Джерело: Творча спадщина В. І. Вернадського і сучасність/Збірка доповідей та повідомлень V Міжнародної наукової конференції. - Донецьк, ДонНТУ-2007, 336-338с.
СОЦІАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ
НА ШЛЯХУ РОЗВИТКУ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА
За великих розмірів земної кулі реальне життя існує лише в тій її частині,
що називають біосферою. Фундатором сучасного вчення про біосферу є видатний дослідник
природи, академік В.І. Вернадський. Ним уперше було розроблено загальну схему еволюції
живої оболонки нашої поверхні, сформульовано поняття біосфери таким чином, щоб сформувати
світогляд сучасної людини з розумінням його місця в природі і відповідальності за майбутній
стан біосфери.
В.І. Вернадський визначав, що біосфера – це “поверхневий прошарок Землі, населений
живими організмами і змінений їх діяльністю.” Людина виникла і розвивалась у процесі еволюції
життя і біосфери Землі, вона – породження її, і залежить від її стану.
Біосфера – це оболонка життя, де зустрічаються і взаємодіють повітря, вода та земля,
яку заселяють живі організми. В ній відбуваються різні види біологічних перетворень як
результат економіко-господарської діяльності суспільства. Ці процеси призводять до зміни
організмів чи середовища їхнього існування, відіграють дедалі все більшу роль у
взаємовідносинах в системі людина – біосфера. За позитивних змін, що є наслідками діяльності
людиною, виникають сприятливі умови щодо розвитку тих чи інших організмів, за
негативних – організми пригнічуються і навіть зникають.
Людина є самою цінною та легко уразливою істотою, і при цьому, вона ж найбільш небезпечна
для себе і середовища, в якому мешкає на Землі.
Найочевиднішим проявом антропогенного впливу на біосферу є забруднення довкілля.
Шкідливий вплив діяльності людини можна проілюструвати на прикладі забруднення атмосферного
повітря відпрацьованими газами автомобільного транспорту, всі компоненти яких мають впливають
як на людину, так і на навколишнє природне середовище.
Наприклад, оксиди свинцю та канцерогени є складовою підвищеного ризику смерті,
особливо від серцево – легеневої патології, вони також сприяють зростанню захворюваності
на рак легень серед людей, що тривалий час дихають атмосферним повітрям, забрудненим викидами
транспорту. Оксиди азоту та вуглецю викликають розлади і хвороби в системі дихання.
Вуглеводні підвищують чутливість організму до повітряних алергенів.
Сприйняття мешканцями міст дії забруднень атмосфери залежить від великого числа факторів,
у тому числі, від віку, статі, загального стану здоров’я, харчування тощо. Люди похилого віку,
діти, хворі, курці, а також люди, що страждають на хронічні бронхіти, коронарну недостатність,
астму є більш уразливими. Загалом вплив негативних факторів на здоров’я умовно можна
підрозділити на два види. Перший залежить від часу прояви ефекту: гострий або безпосередній
внаслідок перевищення концентрації токсичних речовин і, другий - хронічний. Але, у будь – якому
разі атмосферні забруднення можуть бути і є безпосередньою причиною розвитку різних захворювань
та мають специфічні впливи.
Крім того, усі компоненти відпрацьованих газів входять до складу кислотних дощів,
класичного смогу і відіграють вирішальну роль в утворені фотооксидантів.
У зв’язку з постійним ростом парку автомобілів, також щорічно розширюється мережа
станцій технічного обслуговування (СТО) та автозаправних станцій (АЗС). Якщо розглянути
сучасні АЗС, то можна зробити висновки, що майже всі вони розташовані в центральних районах
міст, близько до автомагістралей і селитебних зон для зручності обслуговування та надання
сервісних послуг власникам авто.
Розрахунки розсіювання забруднюючих речовин від АЗС за програмою ЕОЛ – плюс показали що,
негативний вплив на навколишнє природне середовище практично відсутній. Але з урахуванням того,
що на заправку кожного автомобіля витрачається, у середньому, 5 хвилин і в цей же час двигун
працює на холостому ходу, кількість забруднюючих речовин, що потрапляють в атмосферне повітря,
значно зростає [5]. Так, від АЗС з пропускною здатністю 250 легкових автомобілів на добу в
районі розташування кількість забруднюючих речовин, що потрапляють у повітря від відпрацьованих
газів, досягає значних величин (таблиця 1).
Таблиця 1 – Результати розрахунку викидів компонентів від легкового автомобіля, що
працює на холостому ходу
Речовина
Кількість, г/добу
СО
1732,50
CnHm
237,15
NOx
130,50
Сполуки свинцю
0,45
бенз(а)пірен
315*10-6
SO2
2,79
Сажа
0,9
Згідно діючих вимог розташування АЗС у жилих масивах неприпустиме. Дані таблиці
вказують на те, що вони представляють собою потенційно небезпечні об’єкти.
Для підприємств - забруднювачів такого класу небезпеки (5 клас) санітарно – захисні зони
повинні обмежуватися відстанями від 50 до 100 м, але в індустріальних містах із
високою щільністю населення ці вимоги порушуються.
На сучасному етапі цивілізації людство впритул наблизилось до необхідності вільно
гармонійного розвитку людини в діалозі з природою, але матеріально технічний рівень,
зв’язаний з трансформацією матеріального виробництв, стає загрозою на цьому шляху.
Природничоперетворююча діяльність кожної людини повинна виходити з
принципу: стався до природи так, як хочеш щоб ставилися до тебе. Треба розуміти,
що руйнуючи природу, наносимо збитки собі та своїм нащадкам.
Екологічна етика полягає в затверджені того, що природа – наш спільний дім,
надбання всього людства. Етичні відношення між людьми базуються на гуманному
відношенні до природи.
Усвідомлення унікальності, неповторності як природи, так і роду людського
майже завжди залежить від глибини проникнення екологічних знань у різні прошарки
людської культури.
Крім того, на фоні кризи в енергетично – паливному комплексі, вчені,
конструктори повинні зосередити свої зусилля на конструкційному переобладнанні двигунів,
очищенні відпрацьованих газів, переходу на альтернативні види палива.
Практичне вирішення, на перший погляд, незначної проблеми, буде мати величезний
еколого – економічний і соціальний ефекти, якщо враховувати постійне збільшення
автомобільного транспорту в усьому світі.
Недарма В. І. Вернадський цінність людини, як Homo Sapiens,
оцінював “... по степени причастности к жизни всего человечества, по той реальной пользе,
которую человек приносит окружающим, близким и далеким”.
