Середній бал у період навчання в університеті 4.3 (за п'ятибальною шкалою). Вільно володію російською і українською мовами. В обсязі, достатньому для читання й листування, володію англійською мовою. Я є досвідченим користувачем наступних програм: Microsoft Office Word, Microsoft Office Excel, Micro-Cap, Mathcad, Matlab, Internet, Compass. Маю досвід роботи внутрішньою і зовнішньою рекламою, бухгалтерськими програмами «Акцент» і «1С», постачанні громадського харчування, виробництві і ремонті полівінілхлориду, мерчендайзером, в логістиці і комерції (робота самосвальною, тентованою, бортовою та контейнерною технікою).
Я, Гулецький Олександр Ігоревич, народився 26 січня 1985 року в місті Докучаєвськ. Мої батьки – Гулецький Ігор Володимирович і Гулецька Людмила Анатолієвна. Батько працював електромеханіком ДФДК, мати – кухарем у дитсадку № 1. У дитсадок я ходив постійно, моїм вихованням зайнялися мої бабусі та дідусі. Велике значення приділялося моєму дошкільному розвитку: мене вчили читати та лічити, вчили зі мною напам'ять вірші, проводили ігри, на тренування логічного мислення та розвиток ерудиції.
У 1991 році я пішов в перший клас загальноосвітньої школи № 4 міста Докучаєвськ. Моєю першою вчителькою була Оксана Олександрівна. Я вдячний їй за те тепло та ласку, що вона віддавала всім нам.
З другого класу займатися греко-римською боротьбою, брав участь в змаганнях, є призові місця. Ніколи не був відмінником, вчився на 4 та 5.
В той же час батько купив відеомагнітофон, і я захопився кіноіндустрією: колекціонував відео, збирав інформацію про акторів та режисерів, дивився різні програми про кіно і в п'ятому класі писати сценарій до фільму.
Мрією з дитинства залишається зняти свій власний фільм.
У четвертому класі батьки ухвалили рішення віддати мене на футбол, мати була проти боротьби. У цьому ж році почав вивчати історію (особливо полюбив давньоримську та давньогрецьку).
У п'ятому класі пішов на секцію рукопашного бою, батьки були не дуже раді цьому; займався 6 років, брав участь у всіляких змаганнях, є призові місця.
У шостому класі до улюбленого предмету історія додалися географія, а пізніше – філософія та право. У цьому ж році зайняв 1 місце в міській олімпіаді з історії. У наступному – поступився першим місцем своєму однокласникові Зубко Дмитру (зайняв друге), проте зайняв друге місце і з географії.
У восьмому класі задався метою вступити до Національний університет ім. Тараса Григоровича Шевченка на факультет з археології, зайняв перше місце в олімпіаді з права. З випускних іспитів складав лише основи права.
У дев'ятому класі змінилися погляди, і я задався метою вступити до ДонНТУ. Почав самостійно вивчати математику, фізику та креслення.
Десятий та одинадцятий класи я вибрав поглибленим вивченням математики та фізики (фізмат), зайняв третє місце з фізики та четверте з хімії в міських олімпіадах. І ще до закінчення школи за підсумками рейтингових випробувань (набравши 51 бал 60 можливих) вступив до Донецького національного технічного університету (ДонНТУ) за фахом «Автоматизоване управління технологічними процесами та виробництвами» (АУП), факультету енергомеханіки та автоматизації (ФЕМА).
Школу я закінчив з однією четвіркою, отримав похвальний лист зматематики, фізики, хімії, історії, права та географії.
У виборі спеціальності під час вступу я не помилився. Без перебільшення можна сказати, що зі знаннями, отриманими на АУП, молодий інженер потрібен на будь-якому сучасному підприємстві. Про це свідчить великий перелік підприємств та організацій, в яких я працював і отримав великий досвід:
кінопалац «ЗІРОЧКА» – сервер-контролер, пізніше помічник механіка;
"ALEX Z" – рекламне агентство (неонова вивіска «ПЛАСТЕЛИН», багато стендів та бордів);
«АЕРОДИЗАЙН» – величезні конструкції куль на «Дорстрой», «Гефест», «ТНК», «Міське будівництво» і т. д.;
бар “Gang”ю”bazz” – адміністратор та піарменеджер;
магазин «Шахтар» – товарознавець;
«Імідж Холдинг» – мерчиндайзер;
«Донєвротент» – майстер;
ТОВ «УКРБУДТРАНС» – логіст, а невдовзі зайняв посаду менеджера комерційного відділу з тентованого та бортового транспорту, де працюю в даний момент.
На все життя запам'яталася професор кафедри «Вища математика» Казакова Олена Іванівна, з якою ми, студенти 1-2 курсів, їздили на конференції по всій Україні. Одну із найважливіших дисциплін, «Електричні машини», нам читав Донченко Костянтин Павлович. Цей чудовий педагог заклав в мені основи інженерного мислення. Велику роль в моїй долі зіграв професор Карась Станіслав Васильович, саме він націлив мене на самостійну наукову роботу. Тому при виборі наукового керівника я зупинився на його кандидатурі.
У період з 2-го по 4-й курс навчався на військовій кафедрі, маю звання молодшого лейтенанта запасу військ ППО Сухопутних військ.
За роки навчання в університеті брав участь в 12 наукових конференціях, зокрема 5 міжнародних.
Так, у квітні 2003 я отримав диплом II степені за високий рівень докладів та активну участь у міжнародній науково-практичній конференції «Прикладні задачі в механіці, економіці, екології». У травні 2003 я виступив на міжнародній науково-технічній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Прогресивні напрямки розвитку машино-приладобудівних галузей та транспорту» та отримав диплом I степені за роботу «Магнітні пускачі в автоматичній системі управління технологічними процесами на шахтах». У тому ж місяці отримав диплом за участь у конкурсі студентських наукових робіт 4-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми науки та освіти» в секції «Інформаційні системи і технології в науці, освіті та просвітництві». У 2003 році отримав грамоту за зайняте III місце у II етапі Всеукраїнської студентської олімпіаді з маркетингу.
У майбутньому планую досягти значних досягнень, отримати багатий досвід, разом із компаньйоном організувати своє приватне підприємство, але таке планувати важко, оскільки живу в Україні, а з нашою політичною ситуацією важко щось загадувати.