Стисла біографія
Я народилась у далекому Казахстані, у м. Ленінську. Байконур, колиска космосу, став і моєю колискою. Ця щаслива подія у житті моїх батьків відбулася 24 липня 1985 року. Мій батько був військовим, інженером–випробувачем ракетно–космічної техніки, а мама – вчителем математики. А я їх перша, бажана дитина.
Моє дитинство проходило в особливій атмосфері. І в місті, і в дитячому садку, і вдома багато що нагадувало про причетність міста та його мешканців до освоювання космосу: пам'ятники, парки та сквери, назви площ та вулиць, картини та книги. У нас вдома і зараз дбайливо зберігаються макети „Схід”, „Протон”, „Енергія-Буран”. У дитячій пам'яті назавжди залишаться тюльпани Байконуру. Навесні казахський степ перетворювався на жовто-червону ковдру.
Там же, у Ленінську, три роки по тому батьки подарували мені братика Сергія.
У 6 років я пішла до 0-класу. До цього часу я вже вміла рахувати до ста та знала усі планети Сонячної системи у порядку віддаленості від Сонця. Я була життєрадісною і допитливою дитиною.
В 1992 р. наша сім'я переїхала на Україну, в м. Харцизьк, де мешкає і зараз. Тут я пішла в перший клас у школу №7.
З 6 років я почала відвідувати різноманітні секції та гуртки. Я займалася акробатикою, ходила до музичної школи, до басейну на плавання, грала у волейбол, відвідувала гурток косметології, поглиблено вивчала математику й англійську мову, вишивала, тато навчив мене грати в шахи, шашки та рендзю.
В 2000 р. я отримала атестат про неповну середню освіту та перейшла в школу №25. І не пошкодувала. Нова школа була сильна своїми традиціями, педагогічним колективом.
З 7 класу я почала постійно приймала участь в олімпіадах з математики, фізики, хімії та англійської мови. На міських олімпіадах займала призові місця.
У 2002р. закінчила школу з золотою медаллю. Оскільки я віддавала перевагу точним наукам, то вибір майбутньої професії стояв між економічними та інженерними спеціальностями. Після довгих роздумів зупинилась на фізико-металургійному факультеті та прикладному матеріалознавстві, вирішивши що ця професія є актуальною для нашого регіону. В цьому ж році за результатами рейтингових випробувань я була залічена до Донецького Національного Технічного університету.
Вчитися було цікаво, бо викладачі були кваліфіковані та дохідливо пояснювали матеріал. На 1-му курсі я прийняла участь в студентській конференції „Фізика і науково-технічний прогрес” з доповіддю на тему „Інфраструктура для водневих автомобілів” і була нагороджена дипломом за кращу доповідь.
На 4-му курсі по НІРС займалась вивченням впливу термічного оброблення на структуру та властивості дроту із сталі 2пс діаметром 1 і 2 мм.
Чотири роки пройшли приємно та швидко. В них було не тільки навчання. Були нові знайомства з цікавими людьми.
Коли я отримала диплом бакалавру, я вирішила змінити спеціальність. Мене зацікавила нова спеціальність „Якість, Стандартизація, Сертифікація” на кафедрі „Управління якістю”, до якої можна вступити після 4 курсу. Новий фах виявився дуже цікавим і перспективним.
Моїм керівником став к.б.н. Масюк Леонід Миколайович. Зараз я працюю над магістерською роботою за темою „Збалансована система показників”. Збалансована система показників - це метод оцінювання ефективності діяльності організації. Мета цієї роботи вивчення цього нового методу менеджменту та можливості його впровадження на Україні.
Після закінчення технічного університету я сподіваюсь знайти роботу з високим рівнем заробітної платні, можливістю кар'єрного росту та неодмінно зі своєї спеціальності.
|