Дорофєєв Віктор Олександрович

Спеціальність: Електромеханічні системи автоматизації і електропривод

Тема випускної роботи: "Синтез апаратури діагностики керованих випрямлячів"

Керівник: доцент, к.т.н. Шумяцкий В.М.

Про себе (головне):

Середній бал в період навчання в університеті склав 4.65.

Вільно володію російською і українською мовами, англійскою та немецькою мовами - зі словником. Маю навики роботи з операційними системами MS DOS, Windows 98/2000/XP, з мовами програмування – C, C++, пакетами MathCAD, Matlab, Visio, Adobe Photoshop. Захоплююсь японськой культурой.

Мій e-mail: puzzel_123@mail.ru
Я у Контакті: http://vkontakte.ru/id2814249

АВТОБІОГРАФІЯ

Я народився 23 листопада 1985 року у звичайній родині міста Донецьк.

Папа, Дорофєєв Олександр Вікторович, інженер-електрик за фахом, навчив мене, як правильно поводитися з інструментом, як полагодити розетку, щоб при цьому тебе не вдарило струмом та багато іншому, що необхідно знати парубку в господарстві. Ще батько прищепив мені любов до точних наук, таким як математика й фізика. Від нього я успадкував звичку завжди відповідати за свої вчинки! За що йому дуже вдячний!
Моя мама, Дорофєєва Раїса Павлівна, швачка, часто брала роботу додому. Це дозволяло їй одночасно доглядати, стежити за мною й моїм вихованням і заробляти гроші. Вона прищепила мені любов до людей, жаль, терпіння, доброту та скромність.

І ось одним гарним, осіннім ранком, як зараз пам'ятаю, було це о 7 годині ранку 1 вересня 1993 року, я пішов на першу у моєму житті шкільну "лінійку". Вона проходила біля Школи №1 або як її тепер називають Навчально-Виховний Комплекс №1. Я потрапив у клас із поглибленим вивчанням математики й фізики.

У школу ходив із задоволенням, оскільки розумів – знання за плечима не носити, й чим більше я вивчу, тим легше мені буде потім. Був старанним учнем, який ходив на всі заняття. Особливо любив уроки біології й математики, тим більше що, моїм вчителем математики був класний керівник, Іржавцева Віра Павлівна (зараз вона вийшла на пенсію). До початку 11 класу я вже знав, куди піду вчитися далі. І от у лютому 2003 року я пішов здавати рейтингові випробування в Донецьком національному технічному університеті на спеціальність "Електропривод і автоматизація промислових установок" Електротехнічного факультету.

Після успішної здачі рейтингів і закінчення навчання в школі, 1 вересня 2003 року я пішов учитися в університет! Навчання значно відрізнялося від тієї, котра була в школі. Вона була складніше, але в теж час набагато цікавіше шкільної.

Навчаючись в університеті, я зрозумів, чому мені так подобалася математика в школі. Майже всі предмети, які нам викладали у Вузі, були пов'язані з математикою. У свою чергу ці предмети дуже важливі для одержання диплома бакалавра, а потім й диплома магістра, такого затребуваного в цей час напрямку, як автоматизація промислового комплексу.

На другому курсі поступив на Військову кафедру на базі Донецького національного технічного університету. У липні 2007 року прийняв присягу на вірність народу України й одержав звання молодшого лейтенанта запасу.

Мир міняється, а разом з ним міняються й вимоги до працівників. Зараз не досить бути фахівцем в одній сфері, зараз необхідно бути всебічно розвиненим по багатьом напрямкам. Тому щоб не відстати від миру, що швидко змінюється, 6 жовтня 2007 року я поступив до Інституту перепідготовки кадрів при Донецькому національному технічному університеті на спеціальність "Менеджер організації: Економіко-правове забезпечення діяльності підприємства". Технічний склад розуму дозволяє мені набагато швидше засвоювати й обробляти нову інформацію, що мені припадають на другій спеціальності.

У майбутньому планую успішно захистити магістерську роботу, з темою для якої мені допоміг визначитися доцент кафедри, кандидат технічних наук Шумяцький Валерій Матвійович, він же і є моїм науковим керівником. Тема магістерської роботи - "Синтез апаратури діагностики керованих випрямлячів". Надалі мені хотілося б знайти гідне застосування своїм знанням на роботі зі спеціальності.