Iсторiя АМТС типу АРМ-20

Сайт МТТЦ ДФ ОАО "Укртелеком": www.mttz.donetsk.ukrtelecom.ua

Ссылка на этот документ: www.mttz.donetsk.ukrtelecom.ua/ua/about/history/

29 березня 1975 року у м. Донецьку державною комiсiєю був пiдписаний акт про прийняття в експлуатацiю автоматичної мiжмiської телефонної станцiї типу АРМ-20 Пуск АМТС i устаткування зонового зв'язку дозволили докорiнно полiпшити якiсть обслуговування населення областi мiжмiським телефонним зв'язком.

До 1975 року в Донецьку працювала станцiя АМТС-1М. Зараз вона пригадується як "копалина" у розвитку автоматичного телефонного зв'язку, хоча, на перехiдному етапi вона зiграла дуже важливу роль: надала можливiсть абонентам вiдчути всi переваги автоматичного набору. У повний же голос можна було заявити про автоматизацiю мiжмiського телефонного зв'язку тiльки з пуском станцiї АРМ-20.

Будiвництво АМТС-5 на 4000 абонентiв було почато в червнi 1973 року. Вiдповiдно до контракту, фiрма "Никола-Тесла" направила своїх представникiв у Донецьк для шефмонтажа. Молодi фахiвцi, а також фахiвцi, що мали досвiд роботи на АМТС-1М, склали кiстяк обслуговуючого персоналу нового цеху. За кожним югославським фахiвцем закрiпили працiвникiв автоматики. Органiзували клас по вивченню нових назв, блокiв, схем, монтажних i будiвельно-технологiчних процесiв. У пiдсумку, в югослави дали високу оцiнку теоретичним знанням колективу АМТС.

Закипiла робота з монтажу станцiї. Працiвники БМУ зв'язку встановлювали штативи, розшивали кабель, навiшували комплекти. Багато чого тодi для нас було новим: уперше прокладалися жолоби, де не треба було в'язати кабель; уперше крiпили устаткування шляхом пристрiлювання до пiдлоги. Опановували навичками роботи з ударно-обертальним дрилем i багатомонтажным iнструментом, що прискорює оброблення кабелю й зачищення жил. У короткий термiн були проведенi монтажнi i пуско-наладочнi роботи, вирiшенi багато технiчних i економiчних проблем. Потiм почалося тренування.

Умiлим органiзатором, душею всього колективу був начальник МТС Воротной А.А Активну допомогу йому робили головний iнженер Романов А.Ф. i начальник цеху Крамаренко А.Д.

Усi працiвники трудилися з ентузiазмом, осягаючи таємницi нової технiки. Пуск станцiї став дiйсним трiумфом. Вироблення на один працiвника цеху доходили до 150 тисяч карбованцiв, у той час як у телефонiстiв ручної станцiї вона складала всього 3 тис. карбованцiв. Обсяги росли як на дрiжджах, хоча за сьогоднiшнiми показниками вони виглядають бiльш нiж скромно. Коли завантаженiсть станцiї досягла граничної величини, було прийняте рiшення про будiвництво другої черги АРМ-20. Досвiд монтажу вже був i почався другий етап будiвництва.

Пройшло 27 рокiв... i сьогоднi, коли на мережi повсюдно вводяться в лад електроннi й цифровi станцiї, АРМ-20 як i ранiше в ладi. Об'ємна по устаткуванню, але гнучка в керуваннi, вона прекрасно пристосовується до роботи в нових умовах, при цьому не тiльки, не втрачаючи як наданi послуги зв'язку, але i щорiчно пiдвищує його. Так один iз головних показникiв "Вiдсоток вiдповiдей вiд загального числа викликiв надiйшли на АМТС" сьогоднi виглядає так:

1 квартал 1999 року - 35,13 %

1 квартал 2000 року - 40,54 %

1 квартал 2001 року - 43,02 %

1 квартал 2002 року - 46,03 %

Усе це було б неможливо без участi людей, а вiрнiше сказати - без їх "золотих" рук. От тi, хто починав будiвництво станцiї АРМ-20 i всi цi роки продовжує рости разом з нею, удосконалюючи технологiю i пiдтримуючи високу працездатнiсть:

• Борщевицький Е.С.
• Жиронкина Л.М.
• Лопатич Н.П.
• Медведєва Г.Д.
• Саєнко Н.М.
• Удовiка Л.С.

Нове столiття, що наступило, ставить перед нами важкi задачi, упроваджуючи на мережi нове поколiння цифрових технологiй. Колектив АРМ-20 не тiльки "пристосовує" роботу станцiї до умов сьогоднiшнього дня, але i сподiвається, що вона ще довго буде служити людям.

