Магістр ДонНТУ Баранова Світлана Сергіївна

Середній бал у період навчання в університеті: 4,97. Вільно володію російською й українською мовами. В обсязі, достатньому для читання й переписки, володію англійською мовою.
Маю навички роботи з операційними системами MS DOS, Windows 98/2000/XP.
с мовами програмування C, C++, C++ Builder, Delphi, Visual Basic.
засобами роботи з базами даних - Access, Visual FoxPro, SQL Server; пакетами MS Office 97/2000/2003, BPwin, ERwin, NetCracker, MathCAD, Matlab, графічними пакетами Flash, Corel, Photoshop. Знайома з 1С.

Біографія

Дитинство

Я народилася 25 січня 1985 р. у місті Донецьку в родині Баранових Сергія Вікторовича і Тетяни Володимирівни. Що стосується дитинства - то воно було яскравим й безхмарним, оточеним турботою й любов'ю. У дитячий садок я ходила із задоволенням, і навіть часто не хотіла уходити додому по вечорах. Але в 1990 р. моє безтурботне дитинство закінчилося: народилася сестра Оля, мама пішла в декретну відпустку й відразу ж зайнялася моїм духовним розвитком - відправила займатися танцями в будинок культури ім. Леніна і музикою в школу-студію при Донецькій консерваторії.

Школа

В 1991 р. я пішла в перший клас ЗШ №83 м. Донецька. Моїм першим шкільним учителем була Приходько Людмила Миколаївна, турботливий і уважний педагог. Я вчилася однаково добре по всіх предметах, переваги з'явилися в старших класах - захопилася біологією, і, напевно, аж до 9 класу збиралася йти вчитися на біологічний факультет (мріяла займатися генетикою). Напевно, величезний вплив на моє захоплення зробила учитель біології Піскунова Олена Вікторівна. Чесно говорячи, я дотепер нечасто зустрічала людей, настільки захоплених (і, головне, тих, що вміють захопити інших) своєю професією.

Ліцей "Інтелект"

1999 р. - переломний у моєму житті. Після 8 класу я вирішила вчитися в ліцеї при Донецькому інституті штучного інтелекту. Чому саме туди? Швидше за все, просто хотілося спробувати свої сили. Спочатку вибрала єкономічний клаcc, але побоялася великого конкурсу й віддала документи в інформатико-математичний. Відразу хочу сказати - ні на мить не пошкодувала про це! Спочатку було дуже важко (моя школа була відверто "слабенькою" і по деяких дисциплінах не давала навіть базових знань). І якщо математика ніколи не викликала в мене труднощів, то з гуманітарними дисциплінами (особливо з англійською мовою) довелося важко. Але саме в ліцеї я одержала уроки "школи життя" - навчилася ставити перед собою цілі й досягати їх. За це величезне спасибі куратору нашого класу Катановій Інні Вікторівні. Ця людина буквально заряджала своєю енергією, життєрадісністю, оптимізмом і цілеспрямованістю. Ще хотіла б написати про нашого викладача математики Крадинова В’ячеслава В’ячеслововича. Він навчив нас любити математикові й показав, який це може бути цікавий предмет. У ліцеї я брала участь в олімпіадах по математиці, хімії, біології, а також у конкурсі наукових праць по фізиці. Звичайно, життя в ліцеї не закінчувалася тільки навчанням і олімпіадами, і всі труднощі затьмарювало яскраве "позакласна" життя. Практично кожен день закінчувався різними репетиціями й підготовками до різних свят, які змінювали один одне - від Першого вересня до Останнього дзвінка.

Університет

Коли прийшов час обирати вуз, великих коливань не було. Єдиним вузом Донецька, у якому я хотіла вчитися, був Технічний Університет. Ну а єдиним факультетом у цьому вузі - Факультет комп'ютерних інформаційних технологій і автоматики. А от спеціальність вибирала довго. Спочатку вибрала Телекомунікаційні технології, потім спеціальність Системи керування й автоматика. Але коли прийшов час здавати рейтинги, то побачила, що на ці спеціальності треба здавати фізику, а на АСУ - інформатику. Я вважала, що з інформатикою в мене набагато краще, ніж з фізикою - і не помилилася.
І от в 2002 році я стала студенткою Донецького технічного університету, спеціальності Інформаційні управляючі системи й технології. Тепер, по закінченні п'яти років, я із упевненістю можу сказати, що не помилилася у виборі. Ну а підтвердити це може той факт, що молодшій сестрі я порадила вчитися на моій спеціальності. Як зараз пам'ятаю перші дні навчання в університеті - всі було дуже незвично - наш ліцей був маленький, усе один одного знали, а тут стільки людей! Навчання в ліцеї дисципліновувало, тому й в університеті не виникало ніяких труднощів у навчальному процесі. Якщо чесно, коли я здала першу сесію на відмінно, то вважала це випадковістю та удачею.
Студентські роки пролетіли швидко, і мені вони запам’ятаються тим, що я знайшла нових друзів, одержала важливі знання й досвід. Після четвертого курсу я отримала червоний диплом бакалавра комп'ютерних наук. Маючи досить високий середній бал, вирішила продовжити навчання у магістратурі.
Моїм науковим керівником є кандидат технічних наук, доцент кафедри АСУ Телятніков Олександр Олегович. Тема моєї магістерської роботи - "Динамічна оптимізація розподілу даних вузлами обчислювальної мережі"- є дуже актуальною в цей час у зв'язку зі стрімким зростанням і розвитком інформаційних систем. На сьогоднішній день технології систем керування розподіленими базами даних досягли того рівня розвитку, коли на ринку вже є досить розвинені й надійні комерційні системи. Але в той же час сьогодні існує проблема підвищення ефективності функціонування розподілених баз даних. Дана тема досліджується на нашій кафедрі досить давно й значний внесок у її розвиток вніс мій науковий керівник.

Плани на майбутнє

Чесно говорячи, плани на далеке майбутнє (а тим більше розповідати про них) не люблю. Ну а в найближчому майбутньому планую успішно захистити магістерську роботу, одержати диплом, ну й звичайно зробити успішну кар'єру, застосувати накопичені знання й реалізувати себе. Для цього я готова завзято працювати, і це мене не лякає.
Крім того, у планах на майбутнє у мене обов'язковими пунктами є:
1. Зайнятися вивченням англійської мови
2. З'їздити до Праги.
3. Купити машину :-)