Хакімова Ельміра Раісовна

Сучасні проблеми українського правопису

         Викладемо дещо із суттєво нового, що запропоновано в новій редакції правописного кодексу. У написанні питомих українських та засвоєних слів запропоновано уточнення або модифікації. Ці зміни можна прослідкувати в новинах каналу СТБ, де я взяла ілюстративний матеріал. Розглянемо деякі з цих змінень.

1. Дозволено відмінювання запозичених слів на –о , коли перед закінченням не стоїть інший голосний: радіо, Маріо , але пальта, ситра, кіна тощо. Зокрема в новинах:
• Більшість речей з Лондонського бюра знахідок забирають.
• Професор „посіяв” у метрі портфель.
2. З огляду на живе мовлення більшості українців, засвідчене діалектологічним «Атласом української мови» (том 1, карта 190, том 2, карти 174 - 175), історичну практику, в тому числі й основоположників сучасної літературної мови І.Котляревського (И солы крымкы и бахмуткы; роздуть въ ныхъ храбросты огонь), Т.Шевченка (Пошли тоби матер – божа Тіи благодати Вего того, чого маты Не зуміє даты) та сучасне вживання в багатьох органах масової інформації, практику (зокрема в постійному титулі патріарха Київського і всієї України - Руси ), запропоновано реабілітувати як нормативне закінчення -и в родовому відмінку однини іменників третьої відміни з основою на групу приголосних -ст- (вісти, злости, радости), слів Русь, Білорусь, осінь, сіль, кров, любов ( в родовому відмінку буде осени, соли, крови, любови ). Наприклад,
• Набуває все більшої популярности .
• Референдум щодо участи України в НАТО.
• Обов’язки центрів зайнятости .
• Скористатися досвідом Білоруси .
• Їхні опоненти не приховують радости .
• Брати участь у Днях пам’яти жертв Чорнобиля.
• Андрій Шевченко напередодні світової першости .
3. У чинному орфографічному кодексі є правило, згідно з яким в іншомовних словах після відповідних приголосних перед я, ю, є, ї треба писати апостроф ( комп’ютер, інтерв’ю тощо) з застереженням, що «апостроф не пишеться, коли я, ю позначають м’якшення приголосних перед я, ю (бюджет, бюро)». Але в цих словах вимовляють м’які приголосні переважно активні українсько – російські (російсько - українські) особи, що навчилися української мови не від батьків, дідів, бо звичайно всі, хто засвоїв природну українську мову, губні приголосні та йотовані голосні вимовляють окремо, незалежно від того, чи слово своє чи іншомовне. Принаймні в загальних назвах після губних перед йотованими варто писати апостроф: б’юджет, б’юро .
• І в Італії, і в Угорщині б’юлетені рахують швидше.
4. Під впливом галицької традиції в правописі 1928 р. сформульоване правило, за яким на початку слова пишемо тільки і . Але по всій Україні в багатьох лексемах функціонує початковий и . Під впливом написаного зазнає деструкції ця риса живої мови. Функціонування зазначеної голосної на початку слова підтверджує статус и як окремої фонеми української мови, а не позиційного варіанта фонеми і . З огляду на це запропоновано чітке правило: писати и на початку незапозичених та давно засвоєних слів перед приголосними н та р : инший і т.д., иній, ирій (пор. вирій ), иржа, иржати (пор. діал. гинший, гиржа і под.), индик тощо, а також у від звуконаслідувальному дієслові икати (пор. гикати) і похідних вигуку ич .
• Андрій Шевченко – це зовсім инший рівень.
5. Під впливом цих змін вироблено замість є вживати е .
• В Европі цю технологію встановили давно.
• Евросоюз, ЕЕС . Підготували комісару ЕЕС месидж.
• Досі лише 6 білорусів не могли пересуватися Европою .
• Якісний европейський баскетбол.
6. На місці грецької «фіта» (передається латинською графікою через th ) в більшості слів у нас усталилася вимова і написання т: астма, бібліотека, етика, метод, патетика, ритм, театр, трон , в меншій кількості – ф: анафема, дифірамб, ефір, міф та інш. В західноукраїнській традиції вимовляють анатема, етер, міт тощо. В іменах людей відповідно до th у нас закріпилося паралельно: Агафангел – Агатангел, Афіна – Атена, Марфа – Марта, Фекла (Векла) – Текля, Феодосій – Теодосій, Тодось . У зв’язку з цим запропоновано як нормативні паралельні форми: ефір – етер, кафедра – катедра, марафон – маратон, Гефсиманський – Гетсиманський та інш. Зокрема в новинах:
• Сьогодні в нашому етері .

         Таким чином, незважаючи на те, що запропоновані зміни не стали нормою українського правопису, деякі засоби масової інформації запроваджують їх. Оскільки така програма як новини збирає досить велику аудиторію глядачів, канал СТБ вирішив використати ці уточнення саме через вікна – новини.

ЛІТЕРАТУРА

1. Василь Німчук. “Сучасні проблеми українського правопису” (“Літературна Україна” 11 січня 2001 року).

2. Василь Німчук. Передмова до хрестоматії "Історія українського правопису". (До видання: Історія українського правопису: XVI — XX століття. Хрестоматія. — Київ: Наукова думка, 2004. — 584 с.)