ДИТИНСТВО
Народився я в 1983 гду, 21 вересня, у місті з голосною назвою Ворошиловград (тепер Луганськ). Назвали мене на честь одного з моїх прадідів. У Луганську я знаходився не довго, майже відразу після мого народження ми переїхали в Донецьк. З раннього дитинства майже нічого не пам'ятаю. Перші спогади починаються після народження сестри яка часто плакала. На її плач я, за словами батьків, важливо заявляв: "По попі,
по попі сьо не кіцяла!!! ".
ШКІЛЬНІ РОКИ
Цікава штука вийшла зі школою. Так, у загальному то нічого цікавого, тільки жив я в
Донецьку , а в школу ходив у Макіївку. Справа в тім що живу я на границі двох міст
Донецька і Макіївки. Будинок розташований так, що частина городу в одному місті, а інша – і в іншому.
Сидиш у будинку на Донецькій стороні, захотів помідор з городу зірвати, а вони ростуть на
Макіївській стороні, і поповзом через границю, що б не помітили прикордонники. Таке от життя (жартую). А на рахунок школи, ближче було ходити в Макіївську, на багато ближче. У цій Макіївській школі # 94 я провчився по 9-й клас. А 9-11 закінчив у Донецьком технічному коллежі. Коллеж вразив не тільки мене але й усіх, що надійшли до нього (для надходження необхідно було здати іспити). Більшого задоволення від навчання і все, що з ним пов'язане я не одержував ніколи. Найцікавіші, найдобріші викладачі, завжди могли зацікавити слухачів. Були ігри, велика кількість свят, виїзди і виходи
на природу, усеце проходило з нашими друзями-викладачами. Але ніхто не давав мені потурань
у навчанні (як і всім іншим). Навпаки з усіх запитували дуже і дуже, особливо на
іспитах. Ледве не забув училися ми по семестрах і наприкінці семестру здавали эзамены і заліки.
Так що в інституті я навіть не звертав на сесию уваги. В коллежі в мене з'явилося багато друзів, більшість з який учаться в ДонНТУ. І багато хто з коллежан пійшов до магістратури.
СПОРТ
Спортом почав займатися десь з 8-го класу. Я бачив як хлопці старші за віком грають у
баскетбол але сам ніколи не грав. Покликали. Спробував. Сподобалося. Батько запропонував зайнятися спортом серйозніше. Я погодився і почав займатися в ДЮСШ. Потім займався з УОРОМ (училищем олімпійського резерву), 10-11 клас займався зі збірною командою ДонНУ, а коли став студентом ДонНТУ грав за збірну університету. Шкода, але на третьому курсі через недосталь часу, мені довелося залишити збірну університету
і більш серйозно зайнятися університетом.
НАВЧАННЯ В ІНСТИТУТІ
Ви напевно хочете знати що вплинуло на мій вибір спеціальності. Я і сам не знаю. Батько сказав, що з
економіста інженера не вийде, а при бажанні з інженера може вийти гарний економіст. А батьки , як відомо поганого не порадять. Та й цікаво завжди мені було як усе улаштовано, як усе працює. В інститут я надійшов по рейтингових іспитах, достроково, не даремно проведені роки в коллежі! Не тільки в надходженні мені допоміг коллеж, перший семестр я взагалі не відкривав конспекти: по іспитах були автомати. На другому курсі захопився англійською мовою, займався в інституті ж, досить не погано, одержав диплом чи сертифікат, але англійську мову довелося залишити -- почав опановувати 2-й спеціальність "Фінанси" паралельно з першою. На цей час я двічі бакалавр і лейтенант запасу, вирішив учитися на магістра. Тема моєї роботи " Розробка спеціального верстата для обробки робочої частини трьохвалкової клеті ". Мій науковий керівник проф. Калафатова Людмила Павлівна.
Найближчі 10-15 років хотілося б виявити з найкращої сторони, працювати за спеціальністю і бути хоч небагато корисним суспільству.
|
