Творча біографія

Дата народження: 09.04.1984г.
Адреса мешкання: м. Донецк
E-Mail: agsoboleva@mail.ru
Середній бал в період навчання: 4,95
Мови: українська, російська, англійскька (advanced Level, FCE), німецька (Grundstufe 3)
Резюме: скачати

Замість «я народилась в той сонячний день... »

Все тече і змінюється. Змінюємося і ми, і кожного разу переосмислюємо наше існування. Дивна людська особливість занурюватися у своє минуле, хоча може саме вона робить нас тими, хто ми насправді є. Отже, в даний час я знаходжуся у тому віці, коли доводиться зняти „рожеві окуляри” і зрозуміти, що далеко не все в житті може вийти так як хочеться, але все ще хочеться вірити у світле майбутнє.

Хто я?

Я людина світу, а точніше двох світів: зовнішнього та внутрішнього. В мене ніколи не було захоплення, якому б мені хотілося присвятити все своє життя. Бо фанатизм до однієї вузько направленої галузі дуже обмежує людину. Я ж намагаюся бути відкритою та відвертою до всього світу, намагаючись пізнати якнайбільше.

Чого мені не вистачає?

Власне як і всім навколо мені не достає розуміння. Держава не розуміє, що мені потрібні висока стипендія та окрема квартира, і що підвищена стипендія в 158 гривень насправді такою не є. А я в свою чергу не розумію, чому неможливу збільшити її хоча б до рівня мінімальної зарплатні :)

Моя оселя

Треба подякувати мамі та батькові, які не боялися відпускати мене зі свого гнізда, що сформувало з мене досить самостійну й впевнену у собі птицю. Не було речей, які мені заборонялися, просто були речі, стосовно яких батьки висловлювали мені своє негативне відношення.
До народження брата мені приділялося багато уваги: походи в ляльковий театр, зоопарки, парки й навіть походи в ліс. Після його народження уваги не зменшилося - скоріше воно перейшло в нову стадію "Total Control". Мама була в декретній відпустці ще 5 років і, напевно, саме за ці роки сформувалися моя любов до книг, відповідальність і багато інших якостей. Спочатку звичайно навчання йшло "з під ціпки", але потім я усвідомила, що краще інтенсивно попрацювати, і добре відпочити, чим розтягувати домашні завдання на весь вечір.
Моя школа відрізнялася величезною кількістю заходів. І мої перші досягнення в театральному кружку, перемоги у виразному читанні віршів, потім у танцювальному колективі і у ролі конферансьє сформували внутрішню впевненість у собі та любов до рідної культури, мови, повагу до традицій. Взагалі мої пращури з материнської лінії походять з центральної України. І хоча мої батьки спілкуються лише російською мовою, а бабуся за допомогою „суржика”, напевно мова передається з генами. Я вільно володію українською мовою і залюбки спілкуюся єю коли потрапляю на Западну або Центральну Україну.

Як я стала програмістом

В старших класах у мені виявилися здібності до точних наук. І друге місце на районній олімпіаді по інформатиці серед сотні самовпевнених хлопців визначило вибір майбутньої професії. Призове місце в районі по математиці - не залишило ніяких сумнівів. Чомусь я була впевнена, що програмування - це легко й вигідно. Як я помилялася...
Вчитися на молодших курсах було легко за рахунок глибокої шкільної бази й упевненості, що знання основ Турбо Сі й Паскаля те, чим я буду заробляти на хліб. Згодом усвідомлення різноманіття напрямків у комп'ютерних науках, їхнього бурхливого розвитку і постійної зміни напрямків привели мене в стан жаху й хронічної зайнятості. Для того щоб просто встигнути за учбовим планом, що, на жаль, увесь час залишається поза потребами ринку праці, доводилося спати на клавіатурі.
Але були серед цих сірих буднів й дні, коли мені вдавалося відірвати погляд від монітора й з радістю полетіти геть із цього віртуального миру.

