Магістр ДонНТУ Макарейко Роман Сергійович Біографія

Магiстратура ДонНТУ

Пошуковая система ДонНТУ

МОЯ БІОГРАФІЯ

Колись, в одному маленькому містечку Донецької області який називається Торез, 1 листопада 1984 року в родині шахтаря народилось прекрасне немовля- це був я, Макарейко Роман Сергійович. Батько був дуже радий народженню сина.
       В мене дуже гарні батьки, якими я пишаюсь. Тому трошки розповім про них. Батько – Макарейко Сергій Євгенійович, 1960 року народження працює горним майстером на шахті “Прогрес”. Мати – Макарейко Ірина Іванівна, 1965 року народження, чуйна, красива та мила жінка, працює старшою медсестрою в центральній міській лікарні нашого міста. Через три роки після мого народження у мене з явилася сестра яку назвали Марина.
      Коли мені було 6 років батьки зарахували мене в школу № 6.Після третього класу завдяки реформі освіти я навчався в п ятому класі. Я дуже легко вивчав математичні науки, але з літературою я не товаришував. В восьмому класі батьки віддали мене до школи бойових мистецтв, яку очолював видатний тренер Мілаєв Генадій Андрійович. Мені дуже подобались тренування, особливо мене захоплювали тренування з холодною зброєю.
      В 2001 році я закінчив школу та отримав атестат про середню освіту. Після вручення атестатів у нас був шкільний бал, після якого я разом зі своїм класом поїхав відпочивати на природу. Це був чудовий відпочинок перед “дорослим ” життям. Літо обіцяло бути прекрасним, але батьки одразу ж почали готувати мене до вступних іспитів в Донецький Національний Технічний Університет. Коли я вперше зайшов до університету він здався мені дуже великим: сотні абітурієнтів, десятки викладачів. Ця атмосфера була такою енергійною, що в мене запаморочилось в голові. Я подав документи на спеціальність “Техніка та технологія розвідки РКК”. На мій вибір вплинули розповіді батька про безкрайні простори нашої землі, в надрах якої з концентрована велика кількість корисних копалин та мінералів, які можуть принести користь людству.
      Коли я опинився в студентському гуртожитку, велике місто прийняло мене в свої обійми. Зі мною в кімнаті жили інші першокурсники з якими я дуже швидко знайшов спільну мову. Спочатку люди в моїй групі здалися мені чужими та замкнутими, але потім я побачив в них не тільки моїх однокурсників, але й дуже чуттєвих, розуміючих та відповідальних людей. Відносини в групі склалися на рідкість товариськими та теплими. Іспит за іспитом ми разом рухались по тернистим шляхам студентського життя.
       Вчитись мені було не важко, тому що я відвідував всі лекції наших чудових викладачів, тому я відразу розумів всі тонкості предметів ще на заняттях. Мені дуже подобались предмети, які нам викладав завідуючий кафедрою, доцент, кандидат технічних наук Каракозов Артур Аркадійович. Він органічно додавав в свої інтересні лекції веселі розповіді з життя буровиків, завдяки чому подобався студентам нашого курсу. Завдяки Артуру Аркадійовичу я зрозумів, що хочу писати магістерську дисертацію за темою, яка пов язана з його предметом “Розробка комплекту гідроударників для буріння розвідувальних свердловин ударно-обертальним способом”, яку збираюсь захистити на “відмінно”. .
       Мрію в майбутньому побачити світ і зробити багато корисного для буравлення і країни.

На першу сторiнку

Макарейко Роман Сергійович

Розробка комплекту гідроударників для буріння розвідувальних скважин ударно-обертальним способом