|
Новіков Антон ІвановичКафедра: Горниче обладнаняГрупа: МАШ-07мe-mail: nolvikov@mail.ruТема магисторської роботи: "Збільшення ресурсу ріжучого инструменту прохідного комбайну з планетарним виконавчим органом"Кірівник: к.т.н. професор Семенченко Анатолій Кирилович |
Автобіографія | Посилання | Бібліотека | Звіт о пошуке | Индивидуальне завдання |
1. Проблема та її зв'зок з науковим і технічними задачами. У
цей час перед
вугільною промисловістю стоїть завдання інтенсифікації видобутку
вугілля з
лави. Тобто збільшується энерговоовужонность, а отже й швидкості
обертання
виконавчого органу. Це приводить до зростання напруги діючої у
різальному
інструменті, а виходить, зменшується термін служби інструмента. Таким
чином,
збільшення термін служби різального інструменту є однією з актуальніших
проблем гірського машинобудування. Ціль
даної роботи -
збільшення запасу міцності різця прохідницького комбайна із планетарним
виконавчим органом, що супроводжує збільшенню терміну служби різального
інструменту. Виклад матеріалу і його результати. Для рішення поставленого завдання при визначенні параметрів зрізу й кінематичних змін кутів різця була використана схема обробки вибою планетарним виконавчим органом, представлена на малюнку 1. Малюнок 1-Схема обробки вибою планетарним
виконавчим
органом комбайна типу Урал-10КС На малюнку прийняті наступні позначення: Vпод –
швидкість подачі виконавчого органа на
вибій;
ωв – кутова швидкість обертання
редуктора й
привода виконавчого органа (переносний
рух);
ωд – кутова швидкість обертання
ріжучого диска; dд – діаметр ріжучого диска по
вершинах різців; С – відстань від осі обертання
виконавчого органа до осі обертання ріжучих
дисків (радіальний
зсув осі виконавчого органа); А – бічний зсув осі ріжучого
диска; Dзаб – діаметр забурника; D – діаметр виконавчого органа; Rв – радіус водила; е – відстань φ - кут
положення ί -го різця; φвх – кут
входу в контакт різального інструменту; φвых – кут
виходу з контакту різального інструменту; х, в, z – координати
різального інструменту в просторі. З
урахуванням наведеного малюнка товщина й ширина зрізу на різці
визначаться по залежностях де пв – частота обертання водила; де
Малюнок 2 Складові швидкості переміщення вершини
різця
Значення
кінематичних змін заднього й бокового кутів різця можуть бути
розраховані по нижче наведених залежностях: Для комбайна Урал-10КС використовуючи пакет
«MathCAD» були розраховані по залежностях (1), (2),
(3), (4) значення товщини й
ширини зрізу, і кінематичних кутів різця від кута повороту при його
обертанні. При розрахунках були прийняті наступні параметри
виконавчого органа комбайна: Vпод=20 м/годину; пв=4,74 об/хв;
пд=41,57 об/хв; zд=12...18…18;
кд=2; φ=0…180; dд=1,04
м; А=0,43 м; З=0,89 м. З
використанням пакета «MathCAD» за результатами
розрахунків були побудовані залежності, наведені на (малюнку 3). Аналіз залежності показує, що товщина зрізу
змінюється за синусоїдальним законом і здобуває найбільше значення при
φ=90°, у
цьому випадку досягається h≈3,5 см.
Ширина зрізу t змінюється від 2 до 6 см. Аналізуючи відношення ширини зрізу до товщини t/h
для більшого значення кута повороту
спостерігається зміна від максимуму до мінімуму, а при малому значенні
t/h спостерігається постійність. З
обліком вище викладеного необхідно зменшити навантаженість
різця й підвищити його надійність. Одним з виходів є оцінка сил діючих
на різцевий
інструмент і збільшення запасу міцності. Рішення поставленого завдання здійснювалося шляхом
побудови
об'ємної моделі різця за допомогою прикладної програми ANSYS малюнок 4.
Подальшими кроками було: - Призначення
необхідного матеріалу з його фізичними параметрами для кожного елемента
моделі. Так само було
прикладене обмеження до нижньої частини різця. Після чого, методом
кінцевих
елементів був проведений розрахунок. Аналізуючи результати розрахунку
малюнок 5
можна сказати, що напруги виникаючі у виділеній області А складають 865 МПа починають
розростатися, що
приводить до подальшого відриву ріжучої пластини. Так
само була
визначена сила, найбільш вліяюча на утворення настільки високих напруг,
нею є бокова
сила. При накладанні однієї бокової сили напруги в області А склали 745
МПа малюнок
6. У ході роботи була
запропонована нова конструкція різця представлена на малюнку 7 і
розрахована з
облікам однієї бокової сили. Результат розрахунку представлений на
малюнку 8,
звідси видно, що значення еквівалентних напружень від бокової складової
в
області А зменшуються й становлять 550 МПа. Варто визначити який же з
розмірів
буде оптимальний. Для цього будуємо графік залежності напруги від
глибини паза
малюнок9. Із
графіка бачимо,
що найбільш оптимальним результатом є b=6
мм, а=10 мм. 4. Напрямок подальших досліджень. З розрахунків бачимо,
що напруга зменшилася в 1,5 рази, а отже й збільшився термін служби
різального
інструменту. Напрямком подальших досліджень є вишукування нових моделей
для
зниження діючої напруги. |
|
|
© 2008 Новіков А.І. © 2008 ДонНТУ |