головне випробування для експлуатацiї, це замiна морально устарiлого обладнання i фiзично зношеного обладнання АТС ДШ на електронне. Така програма сформульована, так що це справа часу.

За перiод 1965 - 1970 рр. ємкiсть телефонної мережi зросла з 16562 номерiв до 48992 номерiв. За 1969 - 1970 рр. повнiстю реконструйованi траси телефонної каналiзацiї по вул. Челюскинцев, вул. П. Поповича, Київському проспекту, проспекту Металургiв, вул. Унiверсiтетськой и пр. Комсомольському.

На початку 70-х рокiв генеральна схема розвитку телефонної мережi мiста зазнала значне корегування, ориентоване на генеральну схемурозвитку мiста. Основний напрямок будiвництва нових потужностей передбачалось в окремо розташованих будинках (типовi проекти Г-629 и 650). В рамках цiєї програми почато будiвництво АТС-К3 (пiзнiше це технологiчний комплекс зв`язку), АТС-53 в Куйбишевському районi, АТС-95 в Калiнiнському районi, АТС-58 в Київському районi, АТС-23 в Будьонiвському районi, АТС-52 у селищi шахти "Октябрьская" i АТС-63 в Кировському районi.

Будiвництво споруди АТС-58 Будiвництво споруди АТС-95

В 1972 р. почато будiвництво МСС 2-ї черги для нових АТС-92/93, 58, 53, 95.

В липнi 1973 р. прийнято рiшення виконкому Донецької мiської Ради депутатiв "О мерах по развитию средств городской телефонной связи в г. Донецке на 1973-1975 гг.", яким закрiплено, що "Дальнейшее развитие телефонной сети в г. Донецке возможно лишь при полной реконструкции сети с переводом всех АТС на единую шестизначную нумерацию ... В целом выполнение пятилетнего плана развития телефонной связи в центральной части города, перевода сети на единую шестизначную нумерацию и материальной базы городской телефонной сети.

1.1. Принять к сведению мероприятия по ускорению развития средств связи в г. Донецке, предусмотренные приказом Министерства Связи УССР № 248 по проектированию и строительству зданий АТС и технологических комплексов.

Приложение 1. П л а н строительства объектов ГТС в г. Донецке на 1973 - 1975 гг. за счет средств Министерства связи.

Приложение 2. П л а н строительства зданий АТС по типовым проектам за счет привлечения средств предприятий и ведомств и передаваемых под монтаж Министерства связи.

4. Обязать владельцев коммутаторных установок ведомств, имеющих выход на сеть Министерства Связи в течение 1973 г. изготовить проектно-сметную документацию на реконструкцию КУ в соответствии с рекомендациями Министерства Связи и института "Гипросвязь".

Рiшення сприяло вводу до эксплуатацiї АТС-92, вузла вхiдних повiдомлень, двух комутаторних вузлiв 90/91, дообладнанню районних станцiй i вiдомчих комутаторних установок з переводом на єдину шестизначну нумерацiю мережi для автоматизацiї вхiдного мiжмiського зв`язку. Таким чином вимога наказу Мiнiстерства зв`язку вiд 14.01.1976 р. за № 26 (м. Москва) "До 1-го июля 1976 г. обеспечить заказно-соединительными линиями (ЗСЛ), соединительными линиями (СЛ), аппаратурой АОН, увеличение емкостей местных телефонных сетей, обеспечить подготовку линейных телефонных сетей к автоматизации междугородной телефонной связи, в 1976 - 1977 гг. завершить работы по передаче приборов действующих АТС для обеспечения совместной работы с АМТС и АОН на ГТС..." була виконана достроково до пуску АМТС АРМ-20.

Структура i обсяг капiталовкладень, ввод потужностей за цей перiод вiдображенi в доповiдной записцi МТМ будiвельному вiтдiлу мiськома партiї.

В перiод 1975 - 1980 рр. введено до експлуатацiї 24800 номерной ємкiстi i к 1980 р. монтована ємкiсть МТМ склала 104 тис. номерiв, а протяг телефонної канализацiї перевищув 1400 каналокилометрiв. В будiвництве нових об`ектiв працiвники МТМ приймали безпосередню участь разом з фахiвцями пiдрядної установи СМУ зв`язку тресту "Укрсвязьстрой". На станцiйних спорудах i системi передачi робiтникi цехiв станцiй виконували не тiльки монтажнi, але й пуско-налагоджувальнi роботи. На будiвництво телефонної канализацiї колектив вiдгукался з пiднесенням не тiльки на ювiлейних суботниках, але люди брали конкретнi зобов`язання побудувати телефонну каналiзацiю на дiлянках, де застосування механiзмiв утруднено. Такi напрямкi трасс як на селищi Заперевальна (ВАТС-228), вул. Артема к залiзничному вокзалу в основному збудовани "будзагонами" МТМ.

Адмiнiстрацiя мiста подавала постiйну пiдтримку в розвитку телефонної мережi. По нашим техумовам багато комунiкацiй зв`язку побудовани по проектам об`ектiв проведення мiжнародних виставок "Уголь-75", "Уголь-83".

В перiод 1980 - 1985 рр. в м. Донецьке iнтенсивно вiдбудовувалась центральна частина мiста i мiкрорайони Текстильник, Мирний, Сонячний, Зiрковий, Першотравневий, Квiточний, кв. 225/227, кв. 16/29, кв. 138/39. В липнi 1985 р. мiськрада прийняла рiшення № 229 "О мiрах ... розвитку послуг телефонного зв`язку 1986 - 1990 рр. i в перiод до 2000 р."

Завдання Донецької МТМ i райвиконкому по вводу потужностей АТС за перiод 1986 - 1990 рр. приведенi в таблицi.

