Пастухова Юлія Анатоліївна

Кратка біография

Я народилася 23 січня 1985 року в м. Зугрес. Місто Зугрес - одне з невеликих міст Донецької області, але знамените тим, що тут розташовано наймолодша теплостанція України - Зуївська ТЕС .

Мої батьки: мати -Пастухова Людмила Іванівна, батько - Пастухов Анатолій Степанович.

У 1987 році мене віддали в дитячий сад "Сонечко". Я росла товариською і життєрадісною дитиною. У дитинстві обожнювала співати і танцювати, а також досить непогано малювала.

Школа

У 1991 р. пішла в перший клас школи № 17 м. Зугреса. Моя перша вчителька Фуч Зінаїда Максимівна - чудовий педагог, зуміла викликати інтерес до знання. Завдяки їй я повірила в себе, свої сили. Я була дуже старанною дитиною. З задоволенням училася читати і писати. Я брала участь в олімпіадах по математиці, фізиці, біології. У школі я дуже любила математику і хімію, додатково займалася вивченням англійського. З п'ятого класу займалася бальними танцями, брала участь у змаганнях, займала призові місця. Також я відвідувала такі кружки: шахи, гімнастика, в'язання, театральний.

В одинадцятому класі пішла на підготовчі курси по математиці при Донецьком національному технічному університеті. У 2002 році закінчила школу з медаллю і вступила до університету.

Університет

Чому саме сюди? Я знала, що в мене технічний склад розуму, точні науки мені завжди давалися легше, а даний вуз - один із кращих технічних вузів в Україні. У виборі спеціальності я також не сумнівалася. Мої батьки і найближчі родичі - енергетики. Саме вони порадили мені вступити на спеціальність: "Електричні системи і мережі", у чому я їм дуже вдячна.

І от 1-го вересня 2002 р. почалося моє студентське життя в стінах ДонНТУ. Учитися було цікаво і дуже весело. Я вважаю, що університет - це школа виживання, початкова школа життя. Студентські роки пролетіли дуже швидко, але я можу з упевненістю сказати, що це були кращі роки мого життя. Я знайшла тут багато друзів, довідалася багато нового і цікавого. Після здачі державних іспитів на "відмінно" одержала червоний диплом бакалавра. Після цього мені запропонували продовжити навчання в магістратурі. Мій науковий керівник - завідувач кафедрою "Електричні системи" Заболотний Іван Петрович - запропонував мені займатися розробкою автоматизованого робочого місця інженера служби релейного захисту. Я вважаю, що ця тема досить актуальна, тому що впровадження засобів обчислювальної техніки на енергопідприємствах припускає розвиток і удосконалювання робочих місць, їхнє автоматизування.

Своє майбутнє - зв'язую з роботою в області енергетики з можливістю кар'єрного росту. Отримані в технічному університеті знання й особисті якості допоможуть мені в цьому.