Орлова
Ольга Юріївна

Факультет: "Комп'ютерні Інформаційні Технологіі та Автоматика"
Спеціальність: "Інформаційні Управляючі Системи"

Тема выпускної роботи: Розробити комп'ютеризовану підсистему прогнозування попиту на побутову техніку за допомогою генетичних алгоритмів в умовах підприємства АТ "Група "НОРД"
Керівник: доцент Жукова Тамара Порфіріївна

Email:
olechkaorlova@gmail.com
olyaor@cable.netlux.org

Про себе:

Середній бал за всі роки навчання в нашому університеті жодного разу не мінявся й завжди становив рівно 5 балів. Що стосується моїх навичок, знань й умінь, то я вільно володію російською й українською мовами (як, напевно, і кожний з нас:)), а також трішки англійською, на стільки, що є можливість читати й трішки спілкуватися. Як і кожен студент, що вчиться в магістратурі, маю досвід роботи із програмами Adobe PhotoShop, CorelDraw, Flash MХ, а також PowerPoint. Легко програмую на Delphi й C++ Builder. Люблю спорт і намагаюся підтримувати свою фігуру в спортивному виді. У вільний час не відмовлюся від читання цікавої літератури, причому зовсім різної, від романів до нашумілих книг Дена Брауна. Люблю ритм у житті й тому дуже часто слухаю музику, коли вчуся, вбираю квартиру й т.ін. Це може бути й клубна музика й класика, все залежить від настрою.

Біографія:

Я, Орлова Ольга Юріївна, народилася 30 жовтня 1985 року в місті Єнакієве, Донецької області. Моя родина складається з 4 чоловік. Батько, Орлов Юрій Костянтинович, кандидат технічних наук, доцент кафедри «Автоматизовані Системи Управління» Донецького Національного Технічного Університету. Для мене він буде завжди молодим і завжди з посмішкою на обличчі. Мати, Орлова Валентина Василівна, заступник начальника відділу АСУП по технічному забезпеченню АТ «Група НОРД». Найкраща мати на світі, для мене вона джерело моєї енергії. Сестра, Орлова Світлана Юріївна, її сайт,економіст відділу бюджетного планування, Азовська Продовольча Кампанія.

Дитинство:

У моєму дитинстві було аж 3 садки, і не подумайте, що я була важкою дитиною й мене відтіля виганяли. Перший мій садок був у місті Єнакієве, де я відвідувала ясельну й молодшу групи. Потім моє життя небагато змінилося, якщо можна сказати що небагато. Маленька дівчинка, який ще не було 4-х років переїжджає з батьками з маленького містечка до великого мегаполісу, Донецьку. У моєму віці мені все було цікаво й зовсім не страшно переїжджати. От у моєму житті з'явився й ще один садок, але тільки на кілька місяців, тому що ми просто чекали, коли мене візьмуть в інший спеціалізований садок, у якому б лікарі стежили б за моїм зором (воно в мене не дуже добре :(, але справляюся). Так що дитинство в мене було дуже різноманітне.

Шкільні роки:

Як не дивно школа в мене теж була не одна, і також не через погане поводження:). Звичайно вибирають школу, розташовану неподалік від будинку. От і моя перша школа №26 була в 5и хвилинах ходьби. Мій перший рік навчання був теж цікавий, тому що й тут я не полінувалася щось поміняти, а саме 3 класи. Коли я прийшла на першу лінійку мені сказали, що я буду в 1ом -В, потім виявилося в 1-Б, а через місяць перейшла до 1-А. Із другого класу я відвідувала театральний кружок у будинку культури, а із третього я почала займатися гімнастикою, ще тоді в мене з'явилася любов до спорту.
Але життя не стоїть на місці й мої батьки вирішили, що в цій школі дають недостатньо знань, і тому я перейшла до школи №37, пізніше перейменовану в багапрофільний ліцей до 6-а фізико-математичного класу. Спочатку було нелегко, але до всього можна звикнути. З 8го класу й до закінчення школи я вчилася тільки на відмінно. Уже тоді була помітна моя схильність до точних наук: математиці, фізиці, хімії. Кілька разів я проводила уроки в молодших класах, адже було величезне бажання стати викладачем, як і мій батько. Так саме любила біологію і якийсь час навіть хотіла вступати до медичного на хірурга. Брала участь у змаганнях «Інспектора дорожнього руху», де за надання першої медичної допомоги посіла перше місце. Жити одними науками не можна, тому я завжди брала участь у театральних постановках нашої школи, КВК і т.ін.
У житті завжди хочеться довідатися те, що не знаєш, домогтися того, що нам не під силу. Я не любила програмування й тому вирішила собі довести, що я можу його вивчити. Саме тому я вирішила поступати до Донецького Національного Технічного Університету на спеціальність «Інформаційні Управляючі Системи», а не через те, як багато хто вважає, що вся моя родина там навчалася й там викладає мій батько. У результаті багатьох вечорів, проведених за рішенням Сканаві й численних занять по програмуванню, узимку 2002 року я поступаю до обраного мною університету. Школа закінчується, закінчується золотою медаллю, і починається студентське життя.

Студентство:

От і виходить, що 1 вересня 2002 року не в перший раз, але на перший курс я приходжу в наш улюблений університет. І як не дивно моя перша пара була по програмуванню. На питання Полякова Олександра Івановича : «Які мови програмування ви знаєте?», всі гордо відповідали Pascal й Basic. Так, відразу згадуєш море гарних подій: мої улюблені заняття спортом, пророблення з вищої математиці, фізиці, програмуванню, прогулянки всією групою й т.ін.
Із всіх досягнень, звичайно ж хочеться згадати мій виступ на конференції по фізиці на першому курсі. Тема мого виступу була: «Комп'ютерне моделювання сенситометричних характеристик формувачів сигналів зображення на основі гетероперехода CdS-Cu₂S», а керівником був шановний Шерстяк Борис Микитович. Потім була незабутня поїздка до Львову на другому курсі. Коли ми поїхали кататися на лижах у гори, то потрапили під сильний снігопад, на відстані витягнутої руки нічого не було видно. Іноді пролітали думки, що отут нас і замете. Але раз я пишу свою біографію, значить відпочили добре:). На третьому курсі були виступи на малих олімпійських іграх. Приємно чути від друзів, що вони бачили твій виступ по телевізору.
Час летить швидко, от і прийшов час вибору теми магістерської роботи й керівника. Так як. моя мами працює на Норді, то звичайно було ясно, що моя наукова робота буде пов'язана з побутовою технікою. А тому що на підприємстві немає ще системи прогнозування, то було ухвалене рішення вибрати тему «Прогнозування попиту продукції на побутову техніку». Що стосується мого керівника, те спочатку їм був професор кафедри АСУ Спорихін Віктор Якович, але прослухавши курс доцента Жукової Тамари Порфиріївни по проектуванню ІУС, я зрозуміла, що саме вона буде кращим керівником магістерської роботи з обраній мною темі. Я думаю, що про цю людину ніхто ніколи не зможе погано відгукнутися, адже Тамара Порфиріївна завжди рада всім допомогти.

Плани на майбутнє:

У найближчому майбутні має бути зроблено вибір роботи. І тут я перебуваю на розпутті: чи те здійснити мрію свого дитинства й стати викладачем в університеті, чи те працювати безпосередньо за своєю улюбленою професією, тобто бути розроблювачем різних проектів, програмістом. Також є плани вивчити англійську мову, щоб володіти нею як російською й українською. Саме головне не зупинятися й працювати, і працювати над собою.

На початок