З 1991 р. почався етап впровадження електронних АТС. Перша черга АТС-335 уведена до експлуатацiї в груднi 1991 р. з використанням обладнання МТ-20/25 Уфiмського заводу (радянськозований варiант), а в лютому 1993 р. уведена до експлуатацiї АТС-337 i був замiнений керуючий комплекс УВК. В червнi 1994 р. i в груднi 1995 р. уведени до експлуатацiї останнi координатнi АТС-97 i АТС-57. В 1998 р. з введенням до експлуатацiї АТС-338 (використовано обладнання МТ-20/25, яке було передано на баланс МТМ виконкомом мiської Ради. Це обладнання придбалось для будiвництва АТС в м-не Текстильник, але iз-за вiдсутнiстi в його складi програмно-керуючого комплексу, не могло самостiйно функцiонiровати). В тому ж роцi почато переключення номерiв АТС-93.

В груднi 1998 р. уведени до експлуатацiї ЦАТС-334 в мiкрорайонi Текстильник и ОТС-342 в центрi мiста. Iнстiтутом "Гiпрозв`язок" розроблена нова генеральна схема розвитку МТМ м. Донецька, виконання якої розраховано до 2010 р.

Сьогоднi ЦТЕ МТЗ - це 185 тис. номерiв монтованної абонентської ємкiстi, iз яких обладнання декадно-крокових АТС - 73 тис. номерiв, АТС координатного типу - 72 тис. номерiв, в тому числi АТСК-100/2000 - 3 тис. номерiв, ПСК-1000 - 6 тис. номерiв i 40 тис. номерiв електронних АТС.

В 12 комутаторних вузлiв ємкiстю 111 тис. номерiв вмикненi 108 ВТС з правом вихода на ОГТС 71,598 номерiв. До цифрової мережi МТМ вмикненi 7 операторiв рiзних форм власностi, 12 провайдерiв подають послуги iнтернет.

Поруч з такими традицiйними структурами технiчної експлуатацiї, як лабораторiя, АСУ-ТП, станцiйнi i лiнейно-кабельнi цеха, енергозберiгання i систем передач, дiлянок обслуговування таксофонiв i засобiв зв`язку спецiального призначення, централiзованного бюро ремонту, до складу МТМ вiйшла радiотелефонна станцiя "Алтай".

Радiотелефонна станцiя "Алтай" випуску 1969 року була передана областним управлiнням пасажирського автотранспорту на баланс МТМ в 1975 роцi згiдно з рiшенням мiськвиконкому.

У зв`язку з сильним зношенням обладнання РТС в 1987 роцi змiнено на обладнання "Алтай-3" (тринадцятий стовбур). Центральну станцiю розташували на площах АТСК-58. Щоглу для антени спроектував iнстiтут "Легспецстальконструкция", а виготовили щоглу на заводi високовольтних опор. Монтаж щогли доручили механiзованнiй колонi № 31 тресту "Южэлектросетьстрой". Не обiйшлось без курйозiв. Iз-за невiрного стропування такелажу на серединi висоти пiднiмання щогла "склалась", верхня частина щогли з майданчиком i антеной лiгла на землю. Процес пiднiмання знiмався на кiноплiвку, тому бiз особливих труднощiв консiлiум проектiровщикiв, заводчан i монтажнiкiв встановив причину. В порiвняльно короткий строк пошкодженнi конструкцiї монтажнiки змiнили i на другому пiднiманнi основнi щогли точно збiглись з анкерами фундаменту.

Напередоднi пiднiмання Цiна помилки Пiднiмання нормальне

В 1997 роцi силами експлуатацiї релейне комутацiйне обладнання третього стовбура змiнили обладнанням "Инстал-1", чим набагато полiпшена приступнiсть абонентiв до радiоканалiв i пiдготовлений стовбур до надання абонентам РТС вихiд на мiжмiськзв`язок.

Антено-фiдерне обладнання було також модернiзовано i забезпечило якiсний зв`язок абонентських станцiй в межi мiста i в радiусе 30 км замiськiй зони.

Незважаючи на те, що к тому часу на ринку послуг зв`язку в Донецьку впровадились оператори мобiльного зв`язку недержавной форми власностi, РТС "Алтай" мiцно утримують свою клiентуру, завдяки надiйностi роботи при самих низьких тарiфах на послуги зв`язку.

Життя не стоїть на місці й у травні 2003 року на ЦТЕ МТЗ зупинили одну з перших автоматичних телефонних станцій - АТС-93. Це був початок закриття декадно-крокових станцій у м. Донецьку. А на початку 2004 року закрилися АТС-92 і АТС-99. Номера абонентів ліквідованих АТС були переключені на нові цифрові АТС-304,305,337. Абоненти одержали можливість користатися якісним телефонним зв'язком. Разом із закриттям старих АТС ідуть у минуле і спарені номери телефонів. В даний момент ведуться роботи з переключення номерів з подальшою ліквідацією АТС-55 і АТС-76.

У зв'язку з упровадженням сучасних тенденцій у будівництві АТС із застосуванням вилучених концентраторів і вилучених комунікаційних модулів (виносів), що дозволяють знизити вартість мережі абонентських ліній на 30-40% і труднощями, що виникають у виділенні відповідних приміщень безпосередньо в центрах телефонного навантаження, пророблене питання розміщення устаткування 5 виносних модулів АТС в 4-х контейнерах у наступних районах м.Донецька:

Ленінський
1.Вул.Куйбишева, 31 на 1760№№
2.Вул.Річкова, 36а на 1760№№
Кіровський
1.Вул.Шутова, 16 на 1760№№
Будьонівський
1.Вул.Жовтня, 12 на 3520№№ (2 виносних модулі в одному контейнері).