Факультет: Компьютерних Інформаційних Технологій та Автоматики (КІТА)
Спеціальність: Информаційні Управляючі Системи (ИУС)

Про себе:

З величезним інтересом і задоволенням закінчив бакалаврат, одержавши диплом із середнім балом 4.78. Навчання в магістратурі продовжує бути для мене не менш захоплюючим. Володію мовами програмування C++, Delphi, Visual Basic, Assembler; математичними пакетами MatLab, MathCAD; пакетом проектування Компас; СУБД SQL-Server, FoxPro, MS Acess; графічними пакетами Corel Draw, Photoshop, Flash та іншим.

Дитинство:

Народився 11 травня 1985 р. у залізничній лікарні м. Донецька. Моя мама - Гуржий Галина Віталіївна, батько - Гуржий Олександр Сергійович.

Дитинство пролетіло швидко й непомітно, залишивши незначну частину спогадів. У ранні роки моїм вихованням займався старший брат Сергій, який мене дуже полюбляв. І що саме цікаве, йому це з легкістю вдавалося - досить було кинути один погляд, і така неслухняна дитина як я, відразу заспокоювалася. Брат був дуже майстровитим і працьовитим, дуже любив техніку, особливо мотоцикли. Пам'ятаю, одного разу, взяв мене з собою в гараж, посадив у коляску, а сам мотоцикл ремонтує. А я просидів цілий день, дивився на нього, і слова не сказав, не заплакав - цікаво адже! Брат любив відводити й забирати мене із садка, брати із собою погуляти, незважаючи на нашу 11-літню різницю у віці.

Моїм вихованням активно займалася мама, тому, коли в 1992 році, у віці 7 років, я став учнем 1-в класу ЗОШ №58 м. Донецька, я вже вільно й з легкістю читав, писав друкованими літерами, знав латинський алфавіт.

Шкільні роки:

Моїм першим учителем, як й у мого старшого брата, стала Лідія Іванівна Антонова - досить строга й вимоглива людина, але в той же час даюча величезну базу знань, як навчальних, так і життєвих. Вона мене перевчила писати лівою рукою, за що я їй дуже вдячен. Вцілому, 3 роки життя з нею пролетіли швидко й захоплююче. Потім пішов в 5-й клас. Радянського союзу в той час вже не стало, мама шукала альтернативні способи заробляння грошей, стала приватним підприємцем, тому вже не могла приділяти час моєму вихованню (до речі, батьки з дитинства вчили мене самостійності, і за увесь час мого виховання жодного разу не перевірили зошит з домашнім завданням). У зв'язку із цим в 5-м класі доля мене знову звела з Лідією Іванівною, тільки цього разу як з репетитором для одержання додаткових знань. У цей же час за порадою бабусі, окремо починаю займатися англійською мовою з репетитором.

Як і всім, напевно, дітям у цьому віці необхідно вихлюпувати куди-небудь зайву енергію, і я не з'явився тому виключенням - пішов у секцію кік-боксингу. Взагалі дитинство було насиченим фарбами й розмаїтістю, веселим та безтурботним!

Пізніше обставини складаються так, що мої батьки розводяться, і я залишаюся з мамою. Вона вчить мене самостійності. Я по вечорах допомагаю їй у її бізнесі, і напевно, починаю дорослішати раніше своїх однолітків. Проте, все одно залишаюся дитиною, відпочиваю в дитячих таборах, домагаюся успіхів у своїх захопленнях.

Так, до 9-го класу одержую кілька грамот за призові місця у змаганнях по кік-боксингу, приймаю участь в міських показових виступах, продовжую вчити англійську та успішно освоювати шкільні науки. У цей час мама їде на заробітки за кордон, а я залишаюся зі своєю улюбленою бабусею.

