RUS UKR ENG |
ДонНТУ Портал магістрів ДонНТУ
Реферат Бібліотека Посилання Звіт про пошук Індівідуальне завдання
"ЭКОЛОГІЇ ТА ХІМІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ"(ФЕХТ)
Кафедра: "Прикладна екологія та охорона навколишнього середовища" (ПЕ та ОНС)
Спеціальність: "Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів" (ОС)
Тема магістерської
роботи: "Дослідження кінетики розчину міді в суміші
сірчаної та азотної кислоти з метою зменшення газових викидів"
Науковий керівник: проф. Масляєв В.С.
РЕЗЮМЕ
Мій середній бал – 4,75. Проявляю інтерес до всіх предметів, близьких до моєї спеціальності. Я цілеспрямована й усидлива людина, тому всі початі справи довожу до кінця. В 2005 році брала участь у ІV Міжнародній науковій конференції студентів й аспірантів "Охорона навколишнього середовища й раціональне використання природних ресурсів". Тема моєї доповіді звучала так: "Переробка мідного лома в мідний купорос". Особливих захоплень не маю.
Автобіографія
Я народилася 22 травня 1984 року в Будьонновському районі міста Донецька. У родині я була другою дитиною. Моя сестра Олена старша за мене на дванадцять років. Мій тато, Фесенко Володимир Олександрович, працював на шахті й утримував всю родину. Мама, Фесенко Тетяна Адольфівна, після мого народження пішла в декрет і сиділа із мною до того моменту, доки мені не виповнилося десять років. У дитинстві я була найщасливішою дитиною. Батьки мене дуже любили. Тато завжди балував різними подарунками й ні в чому ніколи не відмовляв. Сестра теж приділяла мені максимум своєї уваги. Коли я була ще зовсім маленькою, вона укладала мене спати й доглядала за мною, якщо мама утомлювалася; коли я стала дорослішою – скрізь брала мене із собою: на шкільні вечори, на прогулянку із друзями, на танцювальний кружок і в інші місця, які відвідувала сама. Ще з нами жили батьки мого батька – дідусь Сашко й бабуся Надія. Бабусю я практично не пам'ятаю, тому що вона померла, коли мені було три роки. З дідусем ми любили їздити в гості до родичів, гуляти в парку, ходити на ставок, але більш за все я полюбляла, коли дідусь Сашко водив мене на залізничну станцію. Ми довго сиділи на пероні, зустрічаючи й проводжаючи потяги.
До школи я пішла 1991 року. Марія Іванівна – моя перша вчителька, була жінкою похилого віку з дуже м'яким характером і добрим серцем. У молодших класах я вчилася добре й з цікавістю ставилася до кожного предмета.
У 1994 році помер мій батько. Ця трагедія багато в чому змінила моє подальше життя.
У 1998 році я пройшла по рейтингах і вступила в Донецький коледж. Найулюбленішим вчителем у той час була вчителька російської мови й літератури. Саме завдяки цій жінці я довідалася багато цікавого як про літературу, так і про життя в цілому. Уроки літератури стали для мене школою життя. У цей же час я стала писати вірші й захоплююся цим донині. От один з моїх віршів, який я присвятила своїй коханій людині – Котілєвскому Євгенію Дмитровичу.
Ты
подарил мне много счастья и любви,
Сумел расправить крылья для полета.
Так круто развернулась линия судьбы,
И вот готова полоса для взлета.
Ты для
меня открыл ворота рая,
Согрел теплом и нежностью, и лаской.
И от любви теперь твоей сгорая,
Я понимаю – жизнь мою ты сделал сказкой.
И я
могу теперь гордиться даже малым
И преданность всегда хранить тебе:
Любить и быть любимым самым –
Вот высшее блаженство на земле.
У 2001 році я брала участь у
рейтингових випробуваннях, що проводилися у Донецькому національному технічному
університеті, і за їх результатами була зарахована на факультет екології й
хімічної технології. Свою спеціальність я вибрала не випадково. У дитинстві я
мріяла вберегти всіх тварин і рослинність від стихійних лих, але тоді це
була лише мрія. Коли я виросла, то захотіла стати екологом і спробувати змінити
сформовану в нашій країні екологічну обстановку.
По-перше, було важко звикнути до нових вимог і великого навантаження. Але вже на другому курсі я зрозуміла, що мені дуже подобається Донецький національний технічний університет і моя спеціальність. Надалі студентське життя виявилося дуже цікавим й захоплюючим. Я любила відвідувати вечори, присвячені дню студента, дню факультету й, так званий, дебют першокурсника, які влаштовувалися нашим університетом в актовому залі дев'ятого корпуса. Нашу групу возили на екскурсію в Донецький ботанічний сад й в анатомічний музей, що перебуває при Донецькому медичному університеті.
На п'ятому курсі в зимовому семестрі частина нашої групи й ще кілька груп возили на екскурсію в горлівський концерн "Стирол". Для нашого університету концерном "Стирол" був наданий автобус, що відвозив студентів із Донецька в Горлівку й назад. Там нас водили по окремих цехах і показували виробництво, технологію й устаткування. Після цього нас відвезли у виставочний центр і продемонстрували всю номенклатуру наявного товару. Екскурсія виявилася дуже цікавою й залишила багато гарних спогадів.
На четвертому курсі мені запропонували навчання в магістратурі. Тему для магістерської роботи, що звучить так "Дослідження кінетики розчину міді в суміші сірчаної та азотної кислоти з метою зменшення газових викидів", запропонував мій керівник. На наш погляд, у цей момент тема є актуальною й цікавою для розгляду. Актуальність моєї теми відбивається не тільки в переробці відходів, але й у зменшенні шкідливих викидів в атмосферу. Інтерес обраної теми полягає в тім, що це питання ще ніким не було розглянуте, тому його необхідно детально вивчити, і можливо в майбутньому, буде проводитися подальша реалізація нашого проекту.
Хочу відзначити, що велике місце в моєму житті займає мій науковий керівник – Віктор Семенович Масляєв. Це дуже цікава людина з великою й захоплюючою історією життя, відмінним почуттям гумору й високою професійною підготовкою. Віктору Семеновичу я зобов'язана багато чим, але в першу чергу, вдячна за його підтримку, розуміння й допомогу.
На найближчі п'ять років планую наступне. Перш за все, закінчити навчання по програмі магістра на відмінно. Після чого хочу влаштуватися за фахом на перспективну роботу. Також хотілося б піти на курси англійської мови й комп'ютерного програмування. Ще планую за ці п'ять років знайти гідного чоловіка, з яким надалі створю щасливу й міцну родину.
На найближчі двадцять п'ять років поки особливих планів не маю. Головним моїм завданням, після досягнення запланованих вище цілей, буде не зупинятися на досягнутому. Реалізувати себе як особистість.
Життя – це рух, тому потрібно діяти й удосконалювати себе, хочеться багато чого встигнути й розкрити всі свої таланти.
ДонНТУ Портал магістрів ДонНТУ
Реферат Бібліотека Посилання Звіт про пошук Індівідуальне завдання