Кузнецова Анна Вадимівна

        Я, Кузнецова Анна Вадимівна, в 2006 році закінчила ДонНТУ за напрямком підготовки «інженерна механіка» (диплом бакалавра з відзнакою, середній бал - 5). Зараз вчуся в магістратурі за спеціальністю «Технологія машинобудування», входжу до складу Вченої ради механічного факультету і обіймаю посаду голови профбюро студентів і аспірантів. Маю здібності до точних наук, володію англійською мовою. Уважна, комунікабельна, цілеспрямована, маю організаторські здібності, до будь-якої роботи ставлюся відповідально. Маю досвід роботи у таких комп’ютерних програмах: Microsoft Office, Pascal, Delphi, КОМПАС-3D, AUTOCAD, T-FLEX CAD, Технопро, Автопроект, Solid Works, Cosmos Works, ANSYS, MATCAD.

        Я народилася 25 грудня 1984 року в м.Донецьку (Україна). Мої батьки Кузнецов Вадим Львович і Кузнецова Валерія Олександрівна в 1984 році закінчили Донецький політехнічний інститут за спеціальністю «Механічне устаткування заводів чорної металургії» і одержали кваліфікацію інженера-механіка (дипломи з відзнакою). У 1989г. батьки розлучилися, і моїм вихованням займалася лише мама.

        У 1992 році я пішла до середньої школи №100 м.Донецька, а наступного року ступила до школи мистецтв №2 м.Донецька за класом «фортепіано». Навчання проходила з великим задоволенням, так як музика не лише підвищує настрій і життєвий тонус, але і робить людину краще, величніше, благородніше, пробуджує добрі почуття і прагнення до досконалості. У 1997 році була прийнята у підготовчу групу ансамблю народного танцю «Шахтарська молодість», а через 2 роки переведена до основного складу. Цей час мені особливо запам'ятався: колектив нашого ансамблю був дуже дружним, ми часто брали участь в концертах не тільки в м.Донецьку, але і за його межами. Постійні репетиції і виступи у той час надавали моєму життю особливий колорит та захоплення, розвивали самостійність.

        У 1999 році я перейшла до загальноосвітньої школи №111, яку закінчила в 2002 році із золотою медаллю. Під час навчання постійно брала участь в олімпіадах з різних предметів, де часто займала призові місця, а також в спортивних змаганнях і концертних програмах. Щороку нагороджувалася похвальними листами, була старостою класу.

        У 2002 році я вступила на механічний факультет ДонНТУ, обравши спеціальність «Технологія машинобудування». Впродовж всього навчання була старостою групи. В 2005 році мене обрали головою профбюро студентів і аспірантів механічного факультету. В результаті цього я набула дуже важливого досвіду роботи з людьми, який обов'язково стане корисним в майбутньому. Неодноразово нагороджувалася почесними грамотами ДонНТУ і Управління у справах сім'ї і молоді Донецької облдержадміністрації. Брала активну участь в науково-технічних конференціях і в предметних олімпіадах. З 2003 року по 2006 рік на базі ДонНТУ і інституту міжнародного співробітництва пройшла курс англійської мови. Успішно склала іспит і отримала сертифікат за програмою «Посилений курс рівня Upper-Intermediate».

        Вже на першому курсі я твердо вирішила, що продовжуватиму своє навчання в магістратурі. Моїм керівником стала доцент кафедри «Технологія машинобудування», кандидат технічних наук Івченко Тетяна Георгіївна. Вона висококваліфікований і об'єктивний викладач, чудовий керівник і просто дуже хороша людина. Тетяна Георгіївна завжди може лаконічно і доступно пояснити будь-яке питання, яке виникло у студента. Я упевнена, що моя магістерська робота не буде нудною, а, навпаки, захопливою і оригінальною, оскільки Тетяна Георгіївна уміє зацікавити слухача і подати навіть найскладнішу інформацію в дуже доступній формі, що є важливим фактором при навчанні.

        Крім професійної підготовки і відмінних знань в ДонНТУ я придбала ще і багато друзів. Атмосфера в обох наших групах спеціальності «Технологія машинобудування» з першого курсу завжди була дуже дружною і веселою. Ми постійно допомагали один одному в навчанні, відзначали разом різноманітні свята. Протягом навчального року дуже часто виїжджали відпочити від «важких» студентських буднів у лісопосадку, їли шашлик, грали у волейбол і весело проводили час.

        На зимових канікулах кілька разів їздили в м.Святогорськ, де героїчно підкорили вершину гори Артема без альпіністського спорядження, відвідали Святогорську Лавру, в сніжну морозну погоду каталися в лісі на лижах, а увечері слухали і співали пісні під гітару, від яких розтанув сніг, і тоді прогулянки на лижах стали неможливими. Влітку разом відпочивали на морському узбережжі. Про все це свідчать численні фотографії в моєму альбомі. Вони ніколи не дадуть мені забути цей радісний і щасливий час перебування в ДонНТУ, який вже зовсім скоро закриє за нами свої двері, і студентське життя залишиться десь далеко позаду.