Біография

Вільно володію російською і українською мовами. У об'ємі достатньому для читання і розуміння технічної документації володію англійською мовою. Середній бал під час навчання в бакалаврате 4.75.

Я, Лаутин Максим Валерьевич, родился 19 декабря 1986 года в городе Донецке. Отец – Лаутин Валерий Андреевич, подполковник в отставке. Мать – Лаутина Ольга Викторовна. Я - младший ребенок в семье, кроме меня еще есть старший брат Евгений.

Я, Лаутін Максим Валерьевіч, народився 19 грудня 1986 року в місті Донецьку. Батько – Лаутін Валерій Андрійович, підполковник у відставці. Мати – Лаутіна Ольга Вікторівна. Я - молодша дитина в сім'ї, окрім мене ще є старший брат Євген.

Батьки в п'ятому класі купили мені комп'ютер. Що після цього буває, всі знають – інше життя. Закінчивши п'ятий клас, я зрозумів, що 118 школа не для мене і жити від школи в 50 метрах не цікаво. Я все літо просив маму перевести мене в іншу школу. Дізнавшись про одну з центральних шкіл буденовського району, а саме про 119 школу, я зрозумів, що це те, що треба, адже вона знаходилася в трьох кілометрах від будинку, а я так люблю гуляти! :)

Однозначним вибором був для мене математичний клас, оскільки цей предмет для мене був завжди найулюбленішим. Єдине, що до цих пір не розумію: улюблений предмет – це той, який легкий або легкий, – це той, який улюблений. Класний керівник була Борисова Тетяна Павлівна, якій я буду все життя вдячний. Вона завжди прагнула підбирати мені індивідуальні завдання, оскільки шкільна програма мені була не цікава. І так же вона багато помотала нервів, захищаючи мене від інших викладачів більшості з яких не подобався мій постійно гарний настрій.

Головним питанням перед 11 класом стало питання про вибір майбутньої професії. З вибором ВУЗУ питань не було, мої батьки говорили тільки про «ДПІ». А ось з вибором професії було не так все просто. Перший міф про «Економічний факультет» розвіяв мій викладач по математиці з університету. Він сказав: «Хлопець, це ж Економічний факультет.». Ну і гаразд, не дуже-то і хотілося. Другий міф був факультет КИТА і спеціальність ТКС, але і тут постарався все та ж людина. Цього разу аргументіровав це тим що ця спеціальність про все і ні про що. Зараз би я з ним посперечався. І у результаті я вибрав факультет ВТ і спеціальність ПО. Але можливості ходити на підготовчі курси по математиці і інформатиці не було. Тоді було ухвалено рішення здавати рейтинги по математиці на яку-небудь середню спеціальність, типа ЕСЕ, а літом складати іспити на спеціальність ПО.

Рейтинг я писав один раз, і зайняв перше місце. Все йшло за планом, але тут в перший раз наш ВУЗ показав свій характер. Виявилось, що слідувати моєму плану не можна. Поступив по рейтингу потрібно було подавати документи до проведення вступних іспитів. І щоб писати іспит, потрібно було відмовлятися від місця на бюджеті. От так я опинився там, де опинився.

А опинився я 1 вересня 2003 року в третьому корпусі. У першому семестрі у відповідь на мої молитви нам читали C++. Для мене це був найцікавішим предметом. Та і взагалі всі предмети, які були пов'язані з комп'ютерами, були для мене цікавими.

Мій вердикт в кінці другого курсу був таким: «Моє серце належить іншій... інший спеціальності». І я вирішив поступити в «Комп'ютерну академію ШАГ» за фахом «Розробка програмного забезпечення». Про академію я думав ще в 10 класі, правда не як про основну спеціальність, а для загального розвитку. Поступати я хотів на напівстаціонар (1 раз в тиждень по 5 годин). Прийшов дізнатися як поступати і того ж дня пройшов співбесіду. Та ще і на ходу ухвалив авантюрне рішення поступати на стаціонар (2 року, 5 днів в тиждень з 18.00 до 21.00 і практично без канікул).

Мої здібності відносно програмування виявилися на першому занятті, коли я писав програми, які ніхто не міг написати. Через невеликий проміжок часу мені цього вже було мало і я працював з індивідуальними завданнями. Два стаціонари в один день – це кінцево важко, враховуючи на скільки мені було цікаво в академії і як я засиджувався до 4 ранку, тому що досконалості немає межі.

Підсумки мого навчання в академії довелося підводити в грудні 5 курсу університету. До цього часу я вже отримував пропозиції від американських компаній по розробці web сайтів, а 10 листопада 2007 року зробив пропозицію своїй майбутній дружині. І почався похід в доросле життя. Наступним кроком був пошук роботи на зимових канікулах, який теж увінчався успіхом - американською компанією і посадою .NET Developer. Ну а наступні кроки виходять за рамки даної біографії і розповідаються тільки в крузі близьких людей!

Через чотири роки з моменту вступу до університету я отримав диплом бакалавра. Мій середній бал дозволив мені поступити в магістрат від чого я і не відмовився. Адже займатися наукою це так цікаво.

Тепер про плани на майбутнє. Спершу скласти іспит, для якого я це все пишу. Створити сім'ю 23 серпня 2008г. Продовжувати удосконалюватися і продовжувати добиватися підвищень на рабаті. А, набравшись достатньо досвіду, відкрити свій бізнес і працювати на себе.