Email: lenusja0786@mail.ru 437-296-341

   Рассмотрены наиболее предпочтительные способы дегазации угольных пластов применительно к ОП «Шахта им. А. А. Скочинского». Даны экономические обоснования по определению себестоимости одного кубического метра газа исходя из его объема.


   В умовах значного дефіциту на території України підготовлених до виїмки викопних енергоресурсів істотним кроком у рішенні проблеми енергозабезпечення підприємств і країни в цілому може і повинне стати раціональне енерговикористання, залучення в промисловий оборот нетрадиційних, побіжних і непридатних енергоресурсів. Стосовно до вугільної промисловості це, насамперед , підвищення енергоефективності, створення теплоенергетичних комплексів, утилізація шахтного газу - метану, забезпечення локальної енергобезпеки найважливіших об'єктів галузі [2].

   Україна має величезні, фактично не розроблені ресурси метану вугільних родовищ. Заячиною його запасів наша країна займає четверте місце у світі. Фахівці оцінюють їх обсяг у межах 12-17 трлн. кубометрів. Специфіка українського метану полягає в тому, що його запаси у вугленосних товщах у кілька разів перевищують поклади, що містяться в газових родовищах. Шахтний метан, що попутно добувається, використовується майже у всіх вуглевидобувних країнах: Польщі, Німеччині, Франції, Великобританії і США. Його видобуток в Україні особливо вигідний, оскільки наші шахти дуже метанорясні.

   Метан відноситься до газів, що, на думку фахівців, створюють парниковий ефект, утримуючи тепло в земній атмосфері. Ступінь, у якій той чи інший парниковий газ утримує тепло, виміряється щодо теплового ефекту двоокису вуглецю. Вважається, що по здатності утримувати тепло в атмосфері за столітній період метан у 21 разів перевершує двоокис вуглецю. Метан та інші парникові гази виділяються в атмосферу як унаслідок природних процесів, так і в результаті людської діяльності, наприклад, видобутку вугілля [3].

   Практичне рішення цієї актуальної не тільки для вугільної промисловості, але і для країни в цілому проблеми, стримується технічними і економічними факторами.

   Однією з шахт, де доцільно розробити і впровадити проект витягу й утилізації метану, є шахта ім. О. О. Скочинського. Вибір цієї шахти для оцінки можливості здійснення газового проекту обумовлений наявністю значних запасів метану, високою питомою газоносністю вугільних шарів у межах гірського відводу шахти, значним рівнем річного видобутку вугілля і сприятливих перспектив розвитку шахти. Розмір площі земельного відводу шахти складає 80 кв. км із запасами метану близько 6,8 млрд. м³. Шахтне поле містить 30 вугільних шарів загальною потужністю 12,25 м; газоносність вугільних шарів коливається від 16 до 21 м³/т.

   Шахта імені О. О. Скочинського є однією з найглибших вугільних шахт. Гірські роботи ведуться на глибині понад 1300 м. Проектна глибина робіт – 1600 м. Шахта віднесена до особливо небезпечного по раптових викидах вугілля, породи і газу, що являє собою грізне природне газодинамічне явище, що унесло десятки людських життів і причинило величезний матеріальний збиток, зв'язаний із псуванням устаткування, простоями шахти і ліквідацією наслідків.

   Існує безліч способів дегазації вугільних шарів. Найкращими технологічними схемами дегазації в умовах шахти є технології використання перехресними свердловинами, що дегазують не тільки шари, але і породи. Спосіб дегазації призначений для зниження газоносності вугільних шарів і запобігання раптових викидів вугілля і газу [4].

   У рамках досліджень було проведено розрахунок собівартості одержуваного газу при дегазації по ділянці 5-ї західної лави шахти імені О. О. Скочинського. Розрахунок проведено за наступними параметрами: матеріали, амортизація, електроенергія, зарплата, нарахування на зарплату, інші витрати, прокладка трубопроводу дегазації. На основі отриманих даних побудовано графік залежності зміни собівартості газу від його обсягу (рис. 1) [1].


Рисунок 1.Залежність зміни собівартості газу від його обсягу
   Розрахунок собівартості показав, що собівартість одного кубометру метану, що каптується, знаходиться в межах 0,08–0,19 грн. (з урахуванням прогнозу на 2 місяці вперед). Собівартість у середньому за 6 місяців складе 0,14 грн., що становить 140 грн. за тисячу кубометрів газу і є значно нижчою, ніж оплата газу за міжнародними договорами.

   Головним чином значення собівартості залежить від обсягу газу: зростання видобутку обумовлює здешевлення газу. А за даними, обсяг газу збільшується щомісяця, отже, відповідно, ми будемо одержувати більш високий економічний ефект.

   На нашу думку успішна реалізація запропонованої технології є важливим внеском у рішення питань енергетичної безпеки не тільки вугільної промисловості, але і всієї країни.
   Бібліографічний перелік
   1. Артамонов В. М., Косінова О. О. Використання метану родовищ корисних копалин вугілля // Тези V Міжнародної наукової конференції студентів, магістрів та аспірантів "Сучасні проблеми екології та геотехнологій", 19-22 березня 2008 року. – Житомир: ЖДТУ, 2008. – С. 22 – 23.

   2. Карп И.Н. Метан вугільних пластів //Екотехнології та ресурсозбереження.— 2005..— № 1..— С..5 – 8.

   3. Кузера С. В., Дризднік І. Д., Кафтан Ю. С., Должанська Ю. Б. Видобування шахтного метану та захист навколишнього середовища (огляд) // Вугілля України. – 2005, № 6. – С. 13–14.

   4. Руководство по дегазации угольных шахт. – М., 1990. – 180 с.