| Автореферат | Бібліотека | Посилання | Звіт про пошук | Індівідуальне завдання |
Email: mamontovdmitry@mail.ru...
1. Середній бал у період навчання – 4,8.
2. В 2006 році одержав диплом бакалавра по напрямку «Інженерна механіка»
3. Вільно володію російською й українською мовами.
4. На початковому рівні (зі словником) володію англійською мовою.
5. Захоплююся комп'ютерною технікою.
6. Володію початковими навичками в наступних комп'ютерних додатках: VBA, Adobe Photoshop, Corel Draw, MathCAD, Компас - 3D.
Вітаю Вас, відвідувачі моєї сторінки. Можливо, Ви випадково потрапили на неї й мені нічого не залишається, як розповісти Вам про себе, про свої захоплення й багатьом іншом. Тоді дозвольте почати!
Народився я 8 листопада 1984 року й відбувся цей випадок у місті Макіївка. Мої батьки, прості робітники, казали, що я був неспокійною дитиною в дитинстві, і їм довелося повозитися із мною. В 1,5 року мене відправили в дитячий садок № 4, і проблем у виховательок стало на одну більше. Так, я був непосидою. І що? Майже всі були такими. І не мені Вам про це розповідати. Про це свідчили садна, синці й розірвані в жмути коліна. У років 5 мене перевели в інший дитячий садок, про який в мене залишилися такі ж яскраві враження, як і про перший.
У дитинстві я був дуже цікавою дитиною й часто попадав у всякого роду неприємності. Характерною моєю особливістю було ламати й псувати все, що лежало, на мою думку, не на своєму місці. Начебто візьмеш у руки що-небудь і думаєш: «А нічого поганого не буде в тім, що я спробую покрутити яку-небудь деталь уліво або вправо?!» И як на зло вона ламається.
Як не дивно я любив збирати й склеювати різні моделі літаків, а також я непогано справлявся з різними видами дитячих конструкторів. Батьки захоплювалися моєю фантазією й пророкували славу конструктора. Для свого віку я непогано малював, і тому було вирішено (і мною теж) віддати мене в дитячу художню школу, коли я піду в перший клас.
Самі яскраві враження в дитинстві я одержував від перебування влітку на море в родичів. Досить рано я навчився плавати, і це визначило мою подальшу долю, про що я розповім пізніше. Також я любив кататися на велосипеді й міг колесити на ньому по вуличках свого району цілісінький день.
І от наступає день, якого я чекав кілька місяців – 1 вересня 1991 року. Правда й довелося жаліти після його початку, тому що я зрозумів, що уроки й домашні завдання будуть відбирати значну частину мого вільного часу. У цей період я ходжу в художню школу й починаю намагатися освоювати ази мистецтва. У школі було все: і прогули, і невиконані домашні завдання, після чого я одержував в будинку пристойну порцію ременя. Незважаючи на це в другому й третьому класі я був круглим відмінником, старостою класу й мав свій особистий ключ від класної кімнати на випадок чого.
В 4-ом класі наступає чергова для мене радісна подія – мене приймають у спортгурт з плавання у басейн «Трубнік». Але отут з'являється інша проблема: « Як сполучати відвідування басейну й художньої школи?» Після довгих міркувань я все таки вибрав басейн. Хочу відзначити, що для плавання я мав гарні дані й у плині декількох років тренувань брав участь і посідав призові місця на міськіх й обласних змаганнях. Нажаль я не став майстром спорту, як мріяв.
В 95 році я перейшов у школу № 61 (ліцей), у якій провчився до 2002 року. Учителі ставилися до мене з довірою, бачили в мені відповідальну людину, знали, що до мене можна звернутися по допомогу, тому доводилося виконувати їхні прохання й доручення.
І от в 2002 році настає час вибору одержання вищого утворення. А мріяв стати я або інженером-конструктором, або хірургом. І в підсумку після написання рейтингу по математиці, я надходжу в Доннту на спеціальність «Підйомно-транспортні машини...». Також мені вдалося надійти в нинішню ДонНАБА на спеціальність «Теплогазопостачання й вентиляція». Після довгих роздумів мною було вирішено залишитися в Доннту.
В університеті, незважаючи на вагу студентського будня, було дуже цікаво й весело, тому що я зустрів тут багато нових друзів і унікальних викладачів, пари яких для мене проходили миттєво.
На третьому курсі переді мною стала необхідність вибору куратора і, відповідно, теми моєї науково-дослідної роботи. І от випадковим для мене образом моїм керівником стає професор кафедри ГЗТ і Л Грудачев А. Я., який запропонував мені зайнятися науковою (а пізніше магістерською) роботою з теми «Дослідження складових опіру руху й розробка засобів зниження енергоємкості стрічкових конвеєрів». І мені нічого не залишаеться, як погодитись з ним.
Досягнень мало, але можу віднести::
1. Особисті призові місця в 2003 році на 6-ий літній Універсіаді Донецької області з плавання
2. Щорічні виступи на конференції, присвяченої Дню Науки на кафедрі ГЗТ і Л
3. Одержання в 2006 році диплома бакалавра по своїй спеціальності
4. Виступу на Міжнародній конференції на кафедрі Гідравліки восени 2006 року
Однієї з моїх найближчих цілей є успішне закінчення взимку цього року університету, одержання диплома магістранта по своїй спеціальності. Після цього не погано було б знайти підходящу й гідну роботу, що влаштовувала мене не тільки матеріально, але й приносила мені творче задоволення. Надалі я б хотів завести свою родину, виховати нормальних дітей.
Що стосується далеких планів, я вважаю безглуздим що-небудь загадувати вперед, тому що мріям властиво не збуватися. Але як сказав один відомий учений: «Мрія – двигун здійснення». Спасибі, що відвідали мою сторінку!
| Автореферат | Бібліотека | Посилання | Звіт про пошук | Індівідуальне завдання |