Iсторiя телеграфу

Телеграфний зв'язок, як складова частина господарства держави й один з найголовнiших видiв електричного зв'язку країни, має свою славну iсторiю i традицiї. 21 жовтня 1832 була проведена вперше у свiтi публiчна демонстрацiя електромагнiтного телеграфного апарата, створеного видатним росiянином ученим П.Л. Шилiнгом.

В основу дiї першого електромагнiтного телеграфного апарата Шилiнга покладене явище вiдхилення магнiтної стрiлки в результатi дiї електричного струму. Шилiнг так само розробив такий телеграфний код, що дозволяв при передачi одиничних сигналiв здiйснювати прийом найбiльшого числа букв повiдомлення при найменшому числi необхiдних для цього лiнiйних проводiв. У 1855 р. був прийнятий проект "Положення про прийом i передачу телеграфних депеш по електромагнiтному телеграфi", а потiм пiшла урядова вказiвка оголосити телеграфний спосiб зносин "державною регалiєю". 5 травня 1856 р. у Кремлевi початку працювати перша телеграфна станцiя по указi Миколи i 1858 р. довжина телеграфної мережi складав уже бiльш 9880 км при 44 телеграфних станцiях, не вважаючи станцiй при Миколаївськiй залiзницi. У 1858 р. були прокладенi магiстралi Москва-Київ, Київ-Одеса. До 70 рокiв уже був освоєний весь Сибiр i 1871 р. був вiдкритий телеграф у Владивостоцi. Тариф на телеграми був дуже високий. У Росiї у той час iснувало дев'ять поясiв по оплатi за посилку телеграм. Телеграма з Москви в Миколаїв у 25 слiв коштувала 4 руб. 34 коп. При заробiтку квалiфiкованого робiтника 10-12 руб. на мiсяць. До 1936 р. на мережi в основному використовувалися телеграфнi апарати Юза, Бодо, Уитстона, Сименса, Морзе й Клопфера, що постiйно удосконалилися фахiвцями рiзних телеграфних станцiй Краєвским Э.Ф., iгнатьєвим А.Д., Новиков В.В., Зарембо А.А й iншими Перший вiтчизняний стартстопний телеграфний апарат iз клавiатурою типу друкарської машинки був сконструйований у 1921 р. Н.П. Трусевичем. Розвиток телеграфної мережi ускладнювалося недолiком телеграфних проводiв. Пiдтональне телеграфування застосовувалося ще в 1893 р. на лiнiї телефонного зв'язку Одеса-Миколаїв (130 км). Перша, практично придатна вiтчизняна апаратура надтонального трьохканального телеграфування, створена В.А. Дубов, К.В. Шумятським, Г.В. Добровольским i iн. була застосована в 1930 р. на магiстралi Москва-Горький. У 1935 р. Н.А. Волков, Н.Г. Гагарiн i С.И. Часовиков розробили стартстопный стрiчковий телеграфний апарат СТ-35, цей апарат застосовується на мережi i в даний час. В роки Великої Вiтчизняної вiйни працiвники зв'язку встали на захист батькiвщини. Значна частина телеграфної апаратури й устаткування пiдприємств була передана вiйськовим органiзацiям. Незважаючи на вiйськовi тяготи, телеграфи анi на день не припиняли своєї роботи з забезпечення фронту i тилу зв'язком. Переможно закiнчивши вiйну, народ прийнявся за вiдновлення зруйнованого господарства. i знову колективи телеграфiв у передових рядах - вони допомагають вiдновлювати в звiльнених мiстах i областях, телеграфнi пiдприємства вiдправляють їм рiзну апаратуру й устаткування, допомагають кадрами. Особливо бурхливий розвиток телеграфної технiки спостерiгалося в пiслявоєннi роки, коли з'явилися новi системи, апаратура й устаткування, вiдкритi новi цехи. 10.01.1966р. у м. Донецьку голова держкомiсiї Воротной А.А. пiдписав акт приймання в експлуатацiю декадно-крокової станцiї АТА-57 ємнiстю 200 АП/140 ПУ, швидкiсть передачi повiдомлень 50 бод. Ця станцiя вперше надала послуги абонентського телеграфу пiдприємствам i органiзацiям Донбасу. Протягом наступного десятилiття в Донецькiй областi були побудованi 11 станцiй абонентського телеграфу рiзного типу ( АТК-20, АТК-20У, ПТС-К, АТА-МК-2, ).У той час телеграфна мережу загального користування на Донецьком телеграфi була органiзована по напiвавтоматичнiй системi з вiдривом стрiчки i передачею її з трансмiтера (АТОЛ), iз ручним сортуванням телеграм. Середньодобовий обмiн телеграм за 1971р. складав 68434, а в перiод лiтнього пiдвищеного навантаження доходив до 95000.Тому для подальшого розвитку й автоматизацiї надання послуг зв'язку 28.12.1972р. була прийнята в експлуатацiю автоматична координатна телеграфна станцiя прямих з'єднань типу АПС-К ємнiстю 360 АП/380 ПУ. Швидкими темпами розвивалися науково-технiчний прогрес i економiка країни, рiс її виробничий потенцiал. Рост потреби в абонентському зв'язку пiдприємств i органiзацiй i широкий розвиток АСУ вимагали значного розширення ємностi станцiй АТА й мережi передачi даних. З огляду на, що найбiльше навантаження на мережi загального користування й абонентської мережi не збiгаються за часом, на донецькому телеграфi почали будiвництво об'єднаної станцiї АТА-ПС-ПД iз загальним використанням каналiв, що дозволило полiпшити якiсть наданих послуг i оптимiзувати використання магiстральних каналiв. Завдяки високiй квалiфiкацiї i великiй вiддачi працiвникiв телеграфу Воронова И.Р., Шпаченко В.А., Полицкова В.К., i iн. у листопаду 1978р. успiшно вступила в лад автоматична телеграфна станцiя югославського виробництва "Никола-Тесла" ємнiстю 2200 оконєчних лiнiй ( блоки АСТ-К60/Д) i 1400 магiстральних каналiв ( транзитна станцiя ММС-К57 телекс/Д) у м. Донецьку i три пiдстанцiї в мiстах Марiуполi, Краматорську i Горлiвцi загальною ємнiстю 1000 оконєчних лiнiй i 600 магiстральних каналiв. Що дозволило надати можливiсть абонентам мережi передачi даних працювати зi швидкiстю 200 бод.

