|
|
Про себе ...
Середній бал за період навчання в університеті складає: 4,65.
Вільно володію російською, українською мовами, добре знаю французську, в межах необхідності – англійську.
Маю дослід роботи в ОС Windows 9x, Windows Me, Windows XP, з такими пакетами як Microsoft Office,
CorelDRAW, Adobe Illustrator, Adobe Photoshop, Adobe Acrobat Reader, Adobe InDesign, Adobe PageMaker,
знайомий із 3D MAX, Pinnacle Studio, Cool Editor Pro, веб броузерами Internet Explorer, Opera та
багато іншим ПЗ. За темою магістерської роботи вивчаю роботу і програмування мікроконтролерів
AT Mega, PIC, PHILIPS. Маю навички (та продовжую удосконалюватись) програмування у середовищі Delphi
і C++ .
СТИСЛА БІОГРАФІЯ:
Дитинство ...
Я, Топчій Володимир Олександрович, народився у місті Донецьку 22 червня 1984 року.
Мої батьки: Топчій Светлана Василівна, електромеханік міжміського зв'язку. Батько – Топчій Олександр Іванович,
електромеханік ЕОМ. У 1987 році народилася моя сестра Топчій Оксана Олександрівна, у теперішній час – студентка ДонНТУ.
З двух років ходив до дитячого садку (1986 - 1990 г.). Особливо запам'ятв коли нам читали книжки. Подобалось брати участь
у дитячих ранках і новорічних святах. Танцювати я не любив, а от вірші розповідав із задоволенням. Був у нас і свій "живий куток". Як і усім дітям,
тварини мені дуже подобались. Любов до таврин зберіглася і зараз. Спогади о дитячих роках особливо дорогі.
Школа ...
З 1991 року я пішов у перший клас школи-гімназії №21. Шкільна пора, прекрасний час у житті кожної людини.
Ось пролунав перший дзвоник і мені представили мою першу вчительку, котра вчила нас перші три класи.
Найбільш цікавими предметами для мене були читання і праця. На уроках праці я любив майструвати щось,
наприклад, макет неіснуючого будинку із конструктора, із натхненням підходив до процесу. Захоплювався читанням: любив
пересказувати прочитанне моїм одноліткам, змагався у читанні на швидкість та займав друге місто у класі.
Так непомітно пролетіли три роки у молодших класах і наш потік переформували у 4 класи за ступенями успішності.
У старших класах кількість предметів збільшилася, виникли деякі труднощі з переходом у
цілком новий колектив однолітків, серед них потрібно було знайти нових друзів. Я швидко подружився з більшістю із них.
Багато з них були та залишаються друзями й досі, як кажуть, «перевірені часом». Досі ми пам'ятаємо
один одного і при зустрічи можем розмовляти безперервно.
Серед усьго різноманіття вивчаємих предметів особливо легко було засваювати фізику, інформатику,
математику, літературу, географію, біологію. Найбільш цікавим предметом була фізика, завдяки нашому шкільному викладачу.
На уроках інформатики я вперше побачив комп'ютер. Тоді це був «ZX-SPECTRUM». З 10 класу я почав захоплюватися комп'ютерними
технологіями на більш сучасних машинах і активно застосовувати комп'ьютер у останніх класах. Мої реферати, оформлені у MS Word 97
і подаваємі на уроках фізики, літератури і інформатики завжди заслуговували увагу і пошану вчітелів. Активно брав участь у шкільних
та районних олімпіадах. Разом з класом полюбляв відвідувати театри, музеї, виїзджати на природу.
Університет ...
У 2001 році я поступив у Донецький державний технічний університет за спеціальністю: «Електротехнічні системи
електрозабезпечення». На вибір майбутньої професії вплинуло багато що: і те, що мої батьки все життя пов'язані з технікою, і те, що я сам
рано захопився точними науками, технікою, комп'ютерними технологіями, і те, що у наш час електропостачання відіграє дуже важливу
роль у житті кожної держави. При виборі університету, я керувався думками знайомих і друзів, котрі вчились ще у ДПІ
і добре відзивалися про нього. Я пройшов співбесіду і поступив до электротехнічного факультету. Випадково дізнаюся про навчання
во французській групі. Порадившись із батьками і отримавши схвалення вчитися на французськоу технічному факультеті, я пишу заяву
на перехід до цієї групи. У порівнянні із шкільною програмою, перший курс навчання в університеті був більш об'ємний і цікавіший.
Незважаючи на усі труднощі першого курсу, я знаходив час брати участь у олімпіадах. Першою олімпіадою у стінах родного ДонНТУ
була олімпіада з французської мови, за участь у котрій декан ФТФ Г. С. Клягін вручив мені письмову подяку. Друга олімпіада – з нарисної геометрії.
На другому курсі я цілеспрямовано і завзято пишу научну роботу з філософії, під керівництвом чудового викладача філософії
– Музи Дмитра Євгеновича. Наприкінці семестру моя робота займає перше місце на студентському конкурсі наукових робіт і мені вручають
диплом переможця за підписом проректора з наукової роботи – Башкова Є. О. У тому ж семестрі я беру участь у науковій
конференції з французьcкої мови, де серед усіх доповідей моя доповідь займає третє місце і мені знов вручають диплом підписаний
Башковим Є. О. По мірі своїх можливостів активно брав участь у всіляких конференціях, але ці конференції були першими серйозними
іспитами і тому запам'ятались особливо. Багато допомогав керівникам у оформленні методичних посібників і наукових збірників,
підручників. На третьому курсі я поступаю на роботу у дизайн студію розробки і розташування реклами, де застосовую усі знання, котрі освоїв
на протязі роботи за комп'ютером. Після одержання диплому бакалавра, мені запропонували продовжити навчання у магістратурі.
Керівник моєї магістерської роботи Куріний Едуард Григорович – доктор технічних наук, професор кафедри Електротехнічніх систем
електрозабезпечення Донецького національного технічного університету, академік Академії Наук України, член IAEE
і засновник кафедри. Під його керівництвом я займаюсь питаннями електромагнітної сумісності у електричних мережах. З доповіддю
за темою: "Електромагнітна сумісність енергозберігаючих ламп за дозою флікеру напруги" я виступив на Всеукраїнській науковій
конференції у Севастополі і зайняв друге місце.
Мої плани на майбутнє ...
Після закінчення магістратури до моїх планів входить влаштування на роботу за спеціальністю, паралельно займатимусь своїми властними
науковими розробками у галузі електропостачання, постійно самовдовсконалюючись, подорожувати по різним країнам,
побачити світ своїми очима. |