Рис1. - Анімірованний малюнок столбової системи розробки ( Кількість кадрів 6, кількість півторів 9 )

      1.Потужність пласта. На пластах дуже тонких и тонких використовують сплошну систему розробки, а на пластах середньої потужності і потужніх – стовбову або комбіновану систему розробку. Даний проектований пласт m₅^1В складної будови, складающийся з двух вугільних пачек потужністю 0,7 м – верхня, 0,35 м – нижня і прошарку породи потужністю 0,02 м, і корисної потужноті пласта складає 1,03 м, а виймаєма, для діючих виймаємого участка – 5-й пiвнiчної лави – 1,15 м. У зв'язку з цим, що використовують в якостi засобiв кріплення і керування покрівлею в очистному забої механізірованого комплексу КД-90 першого типорозмiра, було прийнято рішення призводити виїмку слабких порід почви на величину 0,1м.

      2.Кут падіння пласта сприяє на выбор направления подвигания очистного забоя. Коли кут падіня знаходиться в діапазоні 10-12 градусів, потрібно використовувати направлення подвигання очистного забоя по падіню пласта (в бремсбергових участках шахтного поля), крім пластів потужністю больше 2,0 м и слабких вугіллях,і по восстанню пласта (в уклонних участках шахтного поля), крім пластів з великим водопритоком в лаву – білше 5 м3/г із-за можливого ускладнення рабіт. Так як кут залігання порід, що вміщує вугільний пласт m51в, складає 10 градусів, то можливо використовувати вищеописані способи при погоризонтном способі підготовці шахтопласта. Але метою є доработка запасів залишившейся частини шахтного поля, запаси які вже підготовлені за допомогою уклонів по етажному способу підготовці, то приймаю направлення підвигания очистного забоя -по простиранню пласта.

      3.Глубина ведіння робіт сприяє на ефективність подтримання вироботок за лавою або в зоні її вливу, на можливість повторного використання виработок при комбінірованій системі розробки і на вибір способу охорони участкових виработок. На данный момент часу ведення гірничих рабіт по пласту m₅^1В, глубина розташування откаточного штрека 5-й північної лави складає 630 м при позначці поверхні землі “+180 м”.Остання глубина у нижній технічної границі шахтного поля складає 835 м. Таким чином, при слабких породах що вміщує вугільний пласт треба або використовувати стовбову систему розробки с розтащуванням виработок в массивє вугілля до ведення очістних робіт і погашенням їх за проходом лави, або сплошну систему розробки «лава–поверх» з охороною участкових виработок бутовими полосами услід за проходом лави. Також можливий один із варіантів комбінації розглянутих систем розробки.

      4.Характеристика порід що вміщує вугільний пласт. При слабких порід що вміщує почву пласта рекомендують використовувати сплошну систему розробки зі спеціальними способами охорони вийммальних виработок. При стовбовій системі розробці потрібно або спочатку проводити виработки з прісечкою лише пучащі слоя порід почви, або більшій його частині (при цьому планіруємо подняття залишившейся частині слоя не повинно перевищувати максимально допустимого рівня для використовуємих в виймальних виработках зособів транспорта), або проводити засоби по недопущенню підняття порід выще допустимого рівня. При слабких породах кровлі пласта виймалні виработки, при їх тривалому нахожденні в зоні впливу гірничих рабіт, можливе втратити свою працездатність із-за втрати податливості крепі і вихода її із строю у результаті перевищення можливмх зсувів порід кровлі над метою податливості кріпи, встанновленій в виработкі. Вміщающі же породи пласта m₅^1В як кровлі так і почви відносят до порід середньої стійкості (породи безпосередньої кровлі – сланець песчаний потужністю 10 м і міцністю по шкале професора М.М. Протодьяконова f=4; породи основної кровлі – песчаник потужністю до 10 м и міцністю f=6, відносят до категорії легкообрушаемих; породи безпосередньої почви – сланець песчаний потужністю 0,7 м і міцністю f=4 (середньої стійкості); нижче в основній почві пласта залегає крепкий песчаник потужністю 8,0-20,0 м і міцністю f=7).

      5.Міцність вугілля впливає на вибір засобів виймання вугілля в очистному забої і на напрям подвигання очистного забоя при роботі лав по падінню-восстанню пласта. Так як вугілля пласта слабий, а вміщающі же породи і наявність гірничо-геологічних нарушень не дозволяють використовувати виймання вугілля за допомогою стругових устаткувань, то в очистному забої використовують механізірований комплекс з узкозахватним виймальним комбайном. Як було вище сказано , направлення подвигання очистного забою принято по простиранню пласта.

      6.Обводнйонність пласта негативно сприяє на роботу очистних і підготовчих забоїв при підвиганні їх по падінню пласта. Пласт m₅^1В обводнйон, але це не сприяє на роботу очистних и подготовчих участків, так як направлення виймання і підвигання провадится по простиранню пласта, а проведення виймальних вироботок здійснюється по напряму з уклоном в сторону наклонних вироботок для стікання води.

      7.Схильність вугільня к самовозгоранню.

      8.Небезпека пласта по раптовим вибросам вугіляя і газа.

      9.Небезпека шару по гірським ударам. Пласт m₅^1В відносять до категоріі безпечних пластів по раптовим вибросам вугіляя і газа і безпечним по гірничим ударам, але, небезпечен по взривам вугільної пилі.