Про те, куди ми так прагнемо

На 18-річчя мені подарували валізу, що пережила зі мною стільки вокзалів, поїздів і мандрівок, що гідна окремої глави мемуарів.
Мені пощастило стати учасником Lіon's програм й взяти участь у міжнародних молодіжних обмінах. Ці програми були створені для того, щоб студенти із усіх куточків світу вчилися знаходити загальну мову й розуміти культуру інших народів і країн. Спонсором обміну є Lіon's клуб країни перебування. Тиждень учасник живе у родині, знайомиться із особливостями побуту й традиціями, адаптується до нового середовища. Потім ще два тижні в студентському таборі, де щодня з 8 ранку екскурсії, нові враження й розмови до ранку... і в короткі часи відпочинку сни англійською мовою.
Про ступінь екстремальності такого відпочинку вирішуйте самі. Чого тільки коштували чотири дні дороги в Осло: поїзда, автобуси, пороми, нові міста й знову поїзда й моя валіза...
Всі ці поїздки подарували мені досвід спілкування із нашими й іноземними бюрократичними чиновниками й уміння домагатися свого. Одержати шенгенську візу незаміжній молодій українці рівноважно боротьбі України за вступ до ЄС. Тобі начебто як і довіряють, улаштовують наради... а пускати не хочуть.
Якщо вам цікаві мої замітки про Скандинавію, Словенію, Німеччину й інші європейські країни ви знайдете їх на цій сторінці.
А загальне резюме моїх мандрівок таке - люди скрізь однакові і проблеми скрізь однакові. Змінюється лише форма, а зміст залишається тим же. І заможні норвежці з найвищим рівнем життя у Європі не набагато щасливіші від нас.
Просто добре там, де нас немає.

Вибір теми й наукового керівника

Визначитися з темою було важко, тому що мені хотілося, щоб вона була й новою, й корисною, і цікавою. Ще важче було вибрати наукового керівника. Мені потрібна була рука, яка б не давила на мене, але в той же час і не давала мені перетворитися в ледаря. Я дуже задоволена, що мій науковий керівник уміє цінувати свій і чужий час. Його найширший кругозір до сьогодні не перестає дивувати мене й інших. І головне він завжди генерує купу нових ідей.
З іншого боку він виховує у студенті самостійність. Є активним борцем із плагіатом. Його курси побудовано на тому як, де і яку інформацію з теми можна одержати, а не на сухій формалізації.

Хобі

Я обожнюю подорожувати. Мені подобаються нові міста й нові обличчя. Я не в захваті від нудотних екскурсій і довгих групових фото. Про всі визначні пам'ятки міста, у який збираюся, довідуюся з Інтернету. І моя мета завжди самій пізнати їх. Не одержати це від екскурсовода в стандартному меню й обробці, а самій роздобути цей скарб, самій доторкнутися до творіння людства й дати волю моїм враженням і асоціаціям.
Таке ж відношення в мене й до літератури. Спочатку прочитати й дати волю своїй фантазії, і тільки потім дивитися екранізацію чужого сприйняття.
Мені подобається сучасна іноземна література з тонкою психологією й незвичайним сюжетом (Кортасар "Гра в класики", Сартр "Нудота", Джон Фаулз "Волхв"). Серед вітчизняних авторів зараз теж багато цікавого є, просто важко розкопати щось справді цінне серед купи видавничого сміття. Ще мені дуже подобаються книги із сучасною інтерпретацією біблійних історій, версіями зародження релігії (Андрєєв "Іуда Іскаріот", Аніта Мейсон "Ілюзіоніст", Булгаков "Майстер і Маргарита").

Плани на майбутнє

Моя мета - максимально ефективно реалізувати в майбутньому весь накопичений за роки навчання потенціал з користю для себе й інших. При цьому знайти баланс між самоствердженням у сімейному житті й роботі.