Єгоров П.К.
Лісистість Донецької області має позитивну динаміку (в 1946р. вона становила 2.8%, в 1976 - 5.8%, у цей час - 7.2%), але свого оптимального рівня ще не досягла, що робить досить актуальної проблему створення нових лісів, у тому числі такої породи, як сосна.
Існує думка, що на Донеччині практично відсутні соснові ліси природного походження. Наявні ж насадження створені людиною і являють собою деревні культурценози (ДКЦ), тобто «біогеоценози в автотрофному блоці яких домінують дерева створені людиною шляхом посіву або посадки».
Проте на Донеччині сосна становить 25% лісовкритої площі й коштує на другому місці після дуба (51%).
Соснові насадження представлені, майже винятково, сосною звичайної ( Pinus Silvestris L.) і зрідка (менш 10%) сосною кримської (Pinus Pallasiana Lamb.). Високий екологічний потенціал цієї породи обумовлений багатьма її коштовними якостями: високою продуктивністю, бездоганною формою стовбура й крони при особливо великих габаритах, відмінною якістю деревини, невибагливістю до родючості й вологості ґрунту, високими рекреаційними й бальнеологічними властивостями, що зберігаються в плині всього року, високими захисно-меліоративними можливостями.
Слов'янський і Краснолиманский райони займають північний край Донецької області характеризуються високим ступенем лісистості (близько 22%). Те віддає території вигляд лісостепової місцевості, багато в чому завдяки сосновим культурценозам.
Провідну ландшафтообразуючю роль у розглянутій частині Донецької області грає ріка Сіверський-Донець, у зв'язку із чим вона одержали назву Придонцовье. Основний тип природного ландшафту - террассово-долинний. Правий високий берег зайнятий дібровами, а на пагорбах, часто складених крейдовим монолітом поширені насадження сосни. У досить широкій заплаві, де з луговими ділянками перемежовуються насадження дуба, тополь й інших листяних порід чітко простежуються прируслова частина, центральна частина й притеррасна частина. При подальшому видаленні від заплави піднімаються великі піщані тераси, зайняті сосновими деревними культурценозами.
Поряд з піщаними терасами варто звернути увагу на пагорби, розташовані на правом бережу ріки, на яких сформувався своєрідний «крейдової» ландшафт. Дана територія буяє не вкритими лісом крейдовими оголеннями, які звичайно не розглядаються як придатні для створення деревних насаджень. При цьому, такого роду насадження могли б сповільнити руйнування крейдових схилів, а також позитивно позначитися на рекреаційному потенціалі регіону. До того ж проведені дослідження показали, що сосна звичайна досить комфортно почуває себе на крейдових ґрунтах. Також актуальне завдання відновлення насаджень сосни крейдової, котра, як вид, на даний момент перебуває в тяжкому становищі.
Перелик посилань
1. Бельгард А.Л. Степове лісоведення. – М. Лісова про-ть, 1971. – 336с.
2. Синельщиков Р.Г., Структура, динаміка та продуктивність культурценозов сосни звичайної та сосни кримської на крейдах/Інтродукція та аклиматізація рослин. Вип. 16 (1991), Донецький ботанічний сад.
3. Пилипенко К.Н. Екологія хвойних порід при штучному лісо створені. – М лісова про-ть, 1977. – 160с.
4. Зарудний І.Н. Основи лісового господарства та таксація лісу. – М. Лісова ро-ть, 1970. 304 с.
5. Синельщиков Р.Г., Егоров П.К., Аспекти екологічної оптимізації борових комплексів Придонцовья. 2005 р.
6. Синельщиков Р.Г., Егоров П.К., Екологічний потенціал соснових лісів Донетчинии, та перспективи його підвищення. 2006 р.
7. Тюрін А.В., Лісова допоміжна книжка. – М. – Л. Гослесбумиздат. 1956. – 532 с.
8. Заборовский Є.П., Лісові культури - М. - Л. Гослесбумиздат. 1955. - 335 с.