Тема магістерської роботы:

«Обґрунтування структури і параметрів системи контролю викидів автомобільного транспорту»

Науковий керівник : доцент, к.т.н. Хламов М.Г.

Коротко про себе: середній бал у період навчання в університеті 4,77. Вільно володію російською, українською мовами. В обсязі, достатньому для розуміння і читання, володію англійською мовою. Добре знаю такі програми, як MathCad, Vіsіo, P-Cad, Compas, AutoCAD, Elektronіcs Workbench. Маю навички програмування на мовах Pascal, C++, Delphі, Assembler. Одержую другу спеціальність "Фінанси, банківська справа". Захоплююся естрадно-хореографічними танцями.

БІОГРАФІЯ

Дитинство

Я народилася в Донецьку, у 1985 році. Це було 7 січня, у День Різдва Христова. Мої батьки - інженера-механіки, Матвієнко Людмила Петрівна і Матвієнко Сергій Рудольфович .

У родині я була другою дитиною. Моя старша сестра Таня завжди була для мене прикладом, якому я намагалася наслідувати, помічником у важку хвилину і просто кращим другом.

Одним з найближчих і дорогих мені людей є моя бабуся - Ріпка Зоя Петрівна, яка віддає своїм онукам усю свою любов, турботу і ніжність .

У 3 роки я пішла в дитячий сад "Берізка", що знаходиться в одному з найкращих місць нашого міста - на бульварі Пушкіна. Спогади про дитячий садок пов'язані не тільки зі сльозами, коли так не хотілося розставатися з мамою, але ще і з нескінченними прогулянками, походами в кінотеатри "Зірочка" і "Червона Шапочка", відвідуванням художніх виставок і музеїв. Тут я познайомилася з першими друзями та з однієї і з найкращих виховательок - Тетяною Єгорівною .

Моє дитинство пройшло дуже весело і безтурботно. Напевно, сама того не усвідомлюючи, у дитинстві (та й не тільки) я багато в чому наслідувала своєї сестри. З Таней ми часто грали в лікарню, їй це завжди подобалося, і мені теж було дуже цікаво. Таня брала багато баночок з-під очних крапель, наливала в них воду та у кожній з них розводила фарбу різних квітів. Це були в нас вітаміни А, В , С , D... А ще в нас було багато різних колб, пробірок, - справжня лікарня. Потім я перейняла в сестри досвід гри, і в нас у дворі стала, напевно, найкращим лікарем. :) Зараз моя сестра втілила в життя дитячі мрії, закінчила Донецький медичний університет і працює лікарем-стоматологом.

Разом з друзями ми часто придумували й інші ігри. Особливо запам'яталося те, як ми у своєму дворі розпалювали вогнище , де варили суп і запікали картоплю, а ще - безрозсудний в чинок, коли разом із друзями залізли на дах сусідньої 14-ти повірхівці , звідки відкривався вид на парк Щербакова. Друзі дитинства і зараз залишаються одними з найкращих і вірних у моєму житті.

Школа

У 1992 році я пішла в школу №1 (пізніше вона стала називатися НВК №1). Почався новий, тоді здава лось, набагато більш відповідальний період. Я потрапила в 1-г клас з інтенсивним навчанням. Моя перша вчителька - Луняка Людмила Євгенівна - сувора, але справедлива. Мені дуже подобалося учитися, та й давалося все легко. Успіхами початкової школи стали похвальні листи про відмінну успішність. Тоді ж, у 7 років, мама відвела мене у Будинок вчителів, де я почала займатися в ансамблі хореографічних мініатюр "Дивертисмент". І з тих пір, от уже 15 років танці є частиною мого життя. І тому, крім уроків, контрольних, іспитів, шкільні роки запам'яталися і нескінченними танцювальними репетиціями до свята художньої самодіяльності "Золота троянда".

Після закінчення 7 класу перед всіма учнями стояв вибір подальшого профілю навчання. Продовжуючи дитячі захоплення, я так само, як сестра, хотіла стати лікарем, і тому пішла в клас з біофізичним профілем. Так, я потрапила в інший, розформований клас, де і провчилася до закінчення школи. Це був найкращий, дружний колектив у моєму житті. Пригадуються туристичні поїздки, свята, останнє чергування. Дуже не хотілося розставатися зі школою, але, закінчивши її зі срібною медаллю, переді мною став вибір про подальше навчання .

Але насправді зробила цей вибір я трохи раніше , ніж продзвенів останній дзвоник. Я вступила по рейтингах у ДонНТУ , набравши досить велику кількість балів (55 з 60) в іспиті з математиці. Усупереч дитячим мріям я не пішла учитися на лікаря. Не знаю навіть, яка причина була основна: може, я зрозуміла, що не цим дійсно хочу займатися, так і не визначивши зі спеціалізацією лікаря, а, може, мене злякало те, що, як і моїй сестрі, прийдеться виїхати в інше місто по розподіл у на інтернатуру. Але треба було вибирати: якщо не в мед. університет, то який вибрати університет для подальшого навчання ... І, не довго думаючи, я вибрала ДонНТУ - один із кращих вищих навчальних закладів не тільки області, але й України, де вчилися і мої батьки.

Університет

Спочатку я хотіла вчитись на спеціальності АСУ, факультету КІТА . Але незадовго до рейтингів запровадили другий предмет для здачі - інформатику. Тому потрібно було вибирати іншу спеціальність. Так, ми вибрали спеціальність "НАП", "... чому б і не прилади?", - сказала моя вчителька по математиці.

І ось почалися студентські роки... Пам'ятається перше наше знайомство з групою, коли 1 вересня на першу пару (це була фізика) диспетчерська помилково поставила нам аудиторію в 3-м корпусі, який не існує. :) Так ми і познайомилися в коридорі під диспетчерською.

Студентське життя нашої групи складалося не тільки в навчально го процесу. Ми досить часто збиралися разом і поза стінами університету, ходили на природу, святкували Дні народження і, звичайно, екватор.

На другому курсі я стала вчитися ще на одній спеціальності: "Фінанси і банківська справа". Це теж дуже цікава професія, але, одержуючи її, довелося серйозно потрудитися, тому що ми займалися на 5, 6 парах і по суботах, що практично зовсім не залишало вільного часу. Та ще і заняття танцями. Але, напевно, для студента немає нездоланних труднощів.

Після 3 курса в нас була перша виробнича практика. Я проходила її на "УКРНТЕК", і це допомогло мені вибрати тему, якою необхідно займатися для написання дипломної роботи. Мені дуже пощастило, тому що за напрямом обраної теми займається і доц. кафедри ЕТ Хламов Михайло Георгійович. Я рада, що потрапила до нього на дипломування . Михайло Георгійович - один із кращих викладачів, завжди готовий вислухати і допомогти студенту. Своєю працею він надихає нас на подальшу роботу. Так, улітку 2006 року я захистила бакалаврську роботу на тему: "Контроль концентрації оксиду вуглецю у вихлопних газах автомобілів" і одержала червоний диплом бакалавра.

І ось уже майже пролетіли 5 років студентського життя. Здавалося, ми тільки почали учитися на 1 курсі, а вже зовсім скоро захист випускної магістерської роботи. Після закінчення університету мені б хотілося знайти цікаву роботу і реалізувати себе в обраній професії. Але все-таки головне для мене - створити в майбутньому щасливу родину.

на головну • • на початок