Джерело: Актуальні проблеми розвитку географічної науки Донбасу в ХХІ столітті/ Збірка доповідей І Регіональної студентської науково - практичної конференції. - Донецьк, ДІСО-2006, 141-144с.

ВПЛИВ ВИКИДІВ АВТОТРАНСПОРТУ НА СТАН АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВОРОШИЛОВСЬКОГО РАЙОНУ МІСТА ДОНЕЦЬКА

М.В. Тарковська, Л.В. Чайка

ДонНТУ> Портал магистров ДонНТУ> Автореферат Биография Библиотека Отчет о поиске Индивидуальное задание Ссылки

З появою людей на Землі почався вплив їх діяльності на кругообіг речовин та енергетичний обмін у біосфері. Господарська діяльність людини зумовила пошкодження та вичерпування природних ресурсів, що призводить до деформації останніх. Внаслідок інтенсивного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище стан його неухильно погіршується.

На межі ХХ – ХХІ століть суспільство стало неспроможне вирішувати не лише глобальні, але й регіональні проблеми, а на разі й соціальні.

Особливо яскраво спостерігається забруднення навколишнього середовища у великих містах, зокрема у великих індустріальних центрах, до яких належить Донецьк.

У липні 2004 року в Данії представники від Донецька підписали Ольборгські зобов’язання, згідно з якими влада повинна переглянути соціально-економічні програми розвитку міста відповідно підходам сталого розвитку. При цьому велика увага приділяється легковому автотранспорту. Донецьк є одним із 7 міст України, які перевищили одномільйонний рубіж по чисельності населення. Викиди від автотранспорту становлять від 60 до 90 % від загальної кількості.

Якщо взяти до уваги той факт, що кількість власників автомобілів щорічно різко зростає, щільність потоків на автомагістралях і дорогах збільшується, то природно допустити різке погіршення стану атмосферного повітря в результаті його забруднення викидами від автомобільного транспорту.

У даній роботі представлено результати розрахунків динаміки збільшення кількості забруднюючих речовин, що містяться у відпрацьованих газах автотранспорту, на прикладі Ворошиловського району міста Донецька.

Вибір об’єкта обумовлено тим, що з усіх районів, Ворошиловський район вважається центральним районом міста, де розташовано порівняно менше підприємств – забруднювачів, але налічується найбільша кількість різного виду автотранспорту. До того ж центральні вулиці міста: Артема, Університетська, Щорса представляють напружені автомагістралі.

Основними шкідливими компонентами відпрацьованих газів є оксид вуглецю, оксиди азоту, вуглеводні, що негативно впливають на стан здоров’я населення міста і особливо дитячого.

Перехід до суспільства стійкого розвитку пов’язаний із цілеспрямованими змінами в соціальній і економічній сферах, поліпшенням стану довкілля, що в кінцевому підсумку має позитивно позначатися на якості життя суспільства загалом і кожної людини зокрема.

Представляє інтерес прогнозування кількості викидів у зв’язку з зростанням числа автомобілів у мешканців Ворошиловського району та відповідні щорічні соціально-економічні збитки.

У таблиці 1 наведено результати розрахунку кількості компонентів викидів, що проводилися за формулою:

Qi = Qt * Bi

де Qt - кількість спаленого палива, т/рік;
Bi - питома кількість викидів при спалюванні 1 т бензину, т/т

Таблиця 1 – Динаміка і прогноз кількості основних шкідливих речовин у відпрацьованих газах автомобільного транспорту

Роки Основні шкідливі речовини, т/рік
СО NOx CmHn
2000 1428,6 95,2 238,1
2003 2041,2 136,1 340,2
2005 2857,8 310,5 476,3
2010 14289,6 952,6 2381,6

Аналіз даних показує, що спостерігається стійке збільшення викидів. Середньорічний приріст шкідливих компонентів у період з 2000-2003 роки складає 14,3 %, у 2003-2005 – 20% і передбачається, що до 2010 року цей показник досягне 80,1 %.

Для оцінювання соціально-економічних збитків, які щорічно завдаються Ворошиловському району автомобільним транспортом, розрахунки проводилися за формулою:

Yатм. = y*g*Gi * Ri*f

де Yатм. - оцінка збитку від забруднення атмосфери, грн/рік;
у - величина, що визначає завдану шкоду однією умовною тонною забруднюючих речовин, грн/умов.т (у=3,3 грн/умовн.т);
g - безрозмірний коефіціент відносної небезпеки, приймається залежно від території забруднення (g=4);
Gi - маса і - тої забруднюючої речовини, що викидає автомобіль за певний період, умовні тонни;
Ri - коефіціент відносної агресивності забруднюючої речовини (RСО=1,0;RNOx=41,1;RCmHn=3,16);
f- безрозмірний коефіціент, що враховує характер розсіювання газоподібних забруднюючих речовин та частинок в атмосфері (f=1,49)

Отримані результати розрахунків наведено у таблиці 2.

Таблиця 2 – Величина соціально-економічного збитку від автотранспорту по окремих роках

Роки Величина соціально-економічного збитку, тис.грн
2000 120,1
2003 171,5
2005 337,5
2010 1200,7

Аналіз даних дозволяє зробити висновок, що починаючи з 2005 року слід чекати зростання суми соціально-економічного збитку в 2 рази.

Можливість порівняти розміри збитків та витрат, спрямованих на запровадження заходів щодо зменшення негативного антропогенного тиску на довкілля від автомобільного транспорту в разі прийняття своєчасних управлінських рішень, вирішує проблему визначення ефективності попереджуючих природоохоронних заходів та розробки ефективних методів регулювання забруднення довкілля Ворошиловського району.

ДонНТУ> Портал магистров ДонНТУ> Автореферат Биография Библиотека Отчет о поиске Индивидуальное задание Ссылки

Вверх