З'являється захоплення гітарною музикою. З 10-го класу йду на приватні заняття в музичну школу - освоювати гітарну майстерність. Через деякий час з'являється своя власна рок-група й починаються незабутні часи. Як зараз пам'ятаю той прекрасний день - покупка моєї першої електрогітари (величезне спасибі мамі з бабусею)! Поступово квартира перетворюється в практично повноцінну домашню звукозаписну студію: величезні акустичні колонки, мікшерний пульт, гітари, клавішні, гітарні процесори... Я й мої друзі взагалі не виходимо із квартири, пишемо власні пісні, пробуємо записати альбом.

Тим часом закінчується 11-й клас. Мої захоплення не перешкодили закінчити школу із золотою медаллю, одержати атестат «З відзнакою» й 10 грамот «За відмінне навчання і зразкову поведінку» за кожний рік навчання відповідно. Переді мною стає вибір навчального закладу й спеціальності, батьки далеко, з порадників тільки бабуся...

Студентство:

Зважаючи на свій інтерес до точних наук і техніки, іду по батьківських стопах, тільки стаю вже не студентом факультету АСУ Донецького Політехнічного Інституту, а студентом кафедри АСУ факультету Комп'ютерних інформаційних технологій й автоматики Донецького Національного Технічного Університету!! Не знаю що помінялося, але звучить престижніше, правда адже?! ;-)

Домашня музична студія поповнюється персональним комп'ютером, що додає масу, як здавалося в той момент, можливостей. Але вже перша сесія свідчить про зворотнє. На жаль (або на щастя, отут вже невідомо) університет і комп'ютер забрали весь вільний час, захоплення перейшли на другий план, і поступово кік-боксинг таІ музика викреслилися з мого життя, а весь інструмент був проданий. Захопленням стає сам навчальний процес, мови програмування й науки. Із четвертого курсу починаю повністю самостійне життя, іду працювати графічним дизайнером, а бабусю, що присвятила мені 6 років свого життя, відпускаю на заслужену пенсію, додому до дідуся!

Робота не перешкодила мені здати на відмінно бакалаврський іспит і пройти на бюджет у магістратуру за своєю спеціальністю (перед сесією правда все-таки довелося звільнитися).

Як науковий керівник вибираю, на мою думку, справжнього професіонала своєї справи - професора Лаздиня Сергія Володимировича. Але питання теми магістерської роботи в той момент залишається ще відкритим.

Далі починається пошук нового місця роботи, і згадавши ще одне із забутих у глибині душі захоплень - автомобілі, влаштовуюся на посаду торговельного представника у компанію Valmi Automotive - найбільшого в Україні імпортера автомобільних запасних частин і автосервісного обладнання, де непогано сполучаю приємне з корисним, тобто інтерес і захоплення із професійними знаннями. Компанія володіє власним наймогутнішим програмним продуктом ValSoft, і мене, крім основних функціональних обов'язків, призначають відповідальним за клієнтський додаток ValSoft Client по Донецьку та області.

Зіштовхуючись щодня з робочими проблемами, вибираю тему магістерської роботи, тому що розумію, що від ефективного розподілу товарів по складах напряму залежать обсяги продажів будь-якої оптової компанії.

На цей час живу один, повністю сам себе забезпечую, продовжую працювати, і звичайно ж учитися й писати магістерську роботу.

Плани на майбутнє:

По-перше, успішно закінчити університет, написати й захистити магістерську роботу. Ну а далі що - як сказав мій декан Хорхордін Олександр Володимирович: «Наша головна ціль - навчити вас учитися!», і я вважаю, що йому це вдалося. Отже, продовжувати вчитися, тільки вже на практиці, освоювати придбані навички, учитися новому, шукати, і ніколи не стояти на місці, НІКОЛИ не зупинятися на досягнутому! Адже рух - це життя, а досконалості немає межі. Ідеальна формула виходить, якщо вдуматися! Я вважаю, що все в моїх руках, тому стратегія така: «Взяти від життя максимум!».

На початок