Сухінін Дмитро Вадимович

АВТОБІОГРАФІЯ Сухінін Д.В.

Дитячі роки

     Як всі нормальні люди населяючі нашу чудову планету "Земля" у мене є дата народження, а саме 14 травня 1985 року, точного часу на жаль не скажу, пам'ятаю що після півночі, та і взагалі це не важливо я думаю. Після мого народження в сім'ї стало весело і цікаво. Малюк не давав ні кому спати і постійно кричав і на щось скаржився, батькам залишалося заспокоювати, чекати і сподіватися на те, що це коли - то закінчиться. І дійсно по закінченню деякого проміжку часу малюк перестав волати і почав задавати купу питань :"Що? і як?, чому? і навіщо? ", не відомо що було гіршим, чи то крики в дитинстві, чи то купа питань в дитинстві. Добре батьки терплячі попалися і давали на всі божевільні питання зрозумілі і повні відповіді. Малюк був цікавий не тільки в своїх питаннях, але і у всьому що торкалося пристрою його іграшок. Практично все що носило назву - Іграшка, піддавалося ретельному розбиранню і дослідженню, якщо розбирання було цікавим, то після неї намічалася і збірка дрібниці. Проте не все що розбиралося і збиралося мало такий же первинний вигляд і взагалі могло їздити. Після того, як всі іграшки були розібрані, малюку стало нудно удома і його вирішили відправити до школи.

Шкільні роки

     У школу № 6 м. Дзержінська був відправлений 1 вересня 1993 року, як вважається з великим на той час портфелем, забитим купою шкільного приладдя і першою улюбленою книжкою - 'Буквар'. Паралельно, мене записали в музичну школу в клас фортепіано. У 1996 році мені стало не цікаво вчиться в школі №6 і я був переведений в елітну школу №3. Чому то шкільні роки пролетіли досить таки швидко, як мені здається. За час навчання було зіпсовано купа різних зошитів, ручок, витерті кілограми крейди і списані квадратні метри шкільних дошок. У цей же самий час було придбано але не як речі а як цінніше в житті - це друзі і знайомі. Взагалі в школі було веселе, але вже знову починало набридати і ставало нудно. І ось в той самий момент, коли вже стало зовсім не охота вчиться в школі, тут як тут стукнули випускні іспити. Пройшли вони досить таки успішно і був я нагороджений ЗОЛОТОЮ МЕДАЛЬКОЮ, але не шоколадної, як покажеться вам на перший погляд, а найсправжнісінькою і головне що дуже чесно зароботаною. Після здачі іспитів стало питання про те, чим же я займатимуся в майбутньому.

Студентські роки

     А займатися я вирішив програмуванням всього на світі, чому то я вирішив що це моє і думаю що не помилився. Отже в 2002 році намагаюся поступити на факультет 'Обчислювальної техніки і інформатики' на спеціальність 'Комп'ютерні системи і мережі' і ви знаєте у мене це виходить. У цьому ж році я є вже не випускником школи, а повноцінним абітурієнтом ДонНТУ. Почекавши трошки часу і склавши перші іспити і закінчивши перший семестр плавно переходжу в статус студента. Далі йде веселе життя в університеті і гуртожитку, ось важко дати відповідь, де цікавіше?. У 2006 році складаю державний іспит за фахом і вирішую продовжити навчання і намагаюся перейти в статус Магістра. На даний момент продовжую вчитися, вибравши тему для магістерської роботи - 'Розробка мультимедійного серверу ДонНТУ ', керівником якої є доцент Анопрієнко А.Я

Планы на майбутнє

      Після закінчення університету всю свою енергію направлю на пошуки хорошої роботи і на самоосвіту і вивчення нового у сфері програмування під Інтернет. Поза сумнівом хотілося, щоб робота була пов'язана саме з написанням програм під Інтернет або ж з адмініструванням мереж, що так само є цікавою сферою вивчення для мене. На даний момент є три готових сайти: www.nagoru.ru,www.prof-style.com,www.cargoservicecompany.com з яких третій працює вже давно й два тільки відкрилися й находяться в тестовому режимі.