Мірошкін Олександр Миколайович

Факультет:

Обчислювальної техніки та інформатики (ФОТІ)

Спеціальність:

Системне програмування (СП)

Науковий напрямок:

Синтез та оптимізація пристроїв керування

Керівник:

Баркалов Олександр Олександрович

Назва теми випускної роботи:
"Синтез та дослідження композиційних мікропрограмних пристроїв керування з базовою структурою"

Контакти:       MiroshkinAN@gmail.com          297-906-641

        Середній бал під час навчання в університеті 4,98.
        Вільно володію російською, українською мовами. В обсязі, достатньому для читання і переписування, володію англійською мовою.
        Маю досвід розробки проектів моделювання апаратури мовою VHDL, систем реального часу в рамках навчального курсу; програмування мовами C, Pascal, Assembler, Prolog, HTML, JavaScrіpt, VHDL та іншими.

        Народився 1 липня 1985 року в місті Макіївка Донецької області, Україна. Батько - Мірошкін Микола Павлович, 1952 р.н., металург з досвідом; мати - Мірошкіна Надія Іванівна, 1956 р.н., економіст. Перший рік мого життя пройшов під дбайливим доглядом матері та бабусі. Рано почав розмовляти, чим дуже тішив рідних. Безтурботне дитинство крім сім'ї проходило у таких закладах, як дитячий садок. Вже у тому віці проявляв схильність до самостійності. Не відчував нездоланного прагнення бути разом із своєю групою. Особливий досягненням став той факт, що перше слово я написав приблизно у три роки. Вихователь дитячого садку був просто у захваті. Іншим моїм досягненням стало те, що вже у першому своїм слові я допустив першу помилку. По досягненні семи років я пішов до першого класу школи №64 міста Макіївки.

        Мій шкільний період умовно поділяється на три періоди.
        Перший почався у 1992 році. Він пов'язаний з іменем Малихіної Ніни Андріївни, мого першого класного керівника. Вона розповідала нам усілякі цікавості та відповідала на наші запитання, чим поступово давала нам початкове навчання. Треба зауважити, що я потрапив до класу з експериментальною програмою навчання. За два роки нам обіцяли надати трирічну програму. Із особливих досягнень можна виділити мої успіхи в освоєнні швидкого читання. Проявляв інтерес до занять музикою, математикою.
        Другий період мого навчання у школі охоплює період з п'ятого по дев'ятий класи. Навчання давалось легко, без особливих зусиль з мого боку. Існувала певна закономірність: більш важкі предмети засвоювались мною легше. Вже з п'ятого класу на різних контрольних роботах в нашому класі роздавали завдання не двох варіантів, як це звичайно буває, а трьох - першого, другого та третього (підвищеної складності), який завжди діставався мені. Починаючи з сьомого класу, я приймав участь у шкільних та районних олімпіадах. Спочатку з математики, а у восьмому класі з фізики, хімії, англійської мови, біології. Займав призові місця. Захоплювався спортом: шахами, але здебільшого - баскетболом. З баскетболу у складі шкільної команди зайняв друге місце у міських змаганнях, а з шахів - перше. При обиранні подальшого місця навчання необхідно було врахувати моє прагнення до вивчення технічних предметів. Вибір пав на Ліцей №1 із загальноосвітньою школою №61 міста Макіївки, куди я поступив у 2000 році.
        Третій етап мого шкільного навчання пов'язаний з Ліцеєм, у якому моїм класним керівником була Демиденко Ірина Петрівна, за що їй велике спасибі. Як меня здалося, я без особливих труднощів увійшов до колективу технічного тоді 10-А класу. Навчання тут дуже відрізнялось від навчання в моїй попередній школі. Алгебру та геометрію я полюбив ще більше. У цьому заслуга Расторгуєва Миколи Григоровича, Викладача з великої літери. Приймав участь в районній олімпіаді з хімії. У результаті перші чотири місця зайняли учні нашого класу, третє з яких зайняв я. Необхідно відзначити і доробок інших викладачів. Тільки у десятому класі (!) я почав вивчати інформатику. За два роки навчання у нас було чотири викладача, тому цю науку, можна сказати, я освоював самостійно.

        Через деякий час з'явилась потреба обирати спеціальність та навчальний заклад, в якому буду навчатись. По поводу другого особливих труднощів не виникло, було обрано Донецький національний технічний університет (ДонНТУ). По-перше, це учбовий заклад IV рівня акредитації з відомим іменем не тільки на території України, а й за її межами. А по-друге, мої батьки отримали дипломи цього університету за металургійним напрямком. Що стосовно обирання спеціальності, моїм бажанням було пов'язати її з обчислювальною технікою. Після довгих міркувань мною була обрана спеціальність СП - системне програмування.
        У лютому 2002 року, 16 числа я писав математичну олімпіаду у Донецькому інституті штучного інтелекту (ДонІШІ), де з результатом у 93 бала із 100 зайняв третє місце з правом зарахування до інституту після співбесіди. Але головна ціль була ще попереду. Вже наступного дня я писав рейтинговий іспит до ДонНТУ. За результатами трьох турів іспитів, я потрапив до десятки та бів зарахований на перший курс на бюджетне місце. Так почалось моє навчання в університеті.
        В період навчання в університеті хотілося б відзначити високу оцінку моїх знань викладачами кафедри Електронних обчислювальних машин (ЕОМ). Завжди проявляв наполегливість у вивченні профілюючих предметів. До загальноосвітніх предметів, таким як соціологія, психологія, культурологія відношусь досить скептично через їх неоднозначність та, на мій погляд, недовідність.
        У стінах університету продовжував займатись спортом, грав за збірну факультету. Правда, без особливих досягнень.

        Моя магістерська робота має назву "Синтез та дослідження композиційних мікропрограмних пристроїв керування з базовою структурою в базисі стандартних ВІС". Вона присвячена синтезу пристроїв керування. Існує велика кількість архітектур та методів синтезу. У моїй роботі розглядаються деякі з них, та приводиться їх порівняльний аналіз. Докладніше з роботою можна ознайомитись у розділі "Магистерская работа".
        Керівником роботи є Баркалов Олександр Олександрович, професор кафедри ЕОМ ДонНТУ. Один з напрямків його діяльності пов'язаний з розробкою пристроїв керування. Його наукова діяльність охоплює і такі напрямки, як мікропрограмні автомати на програмувальних логічних інтегральних схемах (ПЛІС), системи на кристалі, підсистеми автоматизованого проектування пристроїв керування на великих інтегральних схемах (ВІС), орієнтованих на VHDL.
        Я вважаю, що обраний мною напрямок буде актуальним та затребуваним вже у недалекому майбутньому. Пов'язано це з автоматизацією всіх галузей промисловості, у тому числі і транспорту, де розробка та запровадження пристроїв керування з недавнього часу набуло дуже широкого використання. Запропоновані у роботі методи синтезу повинні забезпечити економію апаратурних витрат, тому будуть затребувані не тільки з науковою точки зору. До моїх планів на майбутнє входить продовження розробки цього напрямку наукової діяльності у аспірантурі кафедри ЕОМ.