Мішина Наталія Олександрівна

Своє раннє дитинство я провела в бабусі і дідуся в селі "Зелений Гай" Волновахського району Донецької області. Мама жила в місті Докучаєвську, працювала в Донецьку. У формуванні мого дитячого сприйняття цього світу велику участь приймала бабуся. Вона навчила мене розрізняти добро і зло, бути терплячіше до людей, відноситися до них з розумінням. Вона прищеплювала мені любов до знань. Ще до школи вона проробила зі мною "Буквар", пояснила ази математики. Я була дуже енергійною, комунікабельною дитиною. Завдяки моїй посидючості, я схоплювала усе відразу.

За всі гарні якості, що зараз мені властиві, я вдячна своїй родині.

У 1991 році я пішла у Валер'янівську середню школу №1. У нас був дуже дружній клас. Ми весело проводили перерви й іноді пустували на уроках. Завдяки заняттям з бабусею і моєї любові до знань шкільна програма не здавалася мені складної. Я з захопленням вивчала предмети, що читаються нам і результатом цього були похвальні грамоти після закінчення кожного класу.

Після закінчення молодшої школи я переїхала в місто Докучаєвськ, і вже в п'ятий клас я пішла в Докучаєвську середню школу №5. Я дуже переживала з приводу нового колективу, але усе склалося відмінно. Я швидко знайшла загальну мову з усіма і придбала багато гарних друзів. Я швидко влилася в життя нової школи: активно брала участь у шкільних подіях, брала участь в олімпіадах по багатьом предметам і займала призові місця. Із сьомого класу я записалася до клубу спортивного танцю "Енергія руху". З танцювальним колективом ми виступали в багатьох містах Донецької області, брали участь у танцювальних конкурсах. У цьому колективі я займалася захоплюючі три роки. Але середня школа підійшла до кінця, довелося замислитись про подальше навчання, тому зі своїм танцювальним колективом мені довелося проститися і цілком направити свом сили в навчальне русло. За прагнення до навчання я була нагороджена червоним атестатом.

У старших класах я підійшла в щільну до питання про вибір ВНЗа для продовження освіти.Мій вибір коливався від професії психолога до юриста. Але мене дуже захоплювала хімія. З дев'ятого класу я почала ходити до репетитора по хімії Кустовій Інні Іванівні. Завдяки цікавому викладанню цього предмета, Інна Іванівна прищепила мені невгамовну любов до хімії. І я вирішила - буду вступати тільки на спеціальність, зв'язану з хімієй. Тому що я житель Донбасу, для якого актуальна тема екології, вирішила вступати на спеціальність, що поєднує і хімію й екологію. Вибір мій затримався на Донецькому національному технічному університеті. Я вирішила піти на факультет Екології і Хімічної технології на спеціальність Екологія й охорона навколишнього середовища. Пройшла три рейтинги і вступила, але на платну основу. Я вирішила пробувати ще раз улітку, продовжуючи посилено займатися хімією, але крім цього не припиняла ходити на олімпіади і брати участь у різних конкурсах. Наприкінці 11 -го класу дирекція нашого ДК ім. Пушкіна вирішила улаштувати конкурс "Випускниця 2002". Нашу школу представляла я й одержала звання "Міс Глядацьких Симпатій". Після усіх веселих і захоплюючих подій нас чекали випускні іспити. Всі іспити я здала на "відмінно". Школу закінчила зі срібною медаллю, і в університет я вступила за співбесідою вже на бютжет, але на іншу спеціальність:Екологія хімічного підприємства. Ця спеціальність здалася мені більш цікавою.