      10.Газообільність виймалного участка в цілому і метановиділення із пласта і виробленого простору на виймальном участці в цілому. При высокій очікуванні метановиделенні на виймальному участці можливо зниження очікуваного рівня добичі по газовому фактору. Цьому доцільно в таких випадках використовувати найбільш раціональну систему розроботки, які дають можливість збільшити навантаження на лаву по газовому фактору – комбінірованної с прямоточним провітрюванням, подсвіженням ісходящої струї повітря із лави і виводом її на вироблений простір. Шахта «Добропільска» ГПДУ «Добропільєвугілля» відносять до сверхкатегої по виділенню газа метана, т.ч. з відносним метановиделенням больш 15 м3/т.

      11.Гипсометрiя пласта сприяє на використання засобiв транспорта корисних копалин вiд очистного забоя. При складнiй гипсометриi використовують откатку добутої гірської масси в вагонетках за допомогою електровозiв, а при спокiйнiй – транспорт вугiлля конвейєром.

      12.Нарушеннiсть розроблюємого участка шахтопласта. В нарушенних гiрничо-геологiчних разривiв нарушеням участках пласта доцiльно використовувати стовбову або комбiнiрову систему розробки на базi стовбових для можливого виявлення зон нарушення порід. При сплошній і комбінірованній на базі сплошної системи разробки такої можливості немає.

      В якості першого варіанта системи розробки, принято до розгляду, візмемо комбініровану систему розробоки столбової зі сплошною зображену на малюнку 2

Рис2. - Комбінірована система розробоки стовбової зі сплошною з пластовим розташуванням вироботок

      В якості альтернативного варіанта системи розробки викоритяємо – комбініровану систему розробки стовбової зі сплошною з прямоточним провітрюванням на участці, виводом ісходящої із лави вентіляційної струї на виробленний простiр і подсвіженням її на конвейерному штреку, охороною конвейерного штрека за проходом лави – бутової полоси і проведенням вентіляційного штрека знову за лавою з відставанням від неї впрісечку до конвейерного штреку верхнього поверха,зображеного на малюнку 3

Рис3. -Комбінірована система розробки столбової зі сплошною з проведенням вентіляційго штрека впрісечку до откаточого штрека

Для порівняння пропонуємих систем розробки і вибіра найбільш доцілного варіанта для даних гірничо-геологічни умов, спираючись на результати рішення по способу охорони участкових вироботок, зробимо висновки, що даний варіант повторного використання конвейєрного штрека в якості вентіляційного з охороною вироботки за проходом очистного забоя экономически выгоднее, чем проведение вентиляционного штрека вприсечку к выработанному пространству.       Вибір доцільного варіанту системи розробки за допомогою складання і рішення економіко-математичної моделі дозволяє заключно зробити висновок кращого для данних умов варіанта системи розробки.       Для зрівняння цих двух варіантів і вибіру найбільш доцільного треба скласти і вирішити економіко-математичної модель (ЄММ), враховуючі втрати на проведнния вироботок до, підтримання вироботок R, и транспорт корисног копалин G, загальний вид якої представлен вираженням:      С – удельні затрати, грн/т;      Z – запас вугілля, т.      Після розрахунку (ЄММ) можливо впевненитись, у тому ,що перший варіант системи розробки: комбінірованая стовбова зі сплошною з виїмкою одинарними лавами по простіру пласта з прямоточним провітрюванням на виїмочном участці, з виводом ісходящої із очистного забою струї на вироблений простір і підсвіженням її на конвейерном штреці, з повторним використанням конвейерного штрека в якості вентіляційного і охороною його за проходом лави за допомогою штучного охоронної споруди, найбільш доцільна для данних гірничо-геологічних умов.   Використання можливостей JavaScript!     На цiй сторiнцi представленi розрахунок формул з використанням Java Script.     В якостi приклада розрахуємо ступiнь пучiння почви виробитки, яка дає велике значення на стан виработки для попереднього вибору способiв i засобiв подтримання виработки.Визначаємо по формулi: где: Hp - глубiна залiгання виработки, м; Rn - мiцнiсть що вмiщує породу, МПа; Введiть значення: глубина залiгання виработки: мiцнiсть що вмiщує породу:     Результат роботи скрипта:     Ступiнь пучiння почви виработки по вашим данним складає: Приведемо можливу ступiнь пучiння почви по розрахованому критерiю пучiнню: Для Hp =650м: Если 14 < Кn ≤ 15 - це пучащi почви, потрiбно використовувати пiдривку почви спецiальними агригатами або проводити заходи по усуненню пучiнню почви. Для Hp =830м: Якщо 18 < Кn ≤ 20 - це слабопучащi почви, якi не потребують постiйного контроля над собою а заходи по усуненню пучiнню, провадитися без розрахункiв. Список використанної лiтератури: 1.   Технология подземной разработки пластовых месторождений полезных ископаемых. Учебник для вузов. Д.В.Дорохов, В.И.Сивохин и др. Под общей ред.Д.В.Дорохова. - Донецк, ДонГТУ. - 1997. - 344с; 2.   Указания по рациональному расположению, охране и поддержанию горных выработок на угольных шахтах СССР. – Л.: ВНИМИ, 1986. – 222 с.; 3.   Задачник по подземной разработке угольных месторождений. Учебное пособие для ВУЗов/Сапицкий К. Ф., Дорохов Д. В., Зборщик М. П., Андрушко В. Ф. – 4-е издание. М.: Недра, 1981. – 311с.; 4.   Производственные процессы в очистных забоях угольных шахт /И.Ф. Ярембаш, В.Д. Мороз, И.С. Костюк, В.И. Пилюгин. – Донецк, РИА ДонГТУ, 1999. – 120 с.; 5.   И;Производственные процессы в очистных забоях угольных шахт /И.Ф. Ярембаш, В.Д. Мороз, И.С. Костюк, В.И. Пилюгин. – Донецк, РИА ДонГТУ, 1999. – 120 с.; 6.   Правила безопасности в угольных шахтах. – К.: 1996. – 421с.;