Автобіографія
Дитинство
Це був кінець зими. Погода була звичайна для такої пори року.
Земля все ще була вкрита тонким шаром снігу, але в повітрі вже відчувався
слабкий подих весни. У такий день я і народився, а саме 25 лютого 1983 р. Ця
подія відбулася в родильному відділенні залізничної лікарні.
Мої батьки:
- Тато - Лясковець Миколай Арсентійович;
- Мама - Лясковець Любов Василівна.
Жив і живу я в Київському районі м.Донецька.
Перші роки свого життя я проводив у яслах. А пізніше, десь з 2 років, я
почав ходити в дитячий садок "Скворушка". У садку я чомусь став одним
з головних порушників дисципліни і час від часу проводив "тиху годину" у
куті. І чомусь мене не любила моя перша вихователька, як і багатьох
інших порушників дисципліни. Ми відповідали їй взаємністю. Але один раз ми
дізналися гарну новину: погана вихователька вийшла заміж (комусь не пощастило),
і все змінилося. Зі злісного порушника дисципліни я перетворився на зразкову
дитину. Мені часто діставалися головні ролі в дитячих ранках. У садку я навчився
рахувати, трохи читати і писати. Тому в школу я пішов з невеликим багажем знань.
Шкільні роки
Після садка, коли мені було 7 років, я вступив до школи № 70 (зараз -
Гімназія № 70). Своє навчання в школі я починав з 1-Б класу. Я був звичайним,
слухняним і тихим учнем, зірок з неба не хапав. У молодших класах учився тільки на
п'ятірки і четвірки. Сьомий клас я закінчив гірше всього, у мене було аж п'ять
трійок. З восьмого класу в нас почали створювати профільні класи. Я вступив до
хіміко-біологічного класу.
Після закінчення дев'ятого класу я вступив до Донецького технічного колежу
(зараз Донецький колеж), у якому я без сумніву провів кращі шкільні
роки. Спочатку вчитися було складно, але згодом я звик. Я полюбив математику,
багато в чому завдяки моїй учительці з математики Шамрай Тетяні Василівні.
З одинадцятого класу я почав замислюватися про майбутнє навчання у ВНЗ.
Університет
Спочатку я хотів вступати до Академії управління
на факультет менеджменту у виробничій
сфері (зараз там все змінилося), але вчасно передумав і вирішив вступати на
Фізико-металургійний факультет Донецького національного технічного університету.
По рейтингах, що проводилися, у 2001 році я вступив на спеціальність "Теплоенергетика".
Якийсь час я звикав до нової обстановки, до навчання без хвостів. Спочатку було
складно. Обстановку погіршували чутки про жорстоких викладачів, що учиняли
звірячу розправу над студентами на іспитах. Але в реальності все було не так
страшно. Також ходила чутка про те, що якщо першим заліком у заліковій книжці
буде фізкультура, то сесія буде невдалою. На ділі міф залишився тільки міфом.
Із самого початку я вирішив не розслаблятися і першу сесію я закінчів без трійок,
а, починаючи з четвертої сесії, у мою залікову книжку перестали попадати і четвірки.
На другому курсі я вступив до військової кафедри. І один день на тиждень протягом
двох з половиною років я сумлінно служив на військовій кафедрі. У підсумку я
дослужився до молодшого лейтенанту запасу.
На третьому курсі я вирішив підвищити свою конкурентноздатність на ринку праці
і вступив до Факультету перепідготовки
кадрів на спеціальність "Фінанси" філії Міжнародного університету фінансів.
Таким чином, коли я закінчу магістратури я стану власником двох дипломів.
За час навчання в університеті я брав участь в олімпіадах. Іноді займав
призові місця. Також час від часу
брав участь у різних конференціях.
Майбутнє
Скільки я себе пам'ятаю, я завжди замислювався над тим, що буде завтра, післязавтра
і т.д. І завжди будував плани на майбутнє. У найближчому майбутньому я збираюся успішно
закінчити своє навчання в магістратурі на основній спеціальності, і одержати звання
фахівця на другій. Паралельно займуся пошуком роботи, на якій зможу реалізувати
свій потенціал. І приблизно в цей же час я збираюся створити сім'ю.
Років з 30-ти я збираюся відкрити своє діло, організувати свою фірму, яка неодмінно
виростить до розмірів корпорації. А далі я поки не задумую. Хоча, мені завжди
хотілося щось змінити в цій країні. Може, коли-небудь я займуся політичною
кар'єрою.
|