Я народився 24 квітня 1984 року в м. Донецьку, у родині службовців, де в цей час зараз і проживаю. Склад родини: Мій батько - Сірачев Жамельжан Рахимазянович - 1950 р. р.- слюсар-сантехник Моя мати - Сірачева Світлана Юхимівна - 1953 р. р. - психолог Мій брат - Сірачев Ігор Жамельжанович - 1977 р. р. - гірничій інженер Тому що моя мама працювала в дитячій установі, те дитячий сад я відвідував разом з нею, це приносило мені масу задоволення. У дитячому саду, я як і годиться дітям грав зі своїми однолітками й звичайно ж пізнавав навколишній світ.
В 1991 році, коли мені здійснилося 7 років, я надійшов у загальноосвітню школу I - III ступенів м. Донецька № 32. Хочу висловити подяку своїй першій учительці - Якушиной Олександрі Леонідівні, що прищепила мені інтерес до навчання, навчила читати, писати й уважати. Але після закінчення першого класу, по збігу обставин вона змушена була піти зі школи. Подальші два роки навчання наш клас провів під керівництвом іншого педагога, що ставилася до мене теж дуже добре. Навчання в школі в цілому мені подобалася, я відкривав для себе багато нового, незвіданого. У п'ятому класі, я змушений був покинути свій старий клас. Це було викликано у-першу чергу через те, що наш клас повинен був вивчати німецьку мову, а мої батьки були проти цього, і директор школи мене перевела в клас із вивченням англійської мови. У новому класі я відразу адаптувався і звик. Моїм новим класним керівником стає Рогачова Людмила Тимофіївна, прекрасний педагог і людина. Це жінка стала нашою другою «мамою», вона йшла із мною поруч до самого випускного класу, допомагала у всьому. У цілому клас у нас був дуже веселий і бешкетною. У шкільні роки я вчився із задоволенням. Навчання в школі не заважали мені відвідувати секцію карате, також я захоплювався футболом. В 2001 році я закінчив школу з непоганими результатами, і став студентом Донецького Національного Технічного Університету. На початку одинадцятого класу я задумався про вибір професії. Питання про вибір університету не стояв, це був однознозначно Донецький Національний Технічний Університет, у якого була дуже гарна репутація. Довго думати про вибір професії мені не довелося, тому що мій старший брат закінчив на той час Донгту, спеціальність «Шахтне та підземне будівництво». Про спеціальності я був багато наслышан від свого брата, і мені дуже сподобався напрямок - підготовка гірських інженерів-будівельників широкого профілю, тоді я вже твердо вирішив, що продовжу династію шахтостроителей. Другим етапом було надходження на факультет, конкурс на мій майбутній факультет був досить таки не малим, у порівнянні з іншими елітними факультетами. Тому я інтенсивно почав займатися математикою, для того щоб взяти участь у рейтингових випробуваннях, які проводилися в університеті. Після успішного написання другого рейтингу я був зарахований на Гірничо-геологічний факультет, на спеціальність «Шахтне та підземне будівництво».
Вчитися в університеті мені було цікавіше, ніж у школі, тому що з'явилося багато різноманітних і цікавих предметів, та й сама атмосфера в університеті була дуже прекрасною, але для досягнення гарних результатів було потрібно багато виснажливої роботи. Особливих якихось складностей при вивченні предметів у мене не було. Моя група виявилося досить гарної й веселою. Починаючи з 2 курси навчання, я активно приймав участі в науково-технічний конференціях, проведених у рамках кафедри, за що неодноразово був нагороджений почесними грамотами. Навчаючись на 4 курсі в університеті, я почав свою трудову діяльність по сумісництву, у відомому шахтопроходческому управлінні - ГОАО "Трест Донецькшахтопроходка". "Трест Донецькшахтопроходка" займається проходженням вертикальних стволів, армуванням їх, і здачею в експлуатацію готового ствола. На роботі я інтенсивно застосовую отримані в університеті знання при розробці проектів провадження робіт на проходження і армування вертикальних стволів.
Закінчивши чотири роки навчання в університеті, здавши державні іспити, я одержав свій перший диплом бакалавра про базове вище утворення по напрямку «Гірнича справа». Надалі в мої плани входило навчання в магістратурі, щоб підвищити свій рівень знань, і продовжити свою науково-дослідну роботу з теми: "Обґрунтування параметрів кріплення й твердої армировки вертикальних стовбурів шахт у процесі проходки, з урахуванням фактичних відхилень від проекту.". Ця тема на мій погляд, на сьогоднішній день є актуальної, тому, що порушення кріплення шахтного ствола приводить до порушення роботи піднімальних комплексів ствола, а значить і до збоїв шахти в цілому. Науково-дослідною роботою я почав займатися із другого курсу під керівництвом видатного викладача, доцента кафедри «Будівництво шахт і підземних споруд» - Борщевского Сергія Васильовича. Це чудовий викладач, дуже добра і гарна людина, якій під силу будь-які завдання. У своїй науковій праці я розглядаю істотні показники кріплення і жерсткої арміровки вертикальних
стволов шахт у процесі проходки, з урахуванням фактичних відхилень від проекту.
Один з найбільш важливих планів на майбутнє - успішне написання магістерської роботи з теми, і її захист. Після закінчення магістратури сподіваюся застосувати отримані мною знання на практиці. У найближчому майбутньому думаю працювати в ГОАО "Трест Донецкшахтопроходка", де в цей час і працюю, і думаю зайняти високопоставлену посаду в сфері шахтобудівного виробництва.
Спасибі всім хто прочитав мою автобіографію, з повагою майбутній магістр!
