Про себе: Середній бал в період навчання в університеті при вступі у магістратуру становив 4,92. Вільно володію російською, українською, англійською мовами. Маю досвід роботи в галузі розробки систем цифрової обробки сигналів та програмування. Захоплююся музикой.

Email: Happiness_Stuff@mail.ru

 Біографія:

         Я, Руденко Юрій Володимирович, народився 21 травня 1985 року в м. Макіївка Донецької області. Мої батьки: мати - Руденко Олена Іванівна, батько - Руденко Володимир Михайлович.

        Раннє дитинство згадую як період бурхливого вивчення усього навколо. Я був, м'яко кажучи, енергійним. Мене цікавило дуже багато чого – техніка, мистецтво, музика, іноземні мови. Саме в цей період я свої початкові вершини – перші акорди на фортепіано і гітарі, перша книга англійською мовою, перший розібраний назавжди магнітофон.

        Коли мені виповнилося сім років, я став учнем загальноосвітньої школи № 50, де вчився до одержання атестата про середню освіту. Шкільний період не блищить яскравістю подій і пригод. Як виявилося згодом – усі мої дні, повні кольором життя, тільки попереду...

        Донецьк. Таке сильне враження на мене пізніше не зробив жоден з обласних центрів нашої країни. Ще б пак, така величезна кількість зайнятих і торопливих, але в більшості - усмішливих і приємних людей я бачив до цього не часто, а якщо задуматися, - то це уперше. Навіть Ви ледве помітно посміхаєтесь, коли читаєте ці рядки.

        Один на один з великим і діловим містом я залишився уперше, коли приїхав визначати вищий навчальний заклад, що зможе допомогти мені втілити в життя мої мрії і прагнення. Чесно кажучи, я вже тоді знав, що цим вузом стане Донецький національний технічний університет. Я розумів, що індустріальний регіон прихильний у першу чергу фахівцям в області технічних наук, - це і вплинуло на вибір навчального закладу.

        За результатами рейтингових іспитів я був прийнятий на спеціальність «Автоматизоване керування технологічними процесами».  Студентське життя гостинно розкинуло для мене свої обійми. Перша лекція, нові знайомства, вир цікавої інформації, свіжі ідеї і постійний ритм нових вражень – усе це дозволило мені рости над собою і ставити все більші вимоги до своїх цілей і майбутнього.

        Серед досягнень початкового періоду навчання варто виділити мій перший музичний виступ у якості соло гітариста перед  аудиторією. Це був концерт на честь дня рідного факультету - «Энергомеханики і автоматизації». Спочатку зал зі сцени лякає своїм затишком, але потім – підбадьорливі та веселі вигуки знайомих і незнайомих голосів, перші мелодійні ноти моєї гаряче улюбленої електрогітари, рівний ритм гітари друга з іншого боку сцени – і ти вже почуваєш себе, немов займався цим усе життя. Це був незабутній досвід.

        До досягнень періоду навчання на старших курсах я хочу віднести вдалий вибір керівника і тематики науково-дослідної роботи і як наслідок - магістерської кваліфікаційної роботи. Моїм науковим керівником є Маренич Костянтин Миколайович. Він займається рішенням наукових і практичних задач в області автоматизації електропривода. Ця тематика стала для мене цікавою, оскільки сучасні системи автоматизованого електропривода вимагають наявності у своєму складі інтелектуальних модулів керування, для побудови яких необхідний сугубо творчий підхід. Я планую в майбутньому присвятити свою технічну професійну діяльність науці в області автоматизованого електропривода й автоматизованих систем керування.

        По закінченні четвертого курсу за результатами випускних державних іспитів я одержав диплом бакалавра з відзнакою, після чого вирішив продовжити подальше навчання в магістратурі.

        Тема моєї магістерської кваліфікаційної роботи – «Дослідження процесів у регульованому асинхронному двигуні шахтного стрічкового конвеєра і розробка пристрою автоматичного керування параметром швидкості». Метою роботи є підвищення ефективності експлуатації електропривода на основі наукового обґрунтування раціональних параметрів керування в режимі пуску і сталого руху шляхом розробки технічних засобів автоматизації. Дана тема є актуальної на сьогодні, оскільки простота й поширеність систем конвеєрного транспорту вимагає впровадження технологій, що сприяють підвищенню ефективності їхньої роботи в цілому.

     Мої плани на перспективу - заснувати свою власну науково-виробничу фірму, а поки - я тримаю цей шлях. І головним у житті залишається... саме життя. Воно - казка. Побачимось в майбутньому.