Кулінченко Вікторія Олександрівна

Автобіографія

Головне

Середній бал у період навчання в університеті складае 4,63. Вільно володію рідними мовами (російська та українька). В обсязі, достатньому для читання, володію англійською мовою. Маю досвід роботи у сфері землевпорядкування. Виховую сина. Люблю читати, готувати, подорожувати.

Я народилась 6 січня 1984 року, напередодні великого християнського свята - Різдва Христова. Мене назвали чудовим ім'ям - Вікторія, що за латиною означає - Перемога. Я народилася, зросла, да й досі мешкаю у місті Макіївка Донецької області.

Моя родина

Моя мати, Черняєва Лідія Василівна, дуже чуйна і добра людина. За фахом мати кравець, і вона гарний фахівець своєї справи. В неї виключний художній смак, який, я сподіваюся, перейшов і до мене.

Мій батько, Черняєв Олександр Іванович, працює у шахтобудівельному правлінні №5 м. Макіївки заступником начальника ділянки. Він справжній інтелектуал. Своєю любов`ю до читання я зобов'язана саме йому. З самого малка тато навчив мене любити природу. Я досі з тремтінням згадую, як я, ще маленька дівчинка, гуляла з ним у місцевому парку. Під час наших прогулянок я дізнавалася від батька багато цікавого. Він розповідав мені про кожну рослинку та комаху, яку ми бачили.

Я вдячна своїм батькам за любов. Вони завжди допомагають та підтримують мене. У свою чергу я намагаюсь виправдовувати усі їх сподівання й очикування.

Ще одна рідна людина, яка зіграла важливу роль в моєму вихованні - це бабуся. Нажаль, її вже з нами немає, але я на все життя зберегу світлі спогади про неї. Саме бабуся, Степенко Уляна Яківна, займалася моїм вихованням. Коли я була маленькою дівчинкою, я завжди із захватом слухала її чудові добрі казки.

Дошкільні роки

У дитинстві я була дуже активною, непосидючою і розумною дитиною.
Свої дошкільні роки я пам'ятаю дуже смутно. Пам'ятаю, що до дитячого садка ходити мені дуже не подобалось. Мабуть тому, що там мене примушували їсти і спати, чого я край не любила робити. Та й ходила туди я лише 3-4 місяці, тому що часто хворіла, і батьки були змушені мене забрати звідси. Але попре це, моє дошкільне дитинство проходило дуже бурхливо. У нашому дворі не було такого дерева (сходинки, паркану) на яке я б не залізла!

Шкільні роки

У 1990 році я пішла до першого класу ЗШ № 22 м. Макіївки. Моїми улюбленими предметами у початкових класах були «Читання» і «Природознавство». У шкільні роки у мене було дуже багато захоплень. У яких тільки гуртках я не займалась! Бабуся водила мене на малювання, на спів, на танці, до театрального гуртка, на гімнастику, акробатику, до гуртка англійської мови. У більш дорослі роки моїм захопленням були читання та вивчання іноземної мови. У школі я навчалася добре, хоч і ніколи не була відмінницею. Часто брала участь й перемагала у шкільних олімпіадах з точних дисциплін. На районних олімпіадах з біології двічи займала друге місце. Також перемагала у шкільній і брала учась у районній олімпіаді з англійської мови. Крім цього я була гравцем шкільної команди «Що? Де? Коли?».

Університет

Безтурботливі шкільні дні проминули дуже швидко, і переді мною постали вже дорослі питання: «Ким бути? Куди піти навчатися?» Мені дуже хотілося мати цікаву професію, яка б дозволила мені максимально самореалізуватись. Випадково я дізналася, що у Донецькому тоді ще Державному Технічному Університеті з'явилася нова спеціальність «Землевпорядкування та кадастр». Ця спеціальність, яка становить з себе деяку суміш технічних, комп'ютерних, юридичних і економічних предметів, мене дуже зацікавила. Тому в 2001 році я пішла до Технічного Університета, щоб скласти іспити і стати його студенткою. Моя мрія здійснилася. 1 вересняя 2001 року я почала своє навчання у ДонНТУ. Мене дуже вразили і перші лекції, і семінари, і лабораторні роботи. Навчатися мені сподобалось. Вчитися було нелегко, але я мужньо перенесла всі негараздии першого курса, закінчивши його лише з однією четвіркою (усе іншее на «вдмінно»). Своїм досягненням за час навчання в Університеті я вважаю свій перехід з повного контракту на бюджетную форму, який відбувся за результатами 1-го року навчання. Також я брала участь у міжвузівській конференції з права у 2002 р., у конференціях присвячених Дню Науки на кафедрі «Геоінформатики та геодезії» в 2004, 2006 рр. В Університеті я здобула не тільки знання, але й багато друзів.

3 жовтня 2003 року трапилася дуже важлива подія в моєму житті - я вийшла заміж за свою кохану людину, Кулінченко Дениса Володимировича, а 9 листопада 2004 року у мене народився син - Кирило. Тому 2004-2005 навчальний рік я провела в академічній відпустці, виховуючи сина. Це був важкий, але в теж самий час цікавий і, безумовно, найщасливіший період мого життя!

1 вересня 2005 року я продовжила навчання на четвертому курсі. Першу сесію після академічної відпустки я навіть не здавала, за результатами модульних перевірок у мене були всі п'ятірки.

Після четвертого курсу я пройшла 3-х місячну виробничу практику в місті Макіївка на підприємстві «ООО ГПТЮУ «Реєстратор». Тут я познайомилася зі своєю спеціальністю в реальному житті і ще раз переконалась у тому, що не помилилася в обраній професії.

В процесі навчання в ДонНТУ я отримала знання та досвід праці з мовами програмування та програмними пакетами:

• AutoCad;
• ArcView;
• MathCad;
• SQL;
• Pascal;
• Delphi;
• HTML;
• Microsoft Office: Word, Excel и Power Point.

Темою моєї магістерської роботи було обрано «Дослідження технологій дистанційного навчання студентів за курсом «Кадастр». Ця тема була обрана за двома причинами. По-перше, дистанційне навчання має в наш час велику перспективу. Мені хотілось би зробити свій внесок у розвиток цього напрямку в своїй галузі. По-друге, під час навчання за своїм фахом, я зіткнулася з нестачею літератури по багатьом предметам. Тому я вирішила у своїй роботі зібрати і систематизувати знайдений мною матеріал за дісципліною «Кадастр» та обробити його з позицій дистанційного навчання.

Плани на майбутнє