Селівра Євген Сергійович

Тема магістерської роботи: "Інформаційне забезпечення інноваційної діяльності"

Науковий керівник: Степанова Тетяна Олександрівна

Спеціальність: "Управління інноваційною діяльністю"

Кафедра: Економіки підприємства, факультет: Економіки, рік вступу: 2007

Резюме

Середній бал в період навчання: 4,75

Уміння:
- Знання MSOffice, VBA, MathCAD, MatLab
- Знання мов: російська - рідна, українська - високий рівень, англійська - високий рівень, німецька - початковий рівень

Досвід роботи:
- Чехія, м. Острава, "Ostroj Hansen+Reinders", інженер, 2005р.
- ЗАТ "Українські радіосистеми", інженер групи оптимізації, жовтень 2007 року - теперішній час

Особисті якості:
- енергійність, цілеспрямованість, комунікабельність, уміння працювати в команді

Дитинство

Маленький Женя з'явився на світ 8 квітня 1986 в м. Донецьк.
І вже через півгодини моя мама розбудила цією новиною всіх домашніх.

Дотепер вона згадує, що першими словами мого брата Максима було: "Я найщасливіша людина в світі, у мене брат народився". Щиро сподіваюся, що він досі переживає це світле почуття, коли його відвідують думки про мене!

Найяскравішими враженнями з дитинства залишилися, по-перше, мій сон, в якому приснився кольоровий паровоз і 3 вагони, і, по-друге, мозаїка, на якій була викладена яскраво-червона квіточка. Знаходилася вона на сходовому прольоті між першим і другим поверхами однойменного дитячого саду, в який я ходив. Тому я завжди прагнув скоріше піднятися туди кожного ранку.

Шкільні роки

За місцем проживання, коли мені виповнилося 7 років, я пішов в НВК №1 м. Донецька. Навчання в початкових класах проходило для мене дуже легко. Більшість з матеріалу, що вивчається, я, завдяки підготовці, вже знав. Проте, тривала відсутність на початку 5 класу через хворобу трохи вибила з колії.

В процесі навчання в старших класах я встиг записатися в баскетбольну секцію, в тренажерний зал, взяти участь в різних олімпіадах, проте, жодне з цих захоплень не зробило такого впливу на моє подальше життя, як гра на гітарі.

Приймаючи участь в створенні музичних оформлень багатьох шкільних заходів, таких як, наприклад, щорічний фестиваль шкільної творчості "Золота Роза", я мріяв про створення своєї власної музичної групи, в якій можна було б реалізовувати більш амбітні музичні плани.

Таким чином, мені вдалося закінчити середню школу без будь-яких значних досягнень в оцінках, проте, з чітким усвідомленням того, що я хочу робити далі і сформованим, як мені тоді хотілося вірити, настроєм на боротьбу в житті, без якого, як відомо, нікуди...

Університет

Ніколи не терпівши довгих сумнівів і не мучачись проблемою вибору, після закінчення школи я швидко прийняв рішення про факультет і спеціальність, на які вступатиму. Ними виявилися ФКІТА (комп'ютерних інформаційних технологій і автоматики), спеціальність ТКС (Телекомунікаційні системи і мережі)

Проте, закінчивши перший курс, ухвалив рішення про перевод на спеціальність СУА (системи управління і автоматики) для того, щоб мати можливість навчатися на Німецькому технічному факультеті. По цій спеціальності я і здобував освіту до кінця 4-го курсу (хто тоді знав, що працювати я піду, все-таки, по своїй першій спеціальності).

За цей час реалізувалася і моя шкільна мрія про музичну групу. Я влився в колектив, який згодом ми назвали "io". Безліч приємних вражень у мене залишилася за роки виступу в ньому: концерти в м. Київ, м. Харків, в багатьох донецьких музичних клубах, які дотепер я згадую в хвилини відпочинку. Проте, так трапилося, що в самому кінці 4-го курсу наші дороги розійшлися, а разом з цим прийшов час обирати напрям свого подальшого навчання і мету на 5-й курс.

І, подумавши, як завжди, недовго, я поступив в магістрат на спеціальність "Управління інноваційною діяльністю", паралельно закінчуючи СУА заочно.

Проте, ще одна подія відбулася зі мною на 5-му курсі, про яку неможливо промовчати для повноти картини. Завдяки своєму захопленню, яке відображене в Індивідуальному завданні, мене запросили в ЗАТ "Українські радіосистеми" (ТМ "Beeline") у відділ розвитку і оптимізації мережі. Чесно, я не зміг відмовитися від роботи в такій крупній і відомій компанії, про що не жалкую до сих пір.

Майбутнє

В найближчих планах на майбутнє у мене стоїть закінчення університету, професійне зростання на своєму новому робочому місці. Далеко загадувати не люблю, оскільки все одно в житті трапляються несподіванки, і треба вміти швидко змінювати себе і свої плани для досягнення нових горизонтів.