e-mail: shevattt@rambler.ru
Середній бал у період навчання в університеті 4.98. Вільно володію російською та українською мовами. В обсязі, достатньому для читання й листування, володію англійською мовою. Я є досвідченим користувачем наступних програм: Microsoft Office Word, Microsoft Office Excel, Microsoft Office Visio, P-Cad, Mathcad, Matlab, Internet, Компас, Micro-Cap. Захоплююсь баскетболом, волейболом, читанням,подорожуванням.
Я, Шеватуріна Тетяна Сергіївна, народилася 25 лютого 1986 року в місті Димитров, Донецької області.
Мій тато, Шеватурін Сергій Максимович, народився 25 січня 1944 року, помер 6 грудня 1993 року; мама, Шеватуріна Валентина Анатоліївна, народилася 24 серпня 1951 року, пенсіонер; сестра, Давидюк Ольга Сергіївна, народилася 5 листопаду 1968 року, працює вихователем в дитячому садку; сестра Шеватуріна Катерина Сергіївна, народилася 25 лютого 1986 року, навчається на п'ятому курсі Донецького Національного Технічного університету.
Так трапилося в житті батьків, що я і моя сестра, пізні діти. На момент нашого народження нашій старшій сестрі було 17 років, і вона незабаром поїхала вчитися. Тому наше народження було великою радістю для всіх, особливо для батьків, у яких почався новий виток життя, і їм була дарована друга молодість.
Я і моя сестра були оточені турботою і ласкою, оскільки про нас піклувалися улюблені батьки і численні родичі. Ми з сестрою були дуже рухомими й непосидючими дітьми, і батьки не завжди встигали за нашими витівками. У нас завжди було багато друзів, але нам і самим ніколи не було самотньо. Коли нам з сестрою було 5 років, у нашої старшої сестри народилася дочка, наша улюблена племінниця. Вона стала для нас молодшою сестричкою, яку ми дуже любимо. Ми, можна сказати, виросли разом, оскільки багато часу проводили у сестри, особливо на свята і на канікулах. У неї був наш другий будинок, де я з сестрою також були оточені добротою і любов'ю.
У 1,5 роки я і моя сестра пішли в дитячий садок, де у нас з'явилося багато нових друзів і інтересів. Ми були дуже раді великій кількості нової інформації, всіляким заняттям і конкурсам, розвиваючі наші здібності і кругозір. Саме тут нам привили любов до спорту й здорового способу життя.
У 1993 році пішла в перший клас загальноосвітньої школи № 5 м. Димитрова. Це був дуже радісний момент в моєму житті оскільки я буквально рвалася до знань. А в такому дружному і веселому класі з сестрою, з новими однолітками і дуже добрим класним керівником це було зовсім не важко. Вона була висококваліфікованим викладачем і мала особливий підхід до кожного учня, завжди в ігровій формі давала важкий матеріал і, тому вчитися було зовсім не складно. За успіхи в навчанні я була нагороджена похвальною грамотою. Проте, радість від школи була затьмарена страшною подією - у нас помер батько. Це був великий удар для нашої сім'ї, який ще більше об'єднав нашу сім'ю у важкі часи.
Закінчивши перші три класи я перейшла в старшу школу. Вчитися стало набагато складніше, але значно цікавіше оскільки з'явилися нові предмети і вчителі, які допомогли підвищити і поглибити мої знання. Мені легко давалися як точні, так і гуманітарні науки.
З раннього дитинства мене привертав спорт, особливо командні види. Тому не дивно, що я з сестрою серйозно зайнялися спортом, зокрема баскетболом та волейболом, якими захоплюємося до цього дня. Баскетбол і волейбол дозволяє нам не тільки тримати себе в хорошій спортивній формі, але й дає навики роботи в команді, розвиває взаєморозуміння і взаємовиручку.
Під час навчання я брала активну участь в житті школи і класу: була членом самоврядування класу, брала участь у всіляких шкільних заходах і спортивних змаганнях.
З 9-го класу почала захоплюватися комп'ютерами і два роки ходила в комп'ютерний кружок при міському будинку творчості дітей і юнацтва (БТДЮ).
З 11-го класу почала самостійно вивчати психологію.
У 11-у класі серйозно встало питання про подальшу освіту, вибір вищого учбового закладу і спеціальність. Але оскільки мене більше привертали точні науки, я вибрала технічний ухил підготовки спеціалізації. З листопаду, разом з моєю сестрою, ми почали підготовку до вступу.
Після закінчення школи в 2003 році, я з сестрою успішно склали іспити в два вищі учбові заклади (ДонНТУ і ДонДУЕТ). Але оскільки нам завжди подобався ДонНТУ, і завдяки порадам родичів і знайомих ми вибрали саме цей учбовий заклад, ставши його студентами по спеціальністі «Автоматичне управління технологічними процесами» (АУП) факультету енергомеханіка і автоматизація (ФЕМА).
На вибір спеціальності вплинуло багато факторів. Це і поради знайомих, які вчилися на цій спеціальності, викладачів в університеті, а також затребуваність випускників даної спеціальності практично на кожному підприємстві.
Спочатку було важко. Абсолютно нова обстановка, розпорядок, нові особи, одногрупники, викладачі, поїздки з корпусу в корпус. З часом я з сестрою втягнулися і навчання пішло своєю чергою. А оскільки вчитися нам подобалося і ми все робили вчасно і поступово, нічого не залишаючи на потім, то з навчанням і іспитами у нас практично не було проблем.
Мені дуже подобалася гідравліка і водовідливні установки, тому не дивно, що в кінці 3-го курсу моїм науковим керівником став висококваліфікований фахівець, кандидат технічних наук, доцент кафедри ГЕА Никулін Едуард Костянтинович, який спеціалізується на автоматизації водовідливних установок. Разом з ним ми відразу визначили напрям роботи, над якою я стала старанно працювати.
Під час навчання в університеті я виступала на VII і VIII Міжнародних науково-технічних конференціях аспірантів і студентів «Автоматизація технологічних об'єктів і процесів. Пошук молодих».
Також я брала участь в олімпіадах по накреслювальній геометрії і сопромату.
У 2007 році, склавши державні іспити на відмінно і одержавши диплом бакалавра, я поступила в магістратуру з метою отримання освіти, що відповідає європейському зразку.
Під керівництвом Никуліна Э.К. я працюю над наступною темою магістерської роботи - «Розробка системи автоматичного управління шахтною насосною установкою в зоні промислового використання насосів». Шахтні водовідливні установки відносяться до енергоємних об'єктів, споживаючих до 20% всієї електроенергії, що витрачається по шахті. Витрати електроенергії на водовідливі залежать від технічного стану насосних установок і їх режимів роботи, ефективність якої визначається зоною промислового використання насоса. Тому розробка системи управління насосною установкою в зоні промислового використовування з метою підвищення ефективності роботи насосів є актуальною задачею.
Які мої плани і цілі на майбутнє? Найближчим часом планую успішно захистити магістерську роботу, а після закінчення навчання в магістраті - знайти гідну і цікаву роботу за фахом, де постараюся проявити себе як кваліфікований фахівець. Паралельно хочу дістати, як мінімум, ще дві освіти, вивчити декілька іноземних мов, побувати в багатьох країнах світу (особливо в Італії), а надалі - посісти керівну посаду.