У 80-х роках гостро стало питання можливостi обмiну iнформацiєю з закордонними партнерами, тому була створена окрема мережа Телекс для можливостi установлення вихiдного й вхiдного мiжнародного обмiну мiж абонентами. Абоненти АТ м. Донецька, завдяки поданим рацiоналiзаторським пропозицiям, одержали можливiсть виходити на мiжнародну мережу Телекс через мiжнароднi станцiї - Московську "AXB-20", потiм Київську "ELTEKC. Включення абонентiв мережi Телекс дозволило iстотно збiльшити тарифнi доходи (на 60-90 тисяч руб. на мiсяць).

Для полiпшення якостi обслуговування абонентiв i пiдвищення ефективностi роботи абонустановок на Донецьком телеграфi постiйно впроваджувалася сучасна контрольно-вимiрювальна апаратура, така як ЗОНД, КАНТ, СКiФ, у розробцi, iспитi i, впровадженнi в експлуатацiю якої брали активну участь фахiвцi телеграфу Артьоменко А.i., iзотина Т.Л., Дiденко Т.В. та iн.

Для реалiзацiї можливостi передачi великого обмiну однотипної iнформацiї у рiзнi адреси, у червнi 1988р. фахiвцями телеграфу Вороновим i.Р., Малаховой Г.А. була розроблено i впроваджена рацiоналiзаторська пропозицiя, що дозволяють створити циркулярний зв'язок органiв керування. Її впровадження iстотне скоротило час проходження iнформацiї до одержувача.

До 1990р. монтуємi номерного й канальна ємностi станцiй в областi практично були задiянi цiлком. Доходи на мiсяць складали 300 - 350 тисяч руб., одна абонустановка в середньому давала 1796 руб. на мiсяць, штат цеху комутацiї каналiв складав 51 чоловiк (з них 29 фахiвцiв iнженерно-технiчного складу).

У 1990р. у зв'язку з полiтичними й економiчними перетвореннями технiчною радою було прийняте рiшення почати роботи з об'єднанню мереж нацiональної АТ i мiжнародної Телекс. Для цього було необхiдно зробити корекцiї в iснуючому устаткуваннi Никола-Тесла, переключити всiх абонентiв зi станцiй малої ємностi (11 станцiй) в обласну станцiю i набрати в кожного абонента мережi АТ автовiдповiдач згiдно мiжнародного стандарту МККТТ. Фахiвцями зв'язку Донецької областi були проведенi великi робота з об'єднання мереж АТ i телекс i в 1998 р. всi абоненти АТ одержали можливiсть виходу на мiжнародну мережу.

Спад економiки, полiтична нестабiльнiсть у перiод перебудови позначилися i на роботi промислових пiдприємств регiону. А вiдповiдно i на попит послуг абонентського телеграфу, кiлькiсть абонустановок iз кожним роком стало зменшуватися. Тому виникло запитання значного скорочення витрат на телеграфну галузь i 13 грудня 1998р. уведена в лад електронна iнтегральна станцiя комутацiї ИСК-2,4, монтаж i настроювання якої, разом з iншими цехами, вели фахiвцi УКК iзотина Т.Л., Руднiченко А.Е, Полупанова Н.Н.. Упровадження станцiї дозволило iстотно зменшити витрата електроенергiї, займану площу (з 1000 кв. м до 100 кв. м), кiлькiсть техперсоналу (з 50 до 16 чоловiк) не тiльки в м. Донецьку, але i по областi, замiнивши морально застарiле обладнання Никола-Тесла. Сьогоднi структура абонентських установок АТ/Телекс складає - бiльш 25% - це держадмiнiстрацiя i спецспоживачi. Тому що цiни на послуги абонентського телеграфу значно нижче iнших послуг ДЕЗ, є можливiсть вести переговори в реальному режимi часу з високою вiрогiднiстю.

Завдяки широкому спектру послуг по передачi iнформацiї ДЕЗ фактично став однiєї з основних, сучасних iнформацiйних технологiй. Загальна тенденцiя - що до термiнального устаткування - поступове вiдмовлення вiд використання вузько спецiалiзованих термiналiв (телеграфний апарат). Поступово їх замiнять абонустановки на базi ПЭВМ. При цьому з'являється можливiсть працювати в рiзних протоколах i сумiсностi з рiзними термiналами. Хоча i спостерiгається спад попиту на телеграфнi послуги, сьогоднi телеграфна галузь має розвиту iнфраструктуру, значний кадровий потенцiал i чiтко налагоджену технологiчну дисциплiну. Усього цього практично ще немає в нових видах послуг ДЕЗ. Для успiшного розвитку системи ДЕЗ необхiдно забезпечити гармонiчна участь у цьому процесi всiх пiдприємств ДЕЗ i усiх форм власностi. Пiдприємства ОАО "Укртелеком" i призначенi для надання послуг ДЕЗ загального користування, у першу чергу, телеграфного зв'язку, тому що вона залишається життєво важливої для держави i широких мас населення.

Характерним для телеграфної мережi загального користування в даний час є висока вiрогiднiсть, скорочення термiнiв переданої iнформацiї, а також її довгострокове збереження в архiвах. Це виключає можливiсть утрати чи телеграми помилкової доставки. Виконання комплексу зазначених задач стало можливим завдяки введенню в експлуатацiю в 1993 роцi Автоматизованого вузла комутацiї повiдомлень, де для обробки телеграфної iнформацiї застосовується обчислювальний комплекс на базi ЕС1046, що дозволяє робити багатопотокову обробку iнформацiї.

Разом iз тим необхiдно розвивати комплекс послуг по нових видах ДЕЗ. Розвиток нових видiв ДЕЗ на пiдприємствах зв'язку, крiм економiчного ефекту, мав би i соцiальний аспект, тому що дав би можливiсть використовувати надалi високий кадровий потенцiал наших пiдприємств. На системному рiвнi iнтеграцiя повинна забезпечити можливiсть обмiну iнформацiєю мiж користувачами рiзних служб на основi рекомендацiй МСЕ-Т серiї Х.400. Транспортний засiб, що iнтегрується як, використовувати систему передачi даних по протоколi Х.25. Це дасть можливiсть абонентам мережi АТ/Телекс передавати повiдомлення на абонентiв мережi електронної пошти, факс. Оснащення абонентiв АТ/Телекс унiверсальними термiналами i додаткове устаткування на станцiї ИСК-2,4 дозволили б забезпечити абонентiв можливiстю доступу до сучасних послуг ДЕЗ без утрати доступу до мережi АТ/Телекс.

Послугами телеграфного зв'язку загального користування користаються не тiльки населення, але й абоненти АТ/Телекс, а також Український Гiдрометцентр i Республiканський центр спостережень за станом природного середовища передає телеграми з попередженням i оповiщенням про несприятливi й стихiйнi гiдрометеорологiчнi явища для повiтряного, морського i рiчкового флотiв, залiзничного транспорту.

Об'єднана мережа абонентського телеграфування надає можливiсть абонентам установлювати з'єднання, як у межах України, так iз ближнiм i далеким зарубiжжям.