Виновець Віталій Анатолійович

Спеціальність: Автоматизоване управління технологічними процессами

Група: АУП-01

Тема магістерськой роботи:

«Обґрунтування параметрів і розробка технічних рішень в області частотно-керованого автоматизованого електропривода подачі очисного комбайна»

Керівник: доцент каф. ГЕА Ставицький Володимир Миколайович

Матеріали по темі випускної роботи:

vinovets@ukr.net

        								Він рветься в бій, і любити брати перешкоди, 
									І бачить ціль, звабливу вдалині,
									І вимагає в неба зірок в нагороду 
									І кращих насолод у землі, 
									І століття йому з душею не буде сладу,
									До чого б пошуки не привели. 


	
											Гёте "Фауст"

       Я, Виновець Віталій Анатолійович, народився 3 вересня 1981 року в місті Красноармійську у звичайній робочій родині. Батько, Виновець Анатолій Іванович, працював механіком у ВАТ «Агросоюз» - умер від гострої серцевої недостатності в 2001 р., мати – Виновець Людмила Володимирівна працює швачкою в КП «Надія».

       Напевно, як і в більшості родин, моїм дошкільним вихованням займалися бабуся і дідусь, в основному з боку матері – тому що жили поруч. Пізнання світу почалося з бабусиних казок розказаних на ніч і розповідей діда про війну, німецькі концтабори, паровози й електровози – він був машиністом електровоза. Як і в більшості пенсіонерів, що проживають у сільській місцевості, у них було велике господарство і присадибні ділянки, що досить позитивно відбилося на моєму пізнанні тваринного і рослинного світу.        Дотепер залишилося в пам'яті як ганяв по дворі гусаків і качок, як лазив по високих старих деревах у саду, пам'ятаю смак самого смачного у світі борщу – бабусиного, а також аромат свіжого сіна в стозі. Під строгим керівництвом діда були прочитані і написані перші букви і слова з букваря. З дітсадівського життя самою вражаючої подією що запамьяталася можна вважати та подію, коли в дитсадок привезли свіжий пісок у пісочницю – скільки в той день було побудовано міст і доріг – ні перерахувати.

       У молодших класах школи ніяких особливих інтересів ні до яких предметів не виявляв. Після уроків любив поганяти у футбол з пацанами і покататися на велосипеді.
       Хоча саме в цей період – років з 7-8 почав зароджуватися інтерес до такого явища як книга. Усе починалося з розглядання картинок у журналах «Навколо світу», «Наука і техніка», «Техніка молоді». Перша прочитана книжка – підручник по «Фізичній географії» 1958 року видання – дядін шкільний підручник. Читалася вона в хаотичному порядку, починаючи від самих маленьких параграфів із самими цікавими картинками.
       У середніх класах школи проявилися явні похилості до гуманітарних дисциплін: географія, історія, література. Алгебру і геометрію не любив досить сильно. Із шостого класу став ходити в туристичний кружок. У частих походах, що організовувалися в будь-який час року, пізнав красу природи, романтику нічного багаття, вагу похідного рюкзака і ночівлі при нульовій температурі в наметі.

       У старших класах школи прийшла перша сильна любов, перші дійсні і єдині з тих пір друзі, перша дійсна бійка, ну й інша супутня цьому періоду романтика. І в цей же час початок приходити розуміння матеріальної сторони буття, ну і проблема вибору подальшого місця навчання. Позначивши у своїх інтересах і батьківських засобах – поступив і закінчив Донецький економіко-правовий технікум, одержав ступінь молодшого фахівця з правознавства. Мав велике бажання надалі продовженні навчання в даній області, але в силу нездоланних суб'єктивних і об'єктивних причин – не склалося. Тому довелося кардинально змінювати сферу своїх інтересів і йти поступати в ДонНТУ. Вибором спеціальності зобов'язаний такому заворожливому сполученню слів як – «компьютерно – інтегровані технології». Це пізніше прийшло розуміння, що назва це одне, а... Прийнявши участь у рейтингах і набравши 26,5 з мінімальних прохідних 25 балів, я став студентом Доннту.

       Першим враженням від навчання було: як це все можна зрозуміти і вивчити? Як? Своєю громіздкістю і заплутаністю переходів вразив 3 навчальний корпус. Але потім усі мало-мальськи втряслося, звик до таких навантажень і до общажному способу життя (учачи в технікумі жив на квартирі).

       На протязі 10 навчальних семестрів аналізуючи тих людей, що на мене вплинули і просто залишилися в пам'яті, можна виділити таких: Казакова Олена Іванівна – професор кафедри вищої математики, що читала її нам цілих чотири семестри. Наполегливий, твердий, іноді і жорстокий викладач. Явно виражений авторитарний тип особистості. Належить до породи людей, що прогинають мир під себе. Глибоко її поважаю як гідного ворога і сильну людину. Вдячний їй за усе без винятку. Доцент кафедри «АТ» Попов В.А, що читав ТАУ, а також доцент рідної випускаючої кафедри «ГЭА» – Оголобченко А.С., що читав ряд спец. дисциплін запам'яталися як люди, «реально» відповідаючі за свої слова, сказав – зробив, навіть якщо звалиться світ.

       Закінчив кафедру військової підготовки при ДонНТУ. Військові запам'яталися і сподобалися тим, що в них усі швидко, коротко та ясно. Тільки там цілком зрозумів якою науково – воєнно – технічною міццю володіла наша колишня країна СРСР.

       Також з 4 семестра проходжу навчання за фахом «Фінанси» на факультеті перепідготовки кадрів при ДонНТУ.

       Особливих умінь і досягнень у плані навчального процесу і наукової діяльності як таких немає. Свій середній бал – 4,98 особою доблестю не вважаю, цього можуть досягти 40% із усіх студентів, якби не лінувалися і були б наполегливіші до себе.
       Єдине серйозне захоплення – книги. Переважна більшість відповідей на питання поставлені життям я знаходив у них. Основою мого розвитку і світорозуміння виявилися добутки таких мислителів, як: М.Монтень, Н.Макіавелли, К.Маркс, Д.М.Кейнс, З.Фрейд, Э.Фромм, Ф.Ніцше, Сунь-цзы, Ч.Дарвін, М.Веллер, Ф.М.Достоєвський і багато інші, усіх не перерахувати.

       З університету виніс трохи коштовних перевірених практикою істин: «Найчастіше виграє не найдужчий чи розумний, а той, хто готовий йти до кінця», «Якщо ти не досяг того, чого ти хотів – значить ти цього погано хотів», «Немає вічних ворогів і немає вічних друзів, а є вічні інтереси».
       У людях поважаю і ціную чесність і відданість, уміння аналітично мислити, здорову агресію.

       Мотивом для вибору наукового керівника – доцента кафедри «ГЭА» Ставицкого Володимира Миколайовича було таке: про нього, як про досить непоганого викладача, відзивалися старшокурсники; він читав кілька дисциплін по манері і стилю читання яких було видно – фахівець. Спектр питань котрі він розглядає досить актуальний – торкається останніх досягнень і розробки в області цифрових електроприводів, моделювання процесів їхньої роботи в різноманітних математичних пакетах і додатках. Ну і методи оптимізації роботи електроприводів відповідно до висунутих до них вимог.
       Мотив для вибору теми такий: подобається міць і своєрідна краса очисного комбайна. Своєю скромною участю хотілося б принести користь в подальшому удосконаленню і підвищенні технико – економічних показників цієї гірської машини.

       Після закінчення університету хочу присвятити своє життя гірничодобувної галузі. Працювати планую у ВАТ «ВК «Шахта Красноармійська – Західна №1». Хотілося б стати гарним інженером і вмілим